Тема 2.6. Світ дитинства в українській прозі іі половини хх ст.

_Зміст

4. _{Художня спадщина Григора Тютюнника. Тематичне коло творів письменника. Філософське осмислення людського буття.}

5. _{Художня своєрідність відтворення внутрішнього світу дитини у творчості Віктора Близнеця.}

6. _{Творчість Є. Гуцала. Неповторність дитячих характерів. Відображення національної своєрідності українського життя.}

_{Ключові слова: художня деталь, зображувально-виражальні прийоми, композиційні завдання, тематичне коло творів, ідейно-художнє навантаження, автобіографічність творів.}

_{Цілі та завдання вивчення розділу}

_{При вивченні розділу необхідно ознайомитись із основними віхами життєвого та творчого шляху Гр. Тютюнника, В. Близнеця, Є. Гуцала; визначити тематичне коло творів, їх смислове та художнє навантаження, ідейну спрямованість; окреслити визначальні риси творчої особистості письменників, з’ясувати особливості розкриття внутрішнього світу персонажів творів.}

_{Методичні рекомендації до вивчення розділу 2.2.}

_{Опрацьовуючи матеріал пункту 1, зверніть увагу на причини, через які твори Гр. Тютюнника довгий час не визнавалися в Україні. Які важливі морально-етичні проблеми часу висвітлює письменник у своїй прозі? Які засоби використовує автор при розкритті характерів персонажів?}

_{При вивченні пункту 2 доцільно використати роботу Гурманської А. „Віктор Близнець – повістяр” (Слово і час. – 1999. – № 2), а також збірник літературно-критичних статей, нарисів про В. Близнеця „Як звук павутинки” (К., 1987). Хто є головними героями повістей письменника? Які засоби використовує автор для їх змалювання? Визначте сюжетно-композиційні особливості повісті „Звук павутинки”. Чим нагадує головний персонаж Льонька героїв творів Григора Тютюнника?}

_{Вивчаючи пункт 3, дайте відповіді на запитання: „Яка провідна тема дитячої прози Є. Гуцала?”, „Як він її висвітлює?”, „Що письменник виводить у центр зображення у своїх творах?”}

_{Прочитайте й законспектуйте}

Григір Тютюнник

_(1931-1980)

_{Григір Михайлович Тютюнник народився 5 грудня 1931 року в селі Шилівка на Полтавщині в селянській родині. У 1937 році батька майбутнього письменника було заарештовано (з політичних мотивів) і Григора забрав на Донбас батьків брат Филимон Васильович Тютюнник. У 1938 році хлопця віддали до школи. У 1942 році вирушив на Полтавщину до матері рятуватися від голоду. У 1946 році після закінчення п’ятого класу розпочав навчання в Зіньківському ремісничому училищі. По його закінченні працював у рідному колгоспі. Пізніше — знову Донбас. У листопаді 1951 року Григора на 4 роки забирають служити в армію (Владивосток) радистом. Незабаром після демобілізації закінчив десятирічку і вступив на філологічний факультет Харківського університету. Восени 1963 року Тютюнник переїздить до Києва. Працював в газеті “Літературна Україна”, на кіностудії ім. О. Довженка, у видавництві “Молодь” і “Веселка”.}

_{Перший твір — новела “В сумерки” — була написана 1961 року й надрукована в Московському журналі “Крестьянка”. Згодом в українській періодиці з’являються оповідання Г. Тютюнника “Дивак”, “Смерть кавалера”, “Зав’язь”, “В сутінки”, а в 1966 році вийшла перша збірка письменника “Зав’язь”. Далі були книги “Деревій” (1969), “Батьківські пороги” (1972), “Крайнебо” (1975). Проте надруковано було не все, що включав у збірки письменник. Правдиві твори не подобалися тогочасній критиці.}

_{З 1970 року письменник активно працював у галузі дитячої літератури. Цього року видав збірку оповідань для дошкільнят “Ласочка”. Пізніше — збірки оповідань і казок “Лісова сторожка” (1971), “Степова казка” (1973), “Однокрил” (1974).}

_{Цикл “Лісова сторожка” — це цікаві розповіді про господарювання в лісі Данила разом зі своїм приятелем, кривоногим і бідовим песиком Кузькою, вірним другом лісового сторожа і його незмінним помічником. Письменник художньо досконало відтворив і молоденький розсадник з сосонками-їжачками, і постать доброго чародія лісу Данила, і розумного рудого песика. Данило — надзвичайно витончена, добра й чуйна людина. Він дбає і вболіває за кожну рослину і тварину в лісі; це в свою чергу облагороджує його, робить добрішим і щедрішим, духовно красивим і умиротвореним. Автор показав свого героя зворушливо чуйним і мудрим, невтомним трудівником і справжнім гуманістом. Його серце сповнене любові до всього живого, бажання допомогти скривдженому. Мудрий Данило в кожній істоті бачить частинку природи, що має своє призначення і без якої обідніє світ. Він слухає природу, розуміє її і знає, що їй треба. Тому і звірі горнуться до нього, шукають захисту і співчуття. Григір Тютюнник наділив багатьох із них яскравим характером; здається, ніби всі вони наділені розумом і навіть почуттями. В усьому циклі незримо присутній сам автор, його ставлення до людини, землі, природи, його розуміння життя.}

