
- •Лекції з теми:
- •Актуальність теми
- •2. Навчальні цілі
- •3. Виховні цілі
- •4. Міждисціплинарна інтеграція
- •5. План та організаційна структура лекції.
- •6. Зміст лекційного матеріалу.
- •Поверхнева
- •Глибока
- •Бімануальна
- •За силою
- •За висотою
- •За відтінком
- •7. Матеріали активізації студентів Питання за міжпредметною інтеграцією:
- •8. Матеріали для самопідготовки студентів Питання для самоконтролю:
- •А) Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою
- •Б) Питання з теми наступної лекції „ Передопераційний період. Підготовка до операції.” для самостійної роботи з літературою:
- •На методичну розробку теоретичного заняття з хірургії
6. Зміст лекційного матеріалу.
Розгорнутий конспект змісту теми :
Діагностика та обстеження пацієнта - це послідовний та динамічний процес.
Він складається зі:
збору анамнезу
об’єктивного (фізикального) обстеження
лабораторного та інструментального досліджень
На базі цих даних можливо оформити карту(історію хвороби) стаціонарного або амбулаторного хворого.
Загальноклінічні методи обстеження хворих
Опитування (паспортні дані, скарги, анамнез життя та анамнез хвороби)
Огляд.
Об’єктивні методи дослідження
Пальпація
Перкусія
Аускультація
Антропометрія
Додаткові методи дослідження
Лабораторні
Інструментальні
Апаратні
1) Коротка оцінка загального стану
Збір анамнезу:
паспортні дані
прізвище
ім’я, по батькові
вік
освіта
національність
сімейне становище
професія
в якій установі/підприємстві працює
на якій посаді/ домогосподарка/ пенсіонер
місце проживання
дата госпіталізації
основні скарги хворого
головні (провідні) - це ті, про які хворий сам говорить. Виявляють характер скарг.
Розпитування проводять в певному порядку :
Серцево-судинна система,
Дихальна система,
ШКТ,
Сечостатева система,
Нервова система,
Опорно-руховий апарат,
Ендокринна система,
Імунна система
додаткові – це ті, які медсестра виявляє під час розпитування
анамнез захворювання
коли (скільки часу тому)
як (раптово, відразу, гостро, повільно, поступово)
за яких умов
якими ознаками
в якій послідовності виникли прояви захворювання
коли звернувся за допомогою
яке лікування застосовували
які його результати
анамнез життя – це медична біографія хворого. З’ясовують перенесені хвороби, спадковість, історію сім’ї, шкідливі звички (паління, вживання алкоголю, наркотиків), соціально-побутові умови життя, аллергіологічний анамнез (на які лікарськи препарати була алергія та як вона проявлялася) та гемотрансфузійний (чи були раніше вливання крові чи її препаратів).
2) Методи обстеження пацієнта (суб’єктивні, об’єктивні, додаткові)
огляд – це суб’єктивний метод обстеження. Його проводять при денному світлі, або лампі денного світла.
з,ясовують зміни загального стану:
хороший,
задовільний,
тяжкий,
дуже тяжкий
хворий неспокійний
збуджений
стогне, кричить від болю
пригнічений
загальмований
оцінюють вираз обличчя :
жвавий
бадьорий
осмислений
спокійний
зосереджений
збуджений
гнівний
переляканий
стомлений
страждальницький
сумний
байдужий
нерухомий
маскоподібний
шкіра обличчя:
тілесного кольору
бліда
землиста
жовта
гіперемована
свідомість:
ясна
сплутана
затьмарена
положення хворого у ліжку
активне – хворий може вільно міняти положення
вимушене – хворий лежить у певному положенні, як правило, для полегшення свого стану
пасивне – хворий лежить нерухомо
стан живлення:
хороший
середній
недостатній
ожиріння
кахексія
Nota bene!!! Важливим в обстеженні хірургічного хворого є вивчення місця захворювання - status locus morbi. Обстеження його розпочинають з місцевого огляду, мета якого – детальне вивчення вогнища захворювання. Частіше це робиться шляхом порівняльного огляду.
пальпація ( від лат. рalpatio – обмацування) – клінічний метод обстеження за допомогою дотику з метою вивчення фізичних властивостей і чутливості тканин і органів.
Види пальпації :