
- •Лекції з теми:
- •Актуальність теми
- •2. Навчальні цілі
- •3. Виховні цілі
- •4. Міждисціплинарна інтеграція
- •5. План та організаційна структура лекції.
- •6. Зміст лекційного матеріалу.
- •Харчування хворих після деяких оперативних втручань таке:
- •Профілактика пролежнів:
- •Правила техніки безпеки при роботі з киснем:
- •Порушення водно-електролітного балансу,
- •Парез кишечника.
- •Тромбофлебіт,
- •Гостра печінкова недостатність,
- •Нагноєння рани.
- •Чсс більше 120 за одну хв.,
- •Зниження систолічного артеріального тиску до 80 мм рт. Ст. І нижче або підвищення до 200 мм рт. Ст.,
- •Порушення серцевого ритму,
- •Принципи інтенсивної терапії у післяопераційному періоді:
- •Можливі ускладнення у післяопераційному періоді та роль середнього і молодшого персоналу в їх профілактиці:
- •7. Матеріали активізації студентів Питання з міжпредметної інтеграції:
- •Еталони вірних відповідей на тестові завдання:
- •Матеріали лекційного контролю
- •8. Матеріали для самопідготовки студентів Питання для самоконтролю:
- •А) Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою
- •Для самостійної роботи з літературою:
- •На методичну розробку теоретичного заняття з хірургії
Правила техніки безпеки при роботі з киснем:
Кисень вибухонебезпечний!!!
Балон повинен бути встановлений у металеве гніздо і закріплений ре-менями або ланцюгом.
Балон повинен знаходитися не ближче 1 м від опалювальної системи.
Балон повинен бути захищений від прямого сонячного проміня.
Не можна допускати потрапляння масла на штуцер балона.
Випускати газ із балона (наприклад, у кисневу подушку) можна тільки через редуктор, на якому встановлений манометр, що дозволяє контро-лювати тиск кисню на виході.
Забороняється використовувати балони і редуктори, в яких закінчився термін експлуатації.
Забороняється змащувати руки жирним кремом при роботі з кисневим балоном.
Догляд за сечовидільною системою
Часто після операцій на органах черевної порожнини, особливо на органах малого таза, відбувається затримка сечі. Головна причина - це боязнь болю при скороченні м'язів живота і невміння спорожнити сечовий міхур лежачи. Якщо це можливо, необхідно дозволити хворому сечовипускання у звичайному положенні. При затримці сечі можна покласти грілку на надлобкову ділянку або промежину. Необхідно спробувати викликати сечовипускання рефлекторно. Для цього треба відкрити кран з проточною водою в палаті, полити на статеві органи лежачого на судні хворого теплою водою. При відсутності ефекту проводять катетеризацію сечового міхура.
Післяопераційні ускладнення та їх усунення
Головне в післяопераційному періоді — забезпечити хворому добрий сон. Під час сну рани загоюються краще, запальні процеси виражені слабіше.
Після операції хворі поступають у відділення або палату інтенсивної терапії, де дотримуються “правила трьох катетерів”: катетер в носі (кисень), катетер в вені, катетер в січовому міхурі, а у хворих без свідомості – ще й зонд в шлунку для парентерального живлення (“правило чотирьох катетерів”).
В перші дві доби після операції можливі такі ускладнення:
кровотеча - може бути пов'язана з порушенням зсідання крові, і, в першу чергу, із зменшенням у ній фібриногену. Причиною кровотечі можуть бути теж неповне її зупинення під час операції, зісковзування лігатури із судини. При найменшій підозрі на внутрішню кровотечу треба дуже уважно стежити за станом хворого: пульсом, артеріальним тиском, показниками гематокриту, еритроцитами крові, гемоглобіном, об'ємом циркулюючої крові. Коли немає загрозливої кровотечі, застосовують консервативну терапію (гемостатичні препарати: вікасол, кальцію хлорид, амінокапронову кислоту, фібриноген, розчин желатину, переливання плазми, крові). Якщо це лікування неефективне, показане повторне оперативне втручання для зупинки кровотечі.
шок - може розвинутися в день операції або наступної доби. Причиною його є погана передопераційна підготовка, неповне знеболення під час операції, її травматичність. Клінічна картина вторинного шоку подібна до первинного. Профілактика випливає з його причини. Лікування проводиться за тим же принципом, що і будь-якого травматичного шоку.