Тема 2.3. Дитяча література хіх ст.

_Зміст

_{1. Огляд літературного процесу ХІХ ст. (І і ІІ половина).}

_{2. Творчість Т. Шевченка. Внесок письменника в розвиток освіти в Україні.}

_{3. Творчість Марка Вовчка для дітей.}

_{4. Дитяча спадщина Леоніда Глібова.}

_{Ключові слова: нова українська література, реалізм, казка, байка, поема, акровірш, лірика, загадка.}

_{Цілі та завдання вивчення розділу}

_{Усвідомлення поняття „нова українська література”; визначення стильового розмаїття літератури І та ІІ половини ХІХ ст. та місця в ній творів для дітей; з’ясування ролі Тараса Шевченка в розвитку української літератури, місця його творів у літературі для дітей; діяльність Т. Шевченка щодо розвитку освіти в Україні; ознайомлення із життєвим і творчим шляхом Марка Вовчка, художній аналіз казок письменниці; розгляд творчої спадщини для дітей Леоніда Глібова, з’ясування її жанрової специфіки.}

_{Методичні рекомендації до вивчення розділу 1.4.}

_{У процесі вивчення пункту 1 зверніть увагу на жанрові та стильові особливості літератури І і ІІ половини ХІХ ст. Які літературні напрями існували у І та у ІІ половині ХІХ ст. в Україні? Що таке романтизм, реалізм, просвітительський реалізм? Що ви можете сказати про особливості розвитку української дитячої літератури в цей період?}

_{При вивченні пункту 2 зверніть увагу на тематику творів Т.Шевченка, що увійшли в коло дитячого читання. Яке місце займають серед них поезії автобіографічного характеру? Здійсніть художній аналіз однієї з них (на вибір). Автором якого підручника для недільних шкіл був Тарас Шевченко? Яке його значення для розвитку освіти в Україні означуваного періоду?}

_{Під час опрацювання матеріалу пункту 3 визначте, до якого літературного напряму належала творчість Марка Вовчка. Чому? Визначте жанрові особливості казок письменниці. Який вплив на їх створення мали народні казки?}

_{Ознайомлюючись із матеріалом пункту 4, визначте фольклорні мотиви поезії Леоніда Глібова. Зверніть увагу на особливості побудови загадок письменника. Що таке акровірш?}

_{Прочитайте й законспектуйте}

_{Дитяча література ХІХ ст.}

_{ХІХ ст. в історії української літератури прийнято вважати часом її становлення й розвитку. Зважаючи на відсутність власної держави, колоніальне існування, література виступала чи не єдиним засобом збереження й розвитку національної свідомості й самобутності народу.}

_{На межі XVIIІ-XIX ст. з’являються твори, на передній план яких висувається людина, самоцінність її буття, поступово утверджується жива народна мова.}

_{Завершується процес становлення нової української літератури упродовж перших чотирьох десятиріч ХІХ ст. Першими класиками нової літератури вважають І. Котляревського, П. Гулака-Артемовського, Г. Квітку-Основ’яненка, Є. Гребінку. У їх творчості виразно простежуються ознаки естетики просвітництва: тяжіння до національно-історичної тематики, використання народних художніх традицій, віра в суспільний прогрес, культ розуму й науки, критика феодального суспільства, вираження інтересів трудових мас, віра в розумні начала природи й людини, ідеї природної рівності, морального перевиховання особистості тощо.}

_{Свідома українська інтелігенція декларує нові принципи навчання та освіти, національної школи, літератури для дітей, навчання рідною мовою. У цей період починають створюватися навчальні заклади: у повітових і губернських містах України — народні училища; при сільських церквах — парафіяльні школи; у повітових центрах — повітові училища; у першій половині ХІХ ст. в Україні було відкрито 19 гімназій, що давали право випускникам вступати до університетів. Вищу освіту давали Харківський університет (1805 р.), Волинська вища гімназія в Кременці (1805 р.), Рішельєвський ліцей в Одесі (1817 р.), Ніжинська гімназія вищих наук князя Безбородька (1820 р.), Київський університет св. Володимира (1834 р.).}

_{Українські письменники беруть активну участь у створенні нових навчальних закладів, працюють у них викладачами (І. Котляревський, П. Гулак-Артемовський, П. Білецький-Носенко та ін.). Виникають також спроби створити підручники, букварі, читанки (М. Шашкевич “Читанка для діточок в народних училах руських”, П. Білецький-Носенко “Граматика малоросійської мови”, “Істотні властивості поезії і риторики” (1827р.) тощо).}

_{Період становлення нової української літератури позначається пануванням поезії в усьому її розмаїтті: сатиричний вірш, віршова байка, історична поема, романтична балада, ліричний вірш, романс та ін. Особливе місце посідає байка з її дидактичною мораллю, доступністю й динамічністю сюжету.}

_{Серед стильового розмаїття літератури першої половини ХІХ ст. відзначаємо ознаки класицизму (характерна орієнтація на античну літературу, яка проголошувалася ідеальною, класичною, гідною наслідування. “Енеїда” І. Котляревського, оповідання Г. Квітки-Основ’яненка), сентименталізму (розвивався як утвердження чуттєвої, ірраціональної стихії в художній творчості на противагу жорстоким, раціоналістичним нормативам класицизму (Г. Квітка-Основ’яненко), романтизму (його визначними рисами є ідеалізм у філософії, історизм, апологія особистості, неприйняття буденності, звеличення “життя духу”, культ почуттів, захоплення фольклором, інтерес до фантастики (М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький, П. Куліш, Є. Гребінка, Т. Шевченко), просвітительського реалізму (основоположною є проблема взаємин людини й середовища, впливу соціально-історичних обставин на формування духовного світу особистості).}

