2.4.Структура і тривалість практики.

Практика має «наскрізний», безперервний характер. На кожному курсі студент проходить один певний вид практики. Таким чином, за час навчання він повинен пройти різні її види.

Тривалість практики від курсу до курсу збільшується в міру ускладнення завдань, що стоять перед студентами, що дає можливість поступово підготувати їх до самостійної професійної діяльності.

2.5.Загальні цілі практики:

• ознайомлення з різними типами і видами установ і служб соціально-педагогічної допомоги дітям;

• ознайомлення з основними категоріями дітей, що мають соціально-педагогічні проблеми, такими, як: діти-інваліди, діти-сироти, діти-правопорушники, діти групи ризику;

• ознайомлення зі змістом та сферами професійної діяльності;

• ознайомлення з морально-етичними нормами професійної діяльності;

• перетворення набутих теоретичних знань у систему професійних умінь: комунікативних, організаторських, діагностичних, проекційних, дидактичних, аналітичних;

• практичне оволодіння професійними функціями: правозахисною, попереджувально-профілактичною, корекційно - реабілітаційною, соціально-виховною, соціально-освітньою;

• розвиток професійно значущих особистісних якостей фахівця;

• розвиток науково-дослідницького підходу до вирішення професійних проблем;

• розвиток творчого підходу до виконання професійних обов'язків.

Всі ці цілі в тій чи іншій мірі постають перед студентами при проходженні практики будь-якого виду, проте, на кожному курсі в якості провідної висувається тільки одна мета, яка визначає основні завдання і конкретний зміст даного виду практики.

На другому курсі практика має ознайомлюючий характер, що орієнтує на соціально-педагогічну діяльність (майбутню професію), і припускає ознайомлення студента з різними типами і видами соціально-педагогічних закладів, специфікою їхньої діяльності, посадовими обов'язками і особистісними якостями фахівців, і більш детально - соціального педагога, якщо такий фахівець є в установі. Практика проводиться протягом двох тижнів у третьому семестрі. Основне місце діяльності студентів в цей час - різні типи освітніх установ (загальноосвітні установи, школи-інтернати, дитячі будинки, спецшколи), центри медико-соціальної реабілітації дітей і підлітків, що перебувають у відомстві управління соціального захисту населення, установи охорони здоров'я, громадські та благодійні організації , орієнтовані на реалізацію завдань соціального виховання дітей.

Студенти у складі робочої групи (5-6 чоловік) проходять практику в одній установі на постійному робочому місці і освоюють роль активного спостерігача. За кожною групою закріплюється два керівника практики - викладач вузу (методист із практики) і фахівець установи (груповий керівник).

Проходженню практики передують теоретичні та практичні заняття в межах лекційних курсів та соціально-педагогічного практикуму. Лекційна підготовка передбачає освоєння студентами двох основних теоретичних дисциплін, що мають пропедевтичний характер, - «Вступ до спеціальності» і «Соціальна педагогіка». Практичні заняття за даними курсам спрямовані на ознайомлення студентів з програмою практики, змістом завдань, вимогами до їх виконання і до оформлення звітних документів по практиці. Якщо на теоретичних заняттях відбувається актуалізація знань студентів з різних навчальних дисциплін, необхідних для виконання програми практики, то на практичних заняттях у формі семінарів захищаються проекти майбутніх виховних заходів, бесід, тематичних виступів. Практичні заняття у формі імітаційних ігор припускають розігрування фрагментів різних виховних заходів. Крім теоретичних та семінарських занять, велика увага має приділятися проведенню зі студентами практикуму - виду навчальних занять, який передбачає вирішення комплексних навчальних завдань, що вимагають застосування з найбільшою повнотою як науково-теоретичних знань, отриманих студентами при вивченні різних навчальних дисциплін, так і практичних навичок, набутих на практичних і лабораторних заняттях.

Важливе значення має для студентів практикум роботи з документами. Студенти повинні бути ознайомлені з нормативно-правовою базою соціально-педагогічної діяльності, тому на заняттях вони вивчають Закон України «Про освіту», знайомляться з типовими положеннями та статутами різних освітніх і соціальних установ, тарифно-кваліфікаційними характеристиками фахівців, особистими справами учнів або вихованців, іншими документами. Їм розповідають про вимоги до оформлення щоденника практики. Крім того, необхідно проводити комунікативний тренінг, покликаний допомогти студентам подолати труднощі спілкування під час практики і забезпечити базу для формування професійних комунікативних умінь. Особливу увагу необхідно приділити створенню умов для розвитку у студентів професійно значущих особистісних якостей через організацію різних форм позанавчальної та громадської діяльності морально-гуманістичного змісту, таких, як участь у благодійних та громадських акціях, проведення заходів і свят для дітей з дитячих будинків, шкіл-інтернатів, дітей-інвалідів або з їх участю і т. д.

На четвертому курсі практика має навчально-технологічний характер. Вона ознайомлює з основними соціально-педагогічними технологіями. Для виконання її цілей і завдань студенти отримують поглиблені знання в технологіях соціальної педагогіки, систематизують теоретичні та методичні знання в застосуванні до практики.

У ході її студент працює як з дитиною в соціально-педагогічному закладі, так і з його найближчим оточенням - сім'єю, школою, колективом однолітків або громадськими і державними організаціями (правоохоронними, медичними, соціальними, освітніми установами), з якими працює в комплексі дана соціальна служба. У даному вигляді практики практикант під керівництвом соціального педагога або методиста опановує умінням проектувати соціально-педагогічну роботу з певною дитиною або групою, вчиться застосовувати різні технології при роботі з різними категоріями дітей, виконувати професійні функції фахівця в комплексі.

В ході стажувань практики студенти самостійно виконують обов'язки соціальних педагогів, проектують власну соціально-педагогічну діяльність для вирішення конкретної проблеми дитини відповідно до обраної спеціалізації. Особливістю даного виду практики є те, що студент виконує весь комплекс функцій соціального педагога, а не окремі види соціально-педагогічної діяльності, тому він повинен постаратися освоїти ті професійні ролі, з якими до цих пір не стикався. При цьому слід спрямовувати його на творче ставлення до справи, на вироблення власного індивідуального стилю професійної діяльності. Звичайно, ця практика носить навчальний характер, тому що студент знає, що знаходиться під постійним контролем і у разі труднощів до нього прийдуть на допомогу соціальний педагог, методист, груповий керівник або інші викладачі вузу.

По кожному виду практики студент складає диференційований залік. Захист результатів практики є частиною атестації студента.