Робота карбюратора"Солекс" (рис. 4)

Режим пуску і прогріву холодного двигуна. Для надійного пуску холодного двигуна необхідне сильне збагачення паливо-повітряної суміші. Воно здійснюється пусковим пристроєм.

При пуску двигуна рукоятку управління повітряною заслінкою 9 карбюратора висувають на себе до упору. Педаль управління дросельними заслінками при цьому чіпати не треба з метою запобігання подачі в циліндри неконтрольованої надлишкової порції бензину. Під дією тяги 50 рукоятки важіль 54 управління повітряною заслінкою повертається проти годинникової стрілки, і пружина важеля повітряної заслінки 9 закриває її. При цьому зовнішня кромка важеля 54 діє на регулювальний гвинт 52 важеля 53 приводу дросельних заслінок. Важіль 53, жорстко встановлений на осі дросельної заслінки первинної камери, привідкриває її на необхідну величину.

При провертанні колінчастого вала двигуна стартером створюється розрідження, яке передається в отвори і канали системи холостого ходу і через привідкриту дросельну заслінку до розпилювача 10 головної дозувальної системи. Під дією цього розрідження паливо починає інтенсивно витікати з отворів системи холостого ходу і розпилювача 10.

Вісь повітряної заслінки зміщена, тому вона після запуску двигуна при збільшенні обертів колінчастого валу буде привідкриватися потоком повітря, розтягуючи пружину важеля заслінки, чим забезпечить деяке зменшення подачі палива. Величина привідкривання повітряної заслінки 9 буде обмежена шириною паза важеля 54, в якому знаходиться штифт важеля повітряної заслінки.

Розрідження з піддросельного простору передається по повітряному каналу 36 в робочу порожнину діафрагми 2 пускового пристрою. При провертанні колінчастого валу стартером розрідження в циліндрах мале, воно не здатне перебороти опір зворотної пружини і діафрагма 2 залишиться нерухомою.

Після пуску двигуна і збільшенні обертів двигуна розрідження різко зростає, під його дією діафрагма 2 втягується і шток 3 привідкриває повітряну заслінку. Крайнє втягнуте положення діафрагми обмежується регулювальним гвинтом 1. Положення регулювального гвинта встановлюється при повністю закритій повітряній заслінці.

Всі елементи пускового пристрою підбираються таким чином, щоб повітряна заслінка при пуску і початку прогріву двигуна відкривалась і прикривалась автоматично, не допускаючи надмірного збагачення або збіднення суміші.

По мірі прогріву двигуна повітряну заслінку повністю відкривають, поступово повертаючи рукоятку управління у вихідне положення.

Робота карбюратора на холостому ходу. На режимі холостого ходу повітряна заслінка відкрита, а дросельні закриті. Щілина а (рис.4) перехідної системи знаходиться над верхньою кромкою дросельної заслінки першої камери. Розрідження з-під дросельної заслінки 38 через отвір регулювального гвинта 40 якості суміші передається до паливного жиклера 5 холостого ходу. Під дією розрідження бензин, що поступає в емульсійний колодязь через головний паливний жиклер 44, піднімається до паливного жиклера 5, частково змішується з повітрям, що поступає через повітряний жиклер 7 холостого ходу, знову змішується з повітрям, що поступає через щілину а перехідної системи, і через отвір, регульований гвинтом 40, поступає у впускний трубопровід двигуна. Рівень палива в емульсійному колодязі зменшується і стає меншим рівня в поплавковій камері. Різниця рівнів створює напір, під дією якого в даному випадку відбувається витікання палива з головного паливного жиклера 44. На цьому режимі розрідження в малому дифузорі біля розпилювача 10 головної дозувальної системи незначне і паливо через нього не поступає.

При вимкненні живлення від електромагнітного запірного клапана 4 (економайзером примусового холостого ходу або при вимкненні запалювання) отвір жиклера 5 перекривається голкою і паливо в двигун поступати не буде.

При переході роботи двигуна на режими дроселювання відкривається дросельна заслінка 38 першої камери і вступає в дію перехідна система першої камери, до якої належить щілина а тат інші елементи системи холостого ходу. Коли кромка дросельної заслінки стане вище щілини або на її рівні, емульсія буде поступати як через отвір, регульований гвинтом 40, так і через щілину а. Таким чином забезпечується плавний перехід на режим часткових навантажень.

Регулювання обертів холостого ходу гвинтами якості 40 і кількості 52 суміші з вимірюванням вмісту окису вуглецю (СО) у відпрацьованих газах.

