- •1)Ів та її роль на сучасному етапі
- •2)Поняття ів
- •3)Проприєтарна теорія
- •4)Теорія виключних прав
- •Загальна характеристика об'єктів права ів.
- •6. Система права ів.
- •7)Конституція україни
- •8)Цивільний кодекс україни
- •9)Спеціальні закони
- •11)Держінспектор з питань ів
- •12)Правові засади д-сті патентних повірених
- •13)Поняття авторського права та його джерела.
- •14)Поняття та ознаки твору як обєкта авторського твору.
- •15) Види обєктів авторського права.
- •16) Об’єкти, що не охороняються авторським правом.
- •17) Суб’єкти авторського права.
- •18) Співавторство, види.
- •19) Виникнення суб’єктивних авторських прав.
- •20) Знак охорони авторського права, його значення.
- •21) Державна реєстрація авторських прав.
- •23) Майнові авторські права.
- •24. Випадки вільного використання творів в авторському праві.
- •25) Строк дії майнових авторських прав, правові наслідки спливу.
- •26)Колективне управління авторськими майновими правами.
- •27)Поняття та джерела сп.
- •32)Майнові права і.В на виконання фонограми, відеограми.
- •33)Випадки вільного використання обєктів сп.
- •34)Строки дії майнових сп.
- •35)Поняття та джерела патентного права.
- •37)Умови надання правової охорони винаходу.
- •38)Корисна модель: поняття, обєкти, умови надання охорони.
- •39)Промисловий зразок: поняття, обєкти, умови надання охорони.
- •40) Службові винаходи, промислові зразки.
- •42)Субєкти патентних правовідносин.
- •43)Патент: поняття, види, межі чинності.
- •44)Право на патент та його субєкти.
- •45)Заявка на винахід та вимоги до неї.
- •46)Заявка на промисловий зразок та вимоги до неї.
- •47) Дата подання заявки на винахід та промисловий зразок.
- •48)Поняття,види,система патентної експертизи.
- •49) Реєстрація про видачу патенту, публікація відомостей про нього, видача патенту.
- •50) Особисті майнові та немайнові права винахідника (автора прм зразка).
- •51) Майнові права, що виникають з патенту на винахід.
- •52) Дії, що не визнаються порушенням права володільця патенту.
- •53) Дострокове припинення чинності патенту.
- •54) Визнання патенту недійсним.
- •55)Характеристика засобів індивідуалізації.
- •56) Комерційне (фірмове) найменування: поняття, структура, вимоги.
- •57)Субєкти права на комерційне найменування, виникнення права на нього.
- •58) Зміст майнових прав на км.
- •59)Торговельна марка: поняття, обєкти, умови надання охорони.
- •60)Субєкти права на торговельну марку.
- •61)Набуття пів на торговельну марку.
- •62) Зміст та межі майнових прав на торговельну марку.
- •63) Право на географічне зазначення.
- •64)Право і.В на соРти рослин і породу тварин.
- •65) Компонування інтегральної мікросхеми як обєкт права ів
- •66)Право і.В на раціоналізаторську пропозицію.
- •67)Право і.В на комерційну таємницю.
- •68)Право і.В на наукове відкриття.
- •69) Характеристика договорів щодо розпорядження майновими правами.
- •70)Ліцензія: поняття, види.
- •71) Ліцензійний договір: поняття, правова природа.
- •72)Сторони ліцензійного договору.Укладення договору.
- •73)Зміст ліцензійного договору.
- •74)Договір про передання виключних майнових прав ів
- •75)Договір про створення за замовленням і використанням обєкта права ів
- •76) Авторські договори: поняття, види, правове регулювання.
- •77)Договір кк: поняття, правова природа.
- •78)Сторони договору концесії,форма договору.
- •79)Зміст договору кк.
- •80)Права та обовязки сторін за договором концесії.
- •81)ЗагАльна характеристика Захисту права ів
- •82)Цивільно-правові способи Захисту.
- •83)Захист права і.В судом.
- •84)Адміністративний порядок захисту.
- •85) Характеристика системи міжн. Охорони і.В
- •86) Всесвітня організація ів
- •87)Міжнародні договори у сфері авторського права.
- •88)Міжнародні договори у сфері охорони сп.
- •89)Міжнародні договори у сфері патентного права.
- •90)Міжнародні договори про охорону товарних знаків.
90)Міжнародні договори про охорону товарних знаків.
