Тема 1.3. Творчість як процес

_Зміст

1. _{Класифікація й ознаки творчості.}

2. _{Загальні принципи побудови алгоритму творчого процесу.}

_{Ключові слова: творчість, творча діяльність,ознаки творчості, креативність, алгоритм творчого процесу .}

_{Цілі та завдання вивчення розділу}

_{Успішне вивчення розділу дозволяє усвідомити сучасні підходи до поняття „творча діяльність"; ознайомитися із різними класифікаціями творчої діяльності та творчості в цілому, особливостями творчої діяльності, функціями творчості; мати уяву про специфічні ознаки дитячої творчої діяльності та особливості організації й керування цим процесом.}

_{Методичні рекомендації до вивчення розділу 1.1.}

_{Вивчаючи пункт 1, зверніть увагу на ознаки дитячої творчості, різні типи класифікацій (наукову, практичну) творчості дитини.}

_{При вивченні пункту 2, поміркуйте, як адаптується й пристосовується поданий алгоритм творчого процесу до роботи з організації творчості дітей?}

_{Творчість у загальному значенні – це процес, результат створення суб'єктивно нового. Основний критерій, що відрізняє творчість від виготовлення (виробництва) – унікальність його результату. Результат творчості неможливо прямо вивести з початкових умов. Ніхто, крім, можливо, автора, не може одержати в точності такий же результат, якщо створити для нього ту ж вихідну ситуацію. Таким чином, у процесі творчості автор вкладає в матеріал деякі незвідні до трудових операцій чи логічного висновку можливості, виражає в кінцевому результаті якісь аспекти своєї особистості. Саме цей факт додає продуктам творчості додаткову цінність у порівнянні з продуктами виробництва.}

_{Прочитайте й запишіть}

1. Класифікація й ознаки творчості

_{Академік Володимир Васильович Шаронов виділяє види творчої діяльності, що можуть бути представлені трьома основними групами:}

_{1. Діяльність щодо висування принципово нових рішень.}

_{2. Діяльність з деталізації, конкретизації цього нового з метою визначення принципової можливості його практичної реалізації.}

_{3. Діяльність щодо втілення нових ідей у життя, їхньої об’єктивізації в тих чи інших матеріальних формах.}

_{Така класифікація творчої діяльності народилася в рамках сучасного наукознавства й відноситься насамперед до видів наукової творчості (фундаментальне, прикладне й технічне знання). Але вона, на думку вченого, може бути віднесена і до творчості як такої.}

_{На підставі аналізу наукової літератури з проблем творчості, можна виділити певні її ознаки.. Насамперед, якісна, принципова новизна кінцевого продукту творчого акту. По-друге, безпосередня відсутність цієї якості у вихідних передумовах творчості. По-третє, творчість – це діяльність.}

_{Творчість можна класифікувати за наступними показниками:}

_{- суб'єктивне, тобто внутрішнє, до виходу з духу і об'єктивне чи зовнішнє, після виходу з духу;}

_{- суб'єктивно індивідуальне (особиста творчість, особиста ініціатива) і суб'єктивно колективне (народна творчість);}

_{- народжене внаслідок "проб і помилок" чи завдяки когнітивному пізнанню, у результатах яких не міститься безпосередньо вихідних передумов;}

_{- сіре й дозволене. Творчість контрольована й безконтрольна.}

_{У визначенні змісту категорії творчості виділяються наступні ознаки.}

_{1. Творчість є діяльність, що складається у виробництві істотно нового: нових речей чи нових способів (програм, технологій) діяльності, спрямованої на задоволення потреб людини в створенні нових духовних і матеріальних цінностей.}

_{2. Творчість як процес завжди оригінальна, тобто в процесі творчої діяльності завжди застосовуються або нові засоби, або нові способи, або нові програми діяльності.}

_{3. Творчість у генетичному плані являє собою створення нових корисних комбінацій з елементів різних систем; творчість є комбінування.}

_{4. Творчість органічно пов'язана з пізнанням, відображенням дійсності, законів її розвитку й функціонування. Відображення – основа й підґрунтя творчості. Розкриваючи в процесі творчості можливості нових зв'язків речей дійсності, їхніх нових комбінацій, людина розширює й поглиблює свої знання дійсності. Творчість, отже, виступає і як форма пізнання дійсності. Перетворивши світ на основі пізнаних його законів, людина робить подальші кроки в їхньому пізнанні. Кожен акт творчості в той же час є й актом подальшого пізнання світу. Пізнання, отже, здійснюється не лише в процесі відображення дійсності, але й у створенні, винаході нової дійсності.}

_{5. Творчість є процес, що складається з постановки й рішення проблем, нестандартних завдань, процес розв’язання протиріч, що лежать в основі розвитку суспільства між потребами людини (суспільства) й засобами їх розв’язання, тобто процес задоволення нових потреб суспільства.}

_{Задоволення своїх потреб – головний зміст життєдіяльності суспільства. Визначення творчості як рішення проблем містить у собі в прихованій формі всі попередні визначення.}

_{6. Творчість, отже, є форма якісного розвитку суспільства й навколишнього його середовища, усієї культури.}

_{7. Творчість – вища і специфічна форма розвитку, притаманна людині. "Творчість, – писав Т. Д. Павлов, – у точному й повному змісті цього слова притаманна саме людині, яка суспільно-історично розвивається й удосконалюється".}

_{8. Творчість – вищий вид діяльності людини, вона первинна по відношенню до виконавської, стереотипної діяльності.}

_{9. Творчість являє собою єдність духовного й матеріального. Причому ідеальне перетворення передує матеріальному. Створення програми, плану, проекту, моделі майбутньої дійсності відбувається в процесі мислення (духовна творчість); матеріалізація ж – у процесі практики (матеріальна творчість).}

_{10. Творчість – родова ознака й родова сутність людини, спосіб її буття, форма її самодіяльності, саморозвитку й самоствердження.}

_{11. Творчість є втілення і прояв діалектики, арена дії її законів і категорій. Саме у творчості, найбільш яскравому прояві життєдіяльності людини, його сутнісних сил, гранично повно виявляються всі закони й категорії діалектики, її суть, міць і всесилля. Діалектична логіка – логіка творчого мислення. Діалектика, мислення, практика злиті у творчості, являють собою найтіснішу органічну єдність.}