_{Дітям старшого віку Григір Тютюнник присвятив оповідання “Зав’язь”, “На згарищі”, “Дивак”, “Смерть кавалера”, “Сито, сито”, “Обнова” та ін. і повісті “Облога”, “Климко”, “Вогник далеко в степу”. Письменнику вдалося в цих творах з надзвичайною проникливістю розкрити душу маленької людини, її найпотаємніші почуття і мрії. Автор з великою делікатністю й тактом описує зародження почуття кохання в юних Миколи й Соні (“Зав’язь”). Він глибоко відтворює душевний злам і розчарування, які переживає ремісник-підліток від ганебного вчинку героя війни, а тепер замполіта училища Валерія Максимовича (“Смерть кавалера”), вражаюче правдиво прозаїк розкриває переживання хлопця-сироти, біль його зневаженої гідності в оповіданні “Обнова”, закликаючи оберігати вразливу незахищену душу дитини від бруду, підлості й цинізму. У своїх творах письменник відтворює звичайні буденні життєві ситуації, проте саме в них і видно характер людини, її внутрішній світ, ставлення до інших і до самого життя. “…проблематика творів письменника надзвичайно широка, вона охоплює соціально-психологічну й морально-етичну сфери людського буття. Тютюнник виразно бачив і викривав такі ганебні явища суспільного життя періоду застою, як бездуховність, споживатство, конформізм, міщанство. Вони свідчили про серйозні деформації не тільки в соціальному устрої, а ї в національному українському характерові, що особливо боліло художнику слова. Він говорив про це відверто і сміливо” [1,312].}

_{На автобіографічному матеріалі побудовані повісті “Облога”, “Климко”, “Вогник далеко в степу”. Вони продовжують одна одну, відтворюючи певні часові періоди в житті українського народу — початок війни, роки фашистської окупації, повоєнні часи — і водночас розкривають етапи формування цілого покоління, дитинство якого припало на війну, а змужніння — на нелегку відбудову.}

_{Головним героєм “Облоги” є хлопчик-сирота, якого бійці, з любов’ю називають Харитон Дем’янович. Він надзвичайно чутливий і спостережливий. Дитина безпомилково визначає суть людини, міру доброти й щирості в ній. Добираючись до своєї домівки, Харитон зустрічає багато різних людей. Особливе місце серед них займає колишній директор школи, а тепер боєць Калюжний, який і на фронті залишається педагогом-гуманістом, дбайливо опікає сироту. Хлопчик усім серцем прихиляється до доброї і душевної людини.}

_{Основна думка повісті “Климко” — маленькі громадяни нашої країни — діти війни — виявляли таке милосердя, яке й дорослим було не до снаги. Цей твір автор вважав найдорожчим для себе. Він втілив у ньому свій ідеал людини. Маленька сирітська душа Климка сповнена доброти, милосердя і співчуття до знедолених і стражденних. Доброта та самовідданість Климка розкривається в багатьох епізодах. Важливою є розповідь про перебування дитини в тітки Марини, яка пожаліла хлопчика, лікувала його, виходжувала після гарячки й хотіла всиновити. Незважаючи на те, що Климкові подобалося в доброї жінки, він не погодився, оскільки відповідав уже не тільки за себе, а й за життя На-талі Михайлівни та маленької Олі.}

_{За благородство свого серця, безкорисливість і доброту Климко заплатив життям. “Фашистська куля обпекла його груди, і він не зміг навіть востаннє обізватися на поклик свого друга Зульфата, який щодня виходив до станції виглядати його і нарешті зустрів… Здається, кінець жорстокий і несправедливий. Однак війна завжди несправедлива: гинуть найкращі, виявляючи максимум благородства, доброти й милосердя. Отже, ще одна ідея повісті — прокляття війні” [1,311].}

_{Життя учнів ремісничого училища — тема повісті “Вогник далеко в степу”. Вона продовжує розповідь про дітей війни, але вже після Перемоги. Твір перейнятий світлом ніжної любові письменника до своїх героїв, чотирьох сільських підлітків —трьох Василів і Павлика, якому в повісті приділено найбільше уваги. У багатьох епізодах Павлик нагадує самого юного Григора. Герої повісті ростуть і мужніють, вчаться розбиратися в людях, боротися зі злом, мріють про майбутнє життя. Дитячі мрії і є тим вогником надії на краще, що зігрівав їхні душі.}

_{1980 року за кілька днів до смерті Григора Михайловича Тютюнника за повісті “Климко”, “Вогник далеко в степу” було вшановано премією імені Лесі Українки. Мистецька спадщина письменника буде завжди актуальною, оскільки вічними залишаються принципи милосердя, добра, правди, що їх проголошував Григір Тютюнник у своїх творах.}

_{Питання для самоконтролю}

_{1. Які твори Григора Тютюнника побудовані на автобіографічному матеріалі. Які проблеми вони піднімають?}

_{2. Що ви можете сказати про особливості творчої манери Г.Тютюнника?}

_{3. Які композиційні завдання виконує художня деталь у творчості письменника? Обґрунтуйте відповідь.}

_{Література}

_{1. Вітренко Р.І. Григір Тютюнник // Нові імена в програмі з української літератури: Посібник для вчителя / Упоряд. В.Я. Неділько. — К.: Освіта, 1993.}

_{2. Вічна загадка любові: Літературна спадщина Григора Тютюнника: Спогади про письменника. — К., 1988.}

_{3. Захарчук І. Проекція дивака у творчості Григора Тютюнника // Дивослово. — 1998. — №10.}

_{4. Мороз Л. З. Григір Тютюнник. Нарис життя і творчості. — К., 1991.}

_{5. Неживий О. Луганщина і Григір Тютюнник // Слово і час. — 1998. — №3.}

_{6. Шевченко З. Творчість Григора Тютюнника у шкільному ви-вченні // Дивослово. — 1997. — №2.}

_{7. Шудря М. Непідкупний голос правди (Невідоме про Григора Тютюнника) //Дивослово. — 1996. — №4.}

_{Прочитайте й законспектуйте}