Оцінювання курсової роботи
Контроль виконання курсової роботи включає поточний контроль за виконанням розрахунків та захист перед комісією. Оцінка виконання та захист курсової роботи проводиться за 100 – бальною шкалою.
Теоретична частина |
Розрахункова частина |
Захист роботи |
Сума |
30 |
50 |
20 |
100 |
Структура та зміст курсової роботи
Курсова робота виконується на прикладі конкретного підприємства і повинна включати наступні частини:
Вступ – 2-3 стор. У вступі слід коротко відобразити:
- обґрунтування актуальності теми;
- загальну мету і поставлені у роботі завдання;
- інформаційно-аналітичну базу;
- відомості про структуру і обсяг курсової роботи
Основна частина курсової роботи складається з розділів і підрозділів. Кожний розділ починають з нової сторінки.
В першому розділі (10-15 стор.) розглядають теоретичні питання щодо сутності фінансового стану підприємства та показників, що його визначають; дають економіко–організаційну характеристику підприємства.
В другому розділі (25-30 стор.) проводять аналіз фінансового стану обраного підприємства за 3 роки.
В третьому розділі (5-10 стор.) на основі проведеного аналізу визначають шляхи покращення фінансового стану підприємства, проводять діагностику можливого банкрутства.
Висновки (2-3 стор.) містять найважливіші результати, одержані в курсовій роботі та рекомендації щодо покращення фінансового стану підприємства.
Список використаних джерел повинен містити не менше 50 джерел.
В додатках має бути представлена фінансова звітність підприємства за три роки, на основі якої проводився аналіз.
Рекомендований план курсової роботи
Вступ
1. Основні положення теорії діагностики фінансового стану
1.1. Сутність фінансового стану та показники, що його визначають
1.2. Інформаційна база діагностики фінансового стану
1.3. Економіко – організаційна характеристика підприємства
2. Аналіз фінансового стану на прикладі приватного підприємства „Случ”
2.1. Структурно – динамічний аналіз майна підприємства
2.2. Структурно – динамічний аналіз джерел формування фінансових ресурсів підприємства
2.3. Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства
2.4. Аналіз показників фінансової стійкості
2.5. Аналіз показників ділової активності
2.6. Прогнозний аналіз фінансового стану підприємства
3. Шляхи покращення фінансового стану на прикладі приватного підприємства „Случ”
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
3. Методика аналізу фінансового стану підприємства
Аналіз майна підприємства
Аналіз майна підприємства проводять у такій послідовності:
аналіз динаміки та структури майна
аналіз складу та структури необоротних активів
аналіз складу та структури оборотних активів.
Майно підприємства – ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до надходження економічних вигод у майбутньому.
Таблиця 3.1.
Групування майна підприємства
Статті балансу |
Код рядка балансу |
Майно разом |
280 «Баланс» |
Необоротні активи |
080 +270понад 1 рік |
Оборотні активи |
260 +270до 1 року |
в т.ч. запаси |
100+110+120+130+140 |
в т.ч. дебіторська заборгованість |
150 +160+170 +180+190+200+210+250 |
Грошові кошти та їх еквіваленті |
220+230+ 240 |
Аналіз джерел формування фінансових ресурсів підприємства
Аналіз проводять у такій послідовності:
- аналіз наявності, складу й структури джерел формування капіталу
- аналіз власного капіталу
- аналіз позикового капіталу
- аналіз робочого капіталу підприємства.
Капітал — це кошти, якими володіє підприємство для здійснення своєї діяльності з метою отримання прибутку.
Таблиця 3.2.
Групування статей балансу для аналізу капіталу підприємства
Капітал |
Код рядка балансу |
1. Капітал разом |
640 |
2. Власний капітал |
380 |
3. Позиковий капітал |
430 + 480 + 620 + 630 |
3.1 Довгострокові зобов'язання |
430 понад 1 рік + 480 + 630 понад 1 рік |
3.2 Короткострокові кредити та позики |
500 + 510 |
3.3. Поточні зобов'язання за розрахунками |
430 до 1 року + 620 + 630 до 1 року-500-510 |
Робочий капітал — це частина оборотних активів, сформованих за рахунок власних коштів та постійної величини залученого капіталу підприємства.
Таблиця 3.3.
