- •Національна академія прокуратури україни
- •Проблеми кримінальної відповідальності
- •1.1.2. Класифікація кримінальних правопорушень
- •1.1.3. Проблемні аспекти виокремлення в законодавстві України кримінального проступку
- •1.2. Проблемні аспекти кримінально-правової характеристики модифікованих кримінальних правопорушень
- •1.2.1. Незакінчене кримінальне правопорушення, що тягне за собою кримінальну відповідальність, та правова природа добровільної відмови від доведення його до кінця
- •1.2.2. Співучасть у кримінальному правопорушенні та причетність до його вчинення
- •1.2.3. Множинність кримінальних правопорушень та її форми
- •1.3. Місце кримінальної відповідальності в механізмі протидії кримінальним правопорушенням
- •1.3.1. Загальна характеристика механізму протидії кримінальним правопорушенням (загально-соціальна та спеціальна протидія)
- •1.3.2. Кримінальна відповідальність – головний засіб спеціальної протидії злочинності
- •Рекомендована література для самостійної роботи:
- •2.1.2. Позитивна та ретроспективна кримінальна відповідальність
- •2.1.3. Зміст кримінальної відповідальності та її співвідношення з іншими кримінально-правовими заходами
- •2.1.4. Проблема визначення початку й закінчення (темпоральні межі) кримінальної відповідальності
- •2.2. Форма кримінальної відповідальності
- •2.2.1. Дискусійні аспекти поняття форми кримінальної відповідальності
- •2.2.2. Перспективи вдосконалення форм кримінальної відповідальності в контексті реформування кримінальної юстиції в Україні
- •2.3. Підстави й умови настання кримінальної відповідальності
- •2.3.1. Філософське та кримінально-правове обґрунтування підстави настання кримінальної відповідальності
- •2.3.2. Склад злочину та його кримінально-правове значення
- •2.3.3. Умови настання кримінальної відповідальності
- •2.4. Механізм застосування кримінальної відповідальності та роль прокуратури в його реалізації
- •2.4.1. Притягнення особи до кримінальної відповідальності та роль прокуратури у його здійсненні
- •2.4.2. Покладання кримінальної відповідальності та роль прокуратури у його здійсненні
- •2.4.3. Реалізація кримінальної відповідальності та роль прокуратури у її здійсненні
- •3.1.2. Проблема визначення мети покарання
- •3.2. Система покарань за кк України
- •3.2.1. Проблемні аспекти визначення та побудови системи покарань
- •3.2.2. Проблемні аспекти визначення основних і додаткових покарань та перспективи їх законодавчої оптимізації
- •3.3. Загальні засади призначення покарання
- •3.3.1. Теоретико-прикладні проблеми загальних засад призначення покарання
- •3.3.2. Принципи призначення покарання
- •3.3.3. Обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання
- •3.4. Особливості окремих випадків призначення покарання
- •3.4.1. Призначення покарання за незакінчений злочин та злочин, вчинений у співучасті
- •3.4.2. Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом
- •3.4.3. Призначення покарання за наявності обставин, що пом’якшують покарання
- •3.4.4. Призначення покарання за сукупністю злочинів
- •3.4.5. Призначення покарання за сукупністю вироків
- •3.5. Корегування призначеного покарання
- •3.5.1. Кримінально-правова природа та види корегування призначеного покарання
- •3.5.2. Заміна покарання більш м’яким
- •3.5.3. Пом’якшення призначеного покарання
- •Розділ 4 звільнення від покарання та його відбування
- •4.1. Загальна характеристика звільнення від покарання
- •4.1.1. Поняття та кримінально-правова природа звільнення від покарання
- •4.1.2. Види звільнення від покарання та юридичний склад його здійснення
- •4.2. Характеристика окремих видів звільнення від покарання
- •4.2.1. Звільнення від покарання у зв’язку із втратою особою суспільної небезпечності (ч. 4 ст. 74 кк України)
- •4.2.2. Звільнення від покарання у зв’язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності (ч. 5 ст. 74 кк України)
- •4.2.3. Звільнення від покарання за хворобою (ч. 2 ст. 84 кк України)
- •4.3. Звільнення від відбування покарання
- •4.3.1. Поняття, кримінально-правова природа та перспективи оптимізації законодавчого визначення звільнення від відбування покарання
- •4.3.2. Юридичний склад звільнення від відбування покарання та його види
- •4.4. Характеристика окремих видів звільнення від відбування покарання
- •4.4.1. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
- •4.4.2. Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років
- •4.4.3. Звільнення від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку