1. діагностичні - до них відносять біопсії, спеціальні діагностичні (ендоскопічні лапаро- і торакоскопії, бронхоскопія, цистоскопія тощо) і традиційні оперативні втручання.

2. Лікувальні

   • радикальні - це операції після яких хворий повністю виліковується (видалення доброякісної пухлини, апендектомія, холецистектомія та ін.).

   • паліативні – це операції які не виліковують хворого, але полегшують його страждання і подовжує життя. Так, у пізніх стадіях раку прямої кишки створюють штучний задній прохід, виводячи на шкіру сигмоподібну ободову кишку.

Розрізняють одномоментні, а також дво-, три- чи багатомоментні операції (апендектомія, як правило, — одномоментна операція, пластичні операції, як правило, багатомоментні) та повторні, які виконують на тому самому органі з приводу тієї самої патології (планова релапаротомія при гнійному перитоніті).

Реконструктивні операції дозволяють відновити форму чи функцію органа (частини тіла). Так, видаливши стравохід у хворого на рак (операція Торека), виконують пластику стравоходу тонкою кишкою (операція Ру — Герцена — Юзіна).

Пластична операція — це художнє відновлення форми відсутнього або спотвореного органа, виправлення асиметрій. Так, косметичні операції дозволяють виправити форму носа чи вух, усунути зморшки та ін.

В останні роки з'явилися нові види оперативних втручань.

Мікрохірургічні операції - їх виконують за допомогою спеціальних збільшувальних окулярів або мікроскопа і мікрохірургічних інструментів. Застосовуються в судинній хірургії, нейрохірургії, офтальмології.

Ендоскопічні операції виконуються за допомогою ендоскопічних приладів (з волоконною оптикою) - фіброгастроскопа, холедохоскопа, цистоскопа, бронхоскопа та ін. Завдяки їм видаляють поліпи слизових оболонок, спиняють кровотечі, видаляють камені.

Ендоваскулярні операції — це закриті внутрішньосудинні оперативні втручання, які виконуються під контролем рентгеноскопії (розширення звуженої судини, видалення тромба із судини та ін.).

 Лапароскопічні операції полягають в тому, що за допомогою оптичного приладу — лапароскопа, який шляхом проколу передньої черевної стінки вводять у черевну порожнину, видаляють жовчний міхур, червоподібний відросток та ін. Хірургічна операція складається з 3 етапів:

1. Оперативний доступ

2. Оперативний прийом

3. Завершення операції

Ціль передопераційної підготовки

На етапі безпосередньої передопераційної підготовки проводяться лікувальні заходи з метою виявлення основного захворювання й сприятливої фази для оперативного втручання, лікування наявних інших захворювань і підготовка життєво важливих систем і органів.

Комплекс лікувальних заходів, проведених перед операцією для переведення основного захворювання в найбільш сприятливу фазу, лікування супутніх захворювань і підготовка життєво важливих органів і систем для профілактики післяопераційних ускладнень має назву підготовки хворих до операції

Передопераційна підготовка проводиться всім хворим. У мінімальному обсязі проводиться лише хворим, що оперуються за екстреними і невідкладними показаннями. За часом передопераційну підготовку можна розділити на три періоди:

1. віддалена передопераційна підготовка - усі заходи, які виконують протягом кількох місяців або тижнів (санаторно-курортне лікування, санація порожнини рота, лікування у випадку хронічного тонзиліту, зменшення інтоксикації у хворих на токсичний зоб та ін.). Ця підготовка частіше проводиться в поліклінічних умовах, хірургічних денних стаціонарах або інших стаціонарах (санаторних, терапевтичних, ендокринологічних).

2. близька - проводиться в хірургічних (рідше терапевтичних) стаціонарах протягом одного-двох тижнів. Це підготовка дихальної, серцево-судинної, нервової, ендокринної систем, травного каналу, нормалізація водно-електролітного балансу й ін.

3. безпосередня - здійснюється напередодні операції і в день її виконання.

Напередодні хірургічної операції проводиться загальна передопераційна підготовка. Її цілі:

1. Виключити протипоказання до операції шляхом дослідження життєво важливих органів і систем хворого.

2. Підготовка больного психологічно.

3. Максимально підготувати системи організму хворого, на які втручання виявить найбільше навантаження під час операції й у післяопераційному періоді .

4. Підготувати операційне поле.

Передопераційна підготовка за тривалістю може бути різною і залежить від характеру захворювання, обсягу оперативного втручання, терміновості виконання операції, віку хворого і наявності супутніх захворювань, які обтяжують його стан.

1. Загальний огляд

Кожного хворого, що надходить у хірургічний стаціонар для оперативного лікування, обов'язково треба роздягнути й оглянути шкіру всіх частин тіла. При наявності мокнучої екземи, гноячкових висипань, фурункулів або свіжих слідів зазначених захворювань, операцію тимчасово відкладають і хворого направляють для поліклінічного долікування. Операцію такому хворому виконують через місяць після повного вилікування, тому що інфекція може виявити себе в місці оперативного втручання в ослабленого операційною травмою хворого.