Розрахунок величини робочого капіталу підприємства
Показник |
На початок року |
1. Власний капітал |
3955,1 |
2. Забезпечення наступних витрат і платежів |
- |
3. Довгострокові зобов'язання |
959,2 |
4. Доходи майбутніх періодів |
- |
5. Необоротні активи |
6657,9 |
Робочий капітал (рядок 1 + рядок 2 + рядок 3 + рядок 4 - рядок 5) |
-1743,6 |
1. Оборотні активи |
1946,7 |
2. Витрати .майбутніх періодів |
414,4 |
3. Поточні зобов'язання |
4104,7 |
Робочий капітал (рядок 1 + рядок 2 – рядок 3) |
-1743,6 |
Позитивними фінансовими якостями балансу є:
- збільшення валюти балансу;
- перевищення темпів росту оборотних активів над необоротними;
- відсутність різких змін у значеннях окремих статей балансу;
- відносна рівновага дебіторської заборгованості з кредиторською;
- відсутність "критичних" статей у балансі : „Непокриті збитки”, „Вилучений капітал”, „Неоплачений капітал”,
- відсутність іммобілізації коштів основної діяльності в капітальні вкладення;
- зростання робочого капіталу;
- переважання частки власного капіталу в авансованому над часткою залученого.
Аналіз платоспроможності і ліквідності підприємства
Платоспроможність підприємства визначається як здатність покриття усіх зобов’язань всіма активами.
Ліквідність – здатність підприємства покривати свої зобов’язання активами, строк перетворення яких в грошову форму відповідає строку погашення зобов’язань. Від рівня ліквідності залежить рівень платоспроможності підприємства.
Аналіз ліквідності балансу полягає у порівнянні активів, які згруповані за ступенем їх ліквідності (у порядку зменшення) і пасивів, які згруповані за строками погашення зобов”язань.
Залежно від ступеня ліквідності активи поділяються на:
Найбільш ліквідні активи (А1):
Грошові кошти та їх еквіваленти (р 220 +230+240)
Середньоліквідні активи (А2)
Дебіторська заборгованість та власні активи (р.150+160+170+180+190+200+210+250+270до1року)
Низьколіквідні активи (А3)
Запаси підприємства (р. 100+110+120+130+140)
Важколіквідні активи (А4)
Необоротні активи (р.080+270більше1року)
Пасиви балансу залежно від терміновості сплати зобов’язань групують:
Поточні зобов’язання за розрахунками (П1)
(р.520+530+540+550+560+570+580+590+600+610+630до1року
Короткострокові кредити банків і позики (П2) (р.500+510)
Довгострокові зобов’язання (П3) – сума за третім розділом пасиву (р.480)
Постійні пасиви (П4) – власний капітал підприємства (р. 380)
Баланс вважають ліквідним, якщо А1≥П1, А2≥П2, А3≥П3, А4≤П4
Комплексна оцінка ліквідності балансу проводиться на основі загального показника платоспроможності
Розрахунок показників ліквідності представлено в таблиці.
Таблиця 3.4.
Методика розрахунку показників ліквідності
Назва показника |
Економічна сутність показника |
Опти мальне значен ня |
Алгоритм розрахунку за балансом |
Коефіцієнт абсолютної ліквідності |
Яку частину поточної заборгованості підприємства може бути погашено грошовими коштами |
0.2-0.3 |
|
Коефіцієнт термінової ліквідності |
Яку частину поточної заборгованості може бути погашено за рахунок грош. коштів та очікуваних надходжень від дебіторів |
> 0.5 (0.7-0.8) |
|
Коефіцієнт загальної ліквідності |
В якій мірі поточні активи покривають поточні зобов”язання |
2-2.5 |
|
Коефіцієнт співвідно шення КЗ і ДЗ |
Який розмір кредиторської заборгованості припадає на 1 грн. дебіторської заборгованості |
- |
|
Коефіцієнт мобільно сті активів |
Частка оборотних активів у активах підприємства |
>0.5 |
|
Коефіцієнт співвідно шення активів |
Співвідношення між оборотними та необоротними активами |
>1 |
|
* - до 1-го року
** - більше 1го року
Аналіз фінансової стійкості
Фінансова стійкість - це такий стан фінансових ресурсів, при якому підприємство здатне забезпечити безперервний процес виробничо-торговельної діяльності, а також покрити затрати на своє розширення і оновлення.
Таблиця 3.5.
Методика розрахунку коефіцієнтів фінансової стійкості
Назва показника |
Економічна сутність |
Оптим. значен ня |
Алгоритм розрахунку за балансом |
Коефіцієнт економічної незалежності (автономії ) |
Характеризує частку власного капіталу у заг. вартості ресурсів |
> 0,5 |
|
Коефіцієнт концентрації позикового капіталу |
Характеризує ступінь участі позикового капіталу у формуванні ресурсів |
< 0,5 |
|
Коефіцієнт фінансування |
Показує, яка частка діяльності підприємства фінансується за рахунок власного капіталу |
> 1,0 |
|
Коефіцієнт маневреності |
Показує, яка частка власного капіталу вкладена у найбільш мобільні активи |
> 0,5 |
|
Коефіцієнт інвестування |
Характеризує, яка частка основаних засобів фінансується за рахунок власного капіталу |
— |
|
Коефіцієнт фінансової стійкості |
Характеризує частку стабільних джерел фінансування у їх загальному обсязі |
— |
|
Коефіцієнт фінансового левериджу |
Свідчить про залежність підприємства від довгострокових зобов'язань |
<0,25 |
|
* - до 1-го року
** - більше 1го року
Аналіз ділової активності
В якості критеріїв ділової активності використовують такі показники, як обсяг реалізації продукції, прибуток, величину капіталу, авансованого в активи підприємства. При цьому враховують, що прибуток повинен зростати більш високими темпами, ніж обсяги реалізації продукції та вартість майна підприємства.
Ділову активність підприємства характеризують показники оборотності його засобів.
Таблиця 3.6.
Показники ділової активності
Назва показника |
Економічна сутність |
Алгоритм розрахунку |
Коеф. оборотності капіталу |
Відображає швидкість обороту загального капіталу підприємства |
|
Коеф. оборотності власного капіталу |
Відображає швидкість обороту власного капіталу |
|
Коефіцієнт оборотності запасів |
Характеризує кількість оборотів за вказаний період |
|
Коеф. оборотності готової продукції |
Характеризує швидкість обороту готової продукції |
|
Коеф. оборотності дебіторської заборгованості |
Свідчить про розширення чи зниження розміру комерційного кредиту, що надає чи бере підприємство. Збільшення Кокз свідчить про швидке погашення заборгованості |
|
Коеф. оборотності кредиторської заборгованості |
|
Факторний аналіз
При виконанні курсової роботи необхідно показати вміння проводити факторний аналіз. Факторний аналіз бажано проводити при визначенні основних показників ліквідності, фінансової стійкості чи ділової активності (2-3 показника).
Сутність цього аналізу полягає у тому, що послідовно розглядається вплив кожного фактора на результативний показник за незмінності інших факторів. Існує три найбільш поширених методи факторного аналізу. В курсовій роботі слід застосувати два методи (на вибір).
Ланцюгові підстановки. З метою визначення факторів будують таблицю, в якій зверху перелічують усі необхідні фактори, починаючи з кількісних і завершуючи якісним. Потім наводиться "добуток факторів", або результативний показник, і, нарешті, графа для розрахунку величини впливу факторів. В перший рядок таблиці (нульова підстановка) записують планові, чи базові, показники. Для розрахунку впливу першого фактора проводять зміну його величини з планової (базової) на фактичну, а інші дані залишають незмінними. Різниця між одержаним розрахунковим показником (Дх) і плановим (базовим) Дп становить величину першого фактора. Для розрахунку другого фактора його величину у другій підстановці також замінюють на фактичну величину (перший при цьому залишається також на фактичному рівні), а величину впливу фактора, що аналізується, визначають як різницю між першим, другим і розрахунковим показниками. Така процедура заміщення вихідних планових показників на фактичну величину здійснюється доти, доки в останньому рядку не будуть усі фактичні значення факторів, що визначаються, а їхня величина впливу не буде визначена як відповідна різниця розрахункових добутків факторів.
Таблиця 3.7.
Схема виявлення впливу факторів способом ланцюгових підстановок
Номер підстановки та назва фактора |
Фактори, які впливають на показник |
Добу ток факто рів |
Величина впливу фактора |
|||
|
1-й |
2-й |
3-й |
4-й |
|
|
Нульова підстановка |
П |
П |
П |
П |
Дп |
- |
Перша підстановка, перший фактор |
Ф |
П |
П |
П |
Д1 |
Д1-Дп |
Друга підстановка, другий фактор |
Ф |
Ф |
П |
П |
Д2 |
Д2-Д1 |
Третя підстановка, третій фактор |
Ф |
Ф |
Ф |
П |
Д3 |
Дз-Д2 |
Четверта підстановка, четвертий фактор |
Ф |
Ф |
Ф |
Ф |
Дф |
Дф-Дз |
Примітки: 1. Умовні позначення: П — планові; Ф — фактичні. .
Отже, за умови дії чотирьох факторів здійснюються чотири підстановки (не враховуючи нульову), величина кожного фактора визначається як різниця між новим розрахунковим показником і попереднім.
Метод абсолютних різниць. Розрахунки, які проводяться в таблиці ланцюгових підстановок, можуть бути спрощені, якщо в кожній підстановці змінити абсолютне значення фактора, що розраховується відхиленням його фактичної величини від базової (планової).
Використовуючи відхилення кожного фактора, виконаємо розрахунок впливу факторів:
Таблиця 3.8.
Вихідні дані для розрахунку факторів
Показник |
За планом |
Фактично |
Відхилення від плану |
% виконання плану |
Товарна продукція за місяць, тис. грн |
312,8 |
293,44 |
-19,36 |
93,81 |
Середньоспискова чисельність робітників. чол. |
200 |
180 |
-20 |
90,0 |
Загальна кількість відпрацьо-ваних усіма робітниками людино – годин |
36 800 |
30 888 |
-5912 |
83,935 |
4. Загальна кількість відпрацьо-ваних усіма робітниками людино-днів |
4600 |
3960 |
-640 |
86,086 |
5. Середнє число днів роботи одного робітника (рядок 4 : рядок 2) |
23 |
22 |
-1 |
95,6 |
6. Середня тривалість робочого дня (рядок 3 : рядок 4), год |
8,0 |
7,8 |
-0,2 |
97,5 |
7. Виробіток одного робітника: а) середньомісячний, грн б) середньодобовий, грн в) середнього динний грн |
1564 68 8,5 |
1630,2 74,1 9,5 |
+66,2 +6,1 +1,0 |
104,2 109,0 111,8 |
1. Вплив зміни чисельності робітників: (-20) • 23 • 8,0 • 8,5 = -31,28 тис. грн.
2. Вплив зміни числа днів, відпрацьованих одним робітником:
(-1) • 180 • 8 • 8,5 = -12,24 тис. грн.
3. Вплив зміни тривалості робочого дня: (-0,2) • 180 • 22 • 8,5 = -6,73 тис. грн.
4. Вплив зміни середньогодинного виробітку:
1.0 • 180 • 22 • 7,8 = +30,89 тис. грн.
Разом - 19,36 тис. грн..
Метод відносних різниць. Цей спосіб ґрунтується на обчисленні різниць у відсотках. Величина впливу кожного фактора визначається множенням різниці в суміжних індексах (відсотках) на плановий обсяг узагальнюючого показника. Розрахунок бажано вести табличним способом.
Прогнозний аналіз
Важливе місце в процесі управління діяльністю підприємства займає прогнозний аналіз. Його особливістю є розгляд інших процесів з точки зору перспективи подальшого розвитку. Основна мета прогнозного аналізу полягає у виявленні в процесі господарської діяльності можливих змін, здатних покращити чи погіршити фінансовий стан підприємства.
Прогнозний аналіз бажано проводити в табличній формі
Таблиця 3.8.
Прогнозний аналіз валюти балансу
Показники |
2006 |
2007 |
2008 |
Середнє значення |
Відхилення відносне,% |
Прогноз на 2009 рік |
||
2007/ 2006 |
2008/ 2007 |
Середнє значення |
||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5=2+3+4 3 |
6 |
7 |
8=6+7 2 |
9=5х8 100% |
Валюта балансу, тис. грн. |
18,9 |
20,8 |
32,6 |
24,1 |
110,1 |
156,7 |
133,4 |
32,1 |