_{У 1845 році в Києві створюється Кирило-Мефодіївське братство. Його членами стали Т. Шевченко, М. Костомаров, П. Куліш та ін. Після його розгрому починається реакція, що позначилася на всіх сферах суспільного життя. Особливий наступ відчувався на українську культуру. У 1863 році був виданий Валуєвський циркуляр, який забороняв друкування літератури українською мовою, викладання в школах будь-якими іншими мовами, крім російської.}

_{Незважаючи на всі заборони у ІІ половині ХІХ ст. з ініціативи й за кошти трудящих виникають школи грамоти. У Київській, Полтавській, Подільській губерніях виникають українські школи. Освіту діти здобували в них за “Букварем Южноруським” Т. Шевченка, “Граматикою” П. Куліша, “Українською азбукою” М. Гатцука, “Українською граматкою” Деркача, “Граматкою задля українського люду” Ященка.}

_{Подальший шлях розвитку української літератури визначала творчість Т. Шевченка. Письменника по праву вважають основоположником не тільки “дорослої” нової української літератури, а й літератури для дітей. Його творчість (поезії про дітей, матерів, пейзажна лірика) збагатила літературу для дітей ідеями народності й демократизму, досконалими художніми формами.}

_{Основоположником української дитячої прози є Марко Вовчок. Її твори для дітей та юнацтва (“Кармелюк”, “Невільничка”, “Ведмідь”, “Дев’ять братів та десята сестриця Галя”) насичені демократичними ідеями. Авторка зображує трагічну долю жінки-кріпачки, найбільш гнобленої і приниженої в тогочасному суспільстві.}

_{У цей період досяг свого розвитку жанр байки. Пов’язано це було насамперед із творчістю Леоніда Глібова. Під псевдонімом Дідуся Кенира письменник друкував у Львівському журналі “Дзвінок” загадки, акровірші, ліричні поезії та байки для дітей.}

_{Одним із перших письменників, хто звернув увагу на національне виховання, розробив у дитячій літературі історичну тематику, був П. Куліш.}

_{Дитяча література ІІ половини ХІХ ст. збагатилася новим жанром — віршованими гуморесками. Їх автором був Степан Руданський. У своїх творах письменник прославляв народну кмітливість і дотепність, засуджував зарозумілість і пихатість багатих. Різнобарвною картиною людських стосунків майже в усіх сферах суспільного життя є співомовки Степана Руданського.}

_{На літературному процесі 70-90 рр. ХІХ ст. відчутно позначилася політична роз’єднаність нації (Україна перебувала у складі Російської та Австро-Угорської імперій), народницький рух, діяльність громад (українофільство), поширення соціалістичних ідей тощо.}

_{Незважаючи на тяжкі соціально-політичні умови цього часу, з’являються нові національні майстри художнього слова, які визначили новий етап у розвитку дитячої літератури (І. Франко, Леся Українка, Борис Грінченко, Олена Пчілка, М. Коцюбинський та ін.).}

_{Одним із перших теоретиків і критиків дитячої літератури вважається Іван Франко. Його перу належать теоретичні положення про дитячу книгу (ст. “Женщина-мати”), про роль казки у вихованні дітей (“Байка про байку”), книга казок “Коли ще звірі говорили”, оповідання та вірші.}

_{Особливе місце в дитячій літературі цього періоду належить Олені Пчілці. Її поезії, байки відбивали ментальність українського народу, зачіпали важливі морально-етичні та суспільно-політичні проблеми. З 1908 року письменниця видавала щомісячний журнал “Молода Україна”. З ініціативи Олени Пчілки у м. Гадячі на Полтавщині виник аматорський дитячий театр.}

_{Поступово зароджується більш масштабна критика дитячої літератури. З’являються оглядові статті, рецензії та есе в журналах “Зоря”, “Киевская старина”, “Літературно-науковий вісник”. Збагачується бібліотека перекладної літератури для дітей (твори О. Пушкіна, І. Крилова, Г.К.Андерсена, братів Грімм, Марка Твена та ін.).}

_{Питання для самоконтролю}

1. _{Які підручники, словники, читанки були створені в Україні в І пол. ХІХ ст.?}

2. _{Які літературні напрями існували в українській літературі ХІХ ст. Дайте їх загальну характеристику.}

3. _{Які нові жанри виникають в українській дитячій літературі ІІ пол. ХІХ ст.?}

4. _{Хто вважається одним із перших теоретиків і критиків дитячої літератури? Чому? Обґрунтуйте свою відповідь.}

_{Література}

1. _{Історія української літератури ХІХ ст.: У 3 кн.: Навч. посібник / За ред. М.Т. Яценка. –– К., 1997.}

2. _{Мовчун А.І. Нова література ХІХ ст. // Рідне слово. Українська дитяча література. Хрестоматія: У 2 кн. Кн. 1 / Упоряд. З.Д.Варавкіної, А.І.Мовчун, М.Ф.Черній. –– К., 1999. –– С.121––127.}

3. _{Наєнко М. Українське літературознавство: Школи. Напрями. Тенденції. –– К., 1997.}

4. _{Нова українська дитяча література ХІХ-поч. ХХ ст. // Українська дитяча література. Хрестоматія: У 2 ч. Ч. 1 / Упоряд. І.А.Луценко, А.М.Подолинний, Б.Й.Чайковський. –– К., 1992. –– С.75––84.}

5. _{Українська літературна енциклопедія. –– Т. 1-3. –– К., 1988-1995.}

6. _{Чижевський Д. Історія української літератури. –– Тернопіль, 1996.}

7. _{Энциклопедический словарь юного литературоведа. –– М., 1988.}

_{Прочитайте й законспектуйте}