
- •Лекції з теми:
- •Актуальність теми
- •2. Навчальні цілі
- •3. Виховні цілі
- •4. Міждисціплинарна інтеграція
- •5. План та організаційна структура лекції.
- •6. Зміст лекційного матеріалу.
- •Характеру та виду пошкодження судини
- •Причини виникнення
- •Часу виникнення
- •Клінічних проявів
- •Швидкості й об’єму кровотечі
- •В основі адаптації організму до крововтрати і ліквідації її наслідку лежать:
- •2. Скільки втрачено крові
- •3. Чи продовжується кровотеча
- •Від крововтрати
- •Правила накладання гумового джгута
- •7. Матеріали активізації студентів Питання :
- •Еталони вірних відповідей на тестові завдання:
- •Матеріали лекційного контролю
- •Тест №1
- •Тест №2
- •Тест №3
- •Тест №4
- •Тест №5
- •Тест №6
- •Тест №7
- •Тест №8
- •Тест №9
- •Тест №10
- •Тест №1
- •Тест №2
- •Тест №3
- •Тест №4
- •Тест №5
- •Тест №6
- •Тест №7
- •Тест №8
- •А) Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою
- •Б) Питання з теми наступної лекції „Знеболювання: загальне та місцеве” для самостійної роботи з літературою:
- •На методичну розробку теоретичного заняття з хірургії
6. Зміст лекційного матеріалу.
Розгорнутий конспект змісту теми :
Поняття про кровотечу та крововтрату
Кровотеча ( haemorragia ) – це вихід крові з кровоносних судин при пошкодженні або порушенні проникності їх стінки.
Крововтрата – це об’ємна кількість крові, яку втратив хворий під час кровотечі.
У дорослої людини, залежно від маси тіла (кг), об’єму поверхні тіла (м2) міститься від 5 до 9 літрів крові. 60% її об’єму циркулює про кровоносним судинам і називається об’ємом циркулюючої крові (ОЦК). Інший об’єм знаходяться у депо (печінка, селезінка, кістковий мозок).
Відділення ОЦК мають окремі методичні вимоги. Маємо багато методик визначення ОЦК. Формула для розрахунку належних величин ОЦК у чоловіків і жінок:
ОЦК чоловіків = 0,06 х М (кг) + 0,01 Р (см)
ОЦК жінок = 0,05 х М (кг) + 0,01 Р (см)
Питома вага ОЦК у корпоральному кровообігу:
артеріальне русло – 12%;
капілярне русло – 5%;
венозне русло – 60%;
русло коронарних судин – 11%;
мале коло кровообігу – 12%.
Одним з об'єктивних ознак стану корпоральної кровотечі є артеріальний тиск, що визначається методом вислуховування Короткова: систолічний артеріальний тиск, що характеризує роботу міокарда і діастолічний артеріальний тиск, що характеризує стан судини. Належні показники розраховуємо емпірично:
САТ з = 100 + 0,7 В (рік), мм рт.ст.
ДАТ з = 50 + 0,5 В (рік), мм рт.ст.
і середній артеріальний тиск:
АТ сер = (АТ с + 2 АТ д) : 3
Роботу серця і величину викиду крові визначає величина повернення крові до серця. Об'єктивно цю величину оцінюють величиною центрального венозного тиску (ЦВТ) = 7,0 – 8,4 мм рт.ст.
Класифікація кровотеч
залежно від:
Характеру та виду пошкодження судини
артеріальна ( виникає при пошкодженні артеріальних кровоносних судин. Найнебезпечніший вид кровотечі – смерть може наступити за кілька хвилин. Ознака кровотечі – яскраво-червона кров, що витікає пульсуючим струменем. При натискуванні на центральний кінець судини кровотеча зупиняється.)
венозна (венозна кров витікає рівномірно, повільно, має темно-бордовий колір. При натискуванні на центральний кінець судини кровотеча не зупиняється. При пошкодженні великих венозних судин можлива повітряна емболія (особливо при пошкодженні вен шиї). Смерть наступає від рефлекторної зупинки серця й паралічу дихального центру.)
капілярна ( при цієї кровотечі кровоточить вся поверхня рани. Колір витікаючої крові – середній між артеріальної та венозною. У звичайних умовах артеріальна кровотеча зупиняється самостійно.)
паренхіматозна ( ця кровотеча виникає при пошкодженні внутрішніх паренхіматозних органів: печінки, нирок, селезінки, легень та ін. внаслідок пошкодження всіх судин. Найнебезпечніший для життя вид кровотечі, тому що судини цих органів не можуть спадатись через наявність строми та через утворення антикоагулянт них речовин при пошкодженні органа).