Робота карбюратора на режимі часткових навантажень. В цьому режимі працює в основному перша камера, яка забезпечує роботу двигуна в широкому діапазоні потужності. Необхідний склад суміші при цьому забезпечується сумісною дією головної дозувальної системи, перехідної системи і системи холостого ходу.

При відкриванні дросельної заслінки 38 першої камери розрідження в розпилювачі 10 збільшується, паливо в емульсійному колодязі 45 починає підійматися, захоплюється повітрям, що поступає всередину емульсійної трубки 45 через головний повітряний жиклер 6 головної дозувальної системи, і всмоктується в розпилювач. З цього моменту починається спільна робота вище вказаних систем.

Після того, як дросельна заслінка 38 повернеться на 2/3, починає відкриватися дросельна заслінка 35 другої камери. Обидві заслінки повністю відкриваються одночасно.

Друга камера працює аналогічно першій, за виключенням роботи на холостому ходу. Відсутність перебоїв в роботі двигуна при відкриванні дросельної заслінки 35 другої камери забезпечує її перехідна система. При відкриванні дросельної заслінки вихідні отвори 34 системи потрапляють під розрідження. При цьому паливо починає поступати через жиклер 30 по трубці, змішується з повітрям з повітряного жиклера 15 і витікає через вихідні отвори 34 перехідної системи.

Робота карбюратора на режимі повних навантажень. При повному відкриванні дросельних заслінок розрідження в каналах системи холостого ходу і перехідних систем падає, а в розпилювачах 10 і 12 першої і другої камер зростає, в результаті чого паливо-повітряна суміш інтенсивно витікає з розпилювачів. Повітряні жиклери 6 і 14, канали розпилювачів і канали з емульсійного колодязя до розпилювачів мають більші прохідні перерізи, тому розрідження в колодязях все ж залишається меншим, ніж в місцях вихідних отворів 34 і щілини а. Тому перехідні системи і система холостого ходу працюють як паливні і перезбіднення суміші не відбувається, але кількість палива, що поступає через ці системи, незначна.

Для отримання більшої потужності двигуна на максимальних обертах двигуна суміш додатково збагачується еконостатом, який має паливний жиклер 29 з трубкою і впорскувальну трубку 13. Коли розрідження в змішувальній камері другої камери досягає максимальної величини, паливо додатково витікає з трубки 13.

Рис. 4. Схема роботи карбюратора 2108–1107010 “СОЛЕКС”: 1 – регулювальний гвинт пускового пристрою; 2 – діафрагма пускового пристрою; 3 – шток пускового пристрою; 4 – електромагнітний запірний клапан; 5 – паливний жиклер холостого ходу; 6 – головний повітряний жиклер першої камери; 7 – повітряний жиклер холостого ходу; 8 – проточний канал холостого ходу; 9 – повітряна заслінка; 10 – розпилювач головної дозувальної системи першої камери; 11 – розпилювачі прискорювального насоса; 12 – розпилювач головної дозувальної системи другої камери; 13 – впорскувальна трубка еконостата; 14 – головний повітряний жиклер другої камери; 15 – повітряний жиклер перехідної системи другої камери; 16 – кришка карбюратора; 17 – балансувальний канал; 18 – голковий клапан; 19 – калібрувальний отвір; 20 – зливний патрубок; 21 – паливний фільтр; 22 – патрубок подачі палива в карбюратор; 23 – діафрагма економайзера потужнісних режимів; 24 – повітряний канал економайзера потужнісних режимів; 25 – паливний жиклер економайзера потужнісних режимів; 26 – кульковий клапан економайзера потужнісних режимів; 27 – поплавок; 28 – паливний канал економайзера потужнісних режимів; 29 – паливний жиклер еконостата; 30 – паливний жиклер перехідної системи другої камери; 31 – емульсійна трубка другої камери; 32 – головний паливний жиклер другої камери; 33 – корпус карбюратора; 34 – вихідні отвори перехідної системи другої камери; 35 – дросельна заслінка другої камери; 36 – повітряний канал пускового пристрою; 37 – отвір повітряного каналу холостого ходу; 38 – дросельна заслінка першої камери; 39 – кулачок приводу прискорювального насоса; 40 – регулювальний гвинт якості суміші; 41 – блок підігріву карбюратора; 42 – патрубок для відсмоктування картерних газів; 43 – патрубок вакуумного регулятора випередження запалювання; 44 – головний паливний жиклер першої камери; 45 – емульсійна трубка першої камери; 46 – емульсійний канал холостого ходу; 47 – кульковий клапан прискорювального насоса; 48 – діафрагма прискорювального насосу; 49 – важіль приводу прискорювального насоса; 50 – тяга рукоятки приводу повітряної заслінки; 51 – кронштейн кріплення оболонки тяги приводу повітряної заслінки; 52 – регулювальний гвинт привідкривання дросельної заслінки першої камери; 53 – важіль приводу дросельних заслінок; 54 – важіль управління повітряною заслінкою; 55 – кульковий клапан прискорювального насоса.