Міжнародно-правова охорона торгівельних марок (товарних знаків) певною мірою здійснюється Паризькою конвенцією про охорону промислової власності.(20 березня 1883 p.) Зазначена Конвенція була першим міжнародно-правовим актом, що визначив принципові засади міжнародно-правової охорони торговельних марок, які, до речі, у названій Конвенції називаються просто «знаки». Відповідно до цієї Конвенції умови подання заявки і реєстрація торговельної марки визначається в кожній країні Союзу її національним законодавством. Проте будь-яка інша країна Союзу не може відмовити заявникові у реєстрації торговельної марки на тій підставі, що заявникові було відмовлено в країні його походження. Знаки, зареєстровані в одній країні Союзу, розглядаються як незалежні від знаків, зареєстрованих в інших країнах Союзу, включаючи країну походження. Конвенція визначає загальні правила, відповідно до яких певні позначення не можуть бути зареєстровані як торговельні марки. Це можуть бути герби, прапори, емблеми, клейма тощо. Кожна торговельна марка, належним чином зареєстрована у країні походження, може бути заявлена в інших країнах Союзу і охоронятися такою, якою вона є. Країни Союзу зобов'язані охороняти також знаки обслуговування. Реєстрація знаків обслуговування не обов'язкова, тобто правова охорона надається за фактом використання знака обслуговування. Конвенція визначає статус колективного знака. Країни Союзу зобов'язані приймати заявки на реєстрацію і охороняти колективні знаки, які належать колективам, існування яких не суперечить законодавству країни походження, навіть якщо ці колективи не є володільцями промислового чи торговельного підприємства. Кожна країна сама визначає особливі умови охорони колективного знака і може відмовити у наданні охорони, якщо знак суперечить її суспільним інтересам.
Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків укладена 14 квітня 1891 р. Україна є учасницею Угоди з грудня 1991 р. Угода чітко визначає зміст міжнародної заявки. Заявка на міжнародну реєстрацію знака оформляється на спеціальному бланку, передбаченому Інструкцією. Відомство країни походження засвідчує, що дані, які наводяться в заявці, відповідають даним національного реєстру, зазначає дати і номери заявки і реєстрації знака в країні походження, а також дату подачі заявки на міжнародну реєстрацію. У заявці мають бути зазначені товари і послуги, для яких випрошується охорона знака, а також, якщо це можливо, відповідний клас або класи відповідно до класифікації, визначеної Ніццькою угодою про міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків.
Якщо заявник просить охорону кольору як розрізняльної ознаки, то він зобов'язаний заявити про це і зазначити в заявці колір та подати кольорові зображення цього знака.
Від дати реєстрації знака в Міжнародному бюро відповідно до встановлених вимог кожна заінтересована країна зобов'язана надати охорону цьому знаку в такому самому обсязі, яку вона надає своїм заявникам.
Протокол до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків (Мадридський протокол) був прийнятий у 1989 р. Він вносить такі основні нововведення до Мадридської системи: 1) Протокол допускає можливість подання заявки на міжнародну реєстрацію знаків не тільки на підставі національних реєстрацій, а й на підставі національних заявок. Право вибору належить заявникові; 2) Протокол допускає подовження строку для внесення рішення про відмову в наданні правової охорони знака замість одного року до 18 місяців; 3) Протокол дозволяє перетворення анульованої міжнародної реєстрації в національні або регіональні заявки в кожній зазначеній договірній стороні. При цьому такі заявки будуть мати дату подання і, за наявності такої можливості, дату пріоритету міжнародної реєстрації Мадридський протокол має своєю метою розширити межі використання Мадридської системи в цілому.
Ніццька угода про міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків підписана 15 червня 1957 p., набрала чинності 8 квітня 1961 p., останній раз була переглянута 13 травня 1977 р. в Женеві, тому текст розглянутої угоди називається «Женевський акт». Міжнародна класифікація, заснована Ніццькою угодою, включає: 1) перелік класів, супроводжуваний за необхідності пояснювальними записками; перелік включає 34 класи товарів і 8 класів послуг; 2) Алфавітний перелік товарів і послуг (далі — Алфавітний перелік), що вказує клас, до якого належить кожний товар або послуга [25, c.105].
Віденська угода про заснування міжнародної класифікації зображувальних елементів знаків для товарів Зазначена Угода була підписана на Дипломатичній конференції, що відбулася у Відні 12 червня 1973 р. Угода набрала чинності 9 серпня 1985 р. [24, c.85] Віденська угода прийнята в розвиток Паризької конвенції про охорону промислової власності. Вона заснувала спеціальний Союз, який застосовує загальну класифікацію зображувальних елементів знаків (далі — Міжнародна класифікація). Інтенсивне зростання кількості товарних знаків і знаків обслуговування зумовило необхідність удосконалення існуючої системи класифікації товарів і послуг. Зазначена Угода безперечно тісно пов'язана з іншими міжнародними угодами, що стосуються охорони товарних знаків.