Поверхнева
Глибока
Бімануальна
обмацування просвіту органу (ротова порожнина, пряма кишка, піхва)
перкусія ( від лат. percussio - вистукування ) – метод обстеження, який ґрунтується на постукуванні по поверхні тіла хворого з оцінкою характеру звуку. Проводять в стоячому або сидячому положенні хворого, у тяжкохворих - у лежачому.
Графологічна структура „ Види перкусії ”
по
способу вистукування
опосередкована
безпосередня
Перкусія
по
силі перкуторного удару
гучна (нормальна сила перкуторного удару)
тиха (порогова)
Перкуторний звук має свою силу, висоту й відтінок.
За силою
гучний (ясний) в нормі – над легенями
тихий (тупий) в нормі – над печінкою
За висотою
високий
низький
За відтінком
тимпанічний в нормі – над кишечником
не тимпанічний
звук з металевим відтінком
аускультація (від лат. auscultacio – вислуховування) – це клінічний метод обстеження заснований на вислухуванні певних звуків організму та їх змін.
Точки вислуховування серця
І – у 5-му міжребер´ї зліва по парастернальній лінії – мітральний клапан
ІІ – у 2-му міжребер´ї справа на 2 см латеральніше за грудину – аортальний клапан
ІІІ – у 2-му міжребер´ї зліва на 2 см латеральніше за грудину – клапан легеневого стовбуру
ІV – у точкі переходу грудини у мечеподібний відросток – трикуспідальний клапан
V - у 3-му міжребер´ї зліва на 2 см латеральніше за грудину – т. Боткіна –Ерба вислуховується мітральний клапан
антропометрія (від грецьк. anthropos – людина й metron – міра) – це метод вимірювання морфологічних й функціональних ознак людини. Вимірюють рост, довжину тулуба, об'єм грудної клітки, голови, животу, шиї, тазу. Масу визначають шляхом зважування. Ростово-ваговий показник з'ясовують за формулою: М*100/Р, норма – 37 - 40
Після цього встановлюють попередній діагноз – це окремий симптом чи синдром, та призначають план обстеження пацієнта.
Спеціальні дослідження
Рентгенологічне дослідження показано всім хірургічним хворим. Обов’язково виконується у двох проекціях – прямій (фронтальній) та/або боковій (сагітальній). Звичайно вони дають можливість поставити кінцевий діагноз патологічного процесу, визначити локалізацію ураження для проведення направленого дослідження.
Рентгеноскопія – це дослідження, що візуалізує зображення на екран.
Рентгенографія – це графічне зображення органів та різних органічних змін у них на плівкі.
Томографія – пошарове рентгенологічне дослідження - дає можливість встановити зміни в органі, наявність порожнин, новоутворень.
Ендоскопія – інвазивне дослідження, що проводиться із допомогою ендоскопу та дозволяє оглянути внутрішню поверхню порожнистих органів. При ендоскопії за допомогою спеціальних щипців можливо взяття матеріалу для біопсії, за допомогою спеціальної щіточки взяти соскоб слизової оболонки для гістологічного та цитологічного дослідження.
Цитологічному дослідженню повинні підвергатися мокрота, плевральний ексудат, соскоб їз шийки матки, матеріал, що беруть браш-біопсією й за допомогою тампону при бронхоскопії, медіастиноскопії, ФГДС, цитоскопії, іригоскопії та колоноскопії.
Інші методи дослідження застосовують за показаннями для уточнення діагнозу, виявлення метастазів, взяття біопсійного матеріалу.
Комп’ютерна томографія дозволяє отримати рентгенологічне зображення поперечних зрізів організму людини та її органів з великою чіткістю зображення. На цих зрізах можливо чітко розрізнити пухлини, кісти, абсцеси, накопичення рідини в порожнинах, наявність змін у середостінні. Метод грунтується на виявленні й компютерному зображенні ступеня поглинання рентгенівських поменів в органах.
Радіоізотопне сканування використовується для визначення кровообігу й функціональній активності різних відділів органів, метод уточнює дійсний об’єм ураження тканин. Базується на введенні радіактивних ізотопів І ¹³¹, Sr, Tx – пертехнетат натрію. Ці ізотопи мають короткий період напіврозпаду та не впливають на організм.. Розподіл ізотопів в органах фіксують за допомогою спеціального апарата – радіоізотопного сканера.
Ехокардіографія дає можливість візуалізувати на екрані внутрішньо серцеві структури й за допомогою комп’ютеру прорахувати основні показники гемодинаміки.
Ультразвукове сканування дозволяє діагностувати дефекти в перетинках серця, фіброз та кальциноз клапанів, порушення скоротливої функції міокарду, гіпертрофію, пухлини (міксоми) серця.
Ультразвукова допплерографія (флоуметрія) – це реєстрація пучку ультразвукових коливань, що відображуються від крові, яка рухається по судинах. Дозволяє визначити прохідність магістральних артерій, виміряти тиск в артерії, визначити лінійну швидкість кровообігу
Реовазографія заснована на реєстрації коливань електричного супротивлення тканин, що змінюється в залежності від кровонаповнення. Дозволяє судити про магістральний та колатеральний кровообіг.
Ядерно-магнітно-резонансна томографія – в її основі лежить виявлення резонансного магнітного випромінювання, що виникає в органі або в тканинах під дією спрямованого потужного електромагнітного випромінювання.