Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Послеоперационный период - фельдшера лекция.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
291.33 Кб
Скачать

Правила техніки безпеки при роботі з киснем:

Кисень вибухонебезпечний!!!

  1. Балон повинен бути встановлений у металеве гніздо і закріп­лений ре-менями або ланцюгом.

  2. Балон повинен знаходитися не ближче 1 м від опалювальної системи.

  3. Балон повинен бути захищений від прямого сонячного про­міня.

  4. Не можна допускати потрапляння масла на штуцер балона.

  1. Випускати газ із балона (наприклад, у кисневу подушку) мож­на тільки через редуктор, на якому встановлений манометр, що дозволяє контро-лювати тиск кисню на виході.

  2. Забороняється використовувати балони і редуктори, в яких закінчився термін експлуатації.

  3. Забороняється змащувати руки жирним кремом при роботі з кисневим балоном.

Догляд за сечовидільною системою

Часто після операцій на органах черевної порожнини, особ­ливо на органах малого таза, відбувається затримка сечі. Голо­вна причина - це боязнь болю при скороченні м'язів живота і невміння спорожнити сечовий міхур лежачи. Якщо це можливо, необхідно дозволити хворому сечовипускання у звичайному положенні. При затримці сечі можна покласти грілку на надлобко­ву ділянку або промежину. Необхідно спробувати викликати сечовипускання рефлекторно. Для цього треба відкрити кран з проточною водою в палаті, полити на статеві органи лежачого на судні хворого теплою водою. При відсутності ефекту прово­дять катетеризацію сечового міхура.

Післяопераційні ускладнення та їх усунення

Головне в післяопераційному періоді — забезпечити хворому добрий сон. Під час сну рани загоюються краще, запальні процеси виражені слабіше.

Після операції хворі поступають у відділення або палату інтенсивної терапії, де дотримуються “правила трьох катетерів”: катетер в носі (кисень), катетер в вені, катетер в січовому міхурі, а у хворих без свідомості – ще й зонд в шлунку для парентерального живлення (“правило чотирьох катетерів”).

В перші дві доби після операції можливі такі ускладнення:

  1. кровотеча - може бути пов'язана з порушенням зсідання крові, і, в першу чергу, із зменшенням у ній фібриногену. Причиною кровотечі можуть бути теж неповне її зупинення під час операції, зісковзування лігатури із судини. При найменшій підозрі на внутрішню кровотечу треба дуже уважно стежити за станом хворого: пульсом, артеріальним тиском, показниками гематокриту, еритроцитами крові, гемоглобіном, об'ємом циркулюючої крові. Коли немає загрозливої кровотечі, застосовують консервативну терапію (гемостатичні препарати: вікасол, кальцію хлорид, амінокапронову кислоту, фібриноген, розчин желатину, переливання плазми, крові). Якщо це лікування неефективне, показане повторне оперативне втручання для зупинки кровотечі.

  2. шок - може розвинутися в день операції або наступної доби. Причиною його є погана передопераційна підготовка, неповне знеболення під час операції, її травматичність. Клінічна картина вторинного шоку подібна до первинного. Профілактика випливає з його причини. Лікування проводиться за тим же принципом, що і будь-якого травматичного шоку.