Робота прискорювального насоса. Для збагачення суміші на режимі розгону автомобіля прискорювальний насос впорскує додаткову порцію палива в обидві змішувальні камери карбюратора. Паливо в робочу порожнину насоса поступає з поплавкової камери через кульковий клапан 47. При різкому відкриванні дросельних заслінок кулачок приводу прискорювального насоса повертається і діє на важіль 49, який стискає пружину в телескопічному стакані робочої діафрагми 48. Розтискуючись, пружина плавно переміщує діафрагму 48, чим забезпечує затяжне впорскування палива. При переміщенні діафрагми 48 паливо через канал і клапан подачі палива впорскується розпилювачами 11в обидві змішувальні камери карбюратора.

Робота економайзера потужнісних режимів. Економайзер усуває коливання кількісного складу палива в суміші в залежності від пульсацій розрідження всмоктування, а також збагачує суміш, коли зменшується розрідження у впускному трубопроводі двигуна.

Всмоктування суміші в двигуні є переривчастим, пульсація якого буде тим сильніша, чим менша частота обертання колінчастого вала двигуна.

При зменшенні розрідження у впускному трубопроводі діафрагма 23 під дією пружини відкриє кульковий клапан 26. Паливо з поплавкової камери під дією розрідження в емульсійному колодязі першої камери поступає через кульковий клапан 26, паливний жиклер 25, паливний канал в емульсійний колодязь 45 першої камери. Ця додаткова кількість палива разом з паливом, що поступає з головного паливного жиклера 44, подається через розпилювач 10 в першу змішувальну камеру, вирівнюючи склад суміші.

Робота економайзера примусового холостого ходу (ЕПХХ). Економайзер вимикає подачу палива на примусовому холостому ході автомобіля (під час гальмування двигуном, при рухові зі схилу, при перемиканні передач).

Економайзер включає в себе кінцевий вимикач, встановлений в карбюраторі на регулювальному гвинту кількості суміші на режимі холостого ходу, електромагнітний запірний клапан 4 (рис.4), електронний блок управління і дроти для під`єднання приладів.

Механізм відключення палива складається з паливного жиклера 5 холостого ходу, який перекривається голкою електромагнітного запірного клапана. Подача палива припиняється, коли розмикається коло живлення електричним струмом обмотки електромагнітного запірного клапана.

Економайзер може працювати тільки тоді, коли кінцевий вимикач з’єднаний з «масою», тобто, при відпущеній педалі управління дросельними заслінками (заслінки повністю закриті). В цьому випадку важіль управління дросельними заслінками упреться в регулювальний гвинт кількості суміші і замкне на ньому кінцевий вимикач «на масу».

В процесі пуску холодного двигуна кінцевий вимикач не буде з`єднаний з масою, тому що дросельна заслінка 38 першої камери буде привідкрита важелем 54 управління повітряною заслінкою.

На примусовому холостому ходу, якщо частота обертання колінчастого валу починає зростати, електрична напруга в обмотку електромагнітного запірного клапана 4 подається електронним блоком управління до тих пір, поки частота обертання не перевищить 2100 хв^-1, хоч кінцевий вимикач і замкнений на масу. При більш високій частоті обертання електронний блок управління вимикає живлення електромагнітного запірного клапана, внаслідок чого припиняється подача палива в систему холостого ходу і двигун перестає працювати.

При зменшенні частоти обертання двигуна на примусовому холостому ходу до 1900 хв^-1 знову починає подаватись живлення електронним блоком керування на обмотку клапана, відкривається подача палива через жиклер холостого ходу, двигун поступово переходить на режим холостого ходу, хоча кінцевий вимикач і замкнутий на масу.

Електронний блок керування з’єднується проводами з котушкою запалення, звідки отримує інформацію про частоту обертання колінчастого вала двигуна.

При будь якій частоті обертання колінчастого вала в момент, коли знову починає відкриватись дросельна заслінка, кінцевий вимикач розімкнеться з масою, буде подаватись живлення електричним струмом обмотки електромагнітного запірного клапана, відновиться подача палива в систему холостого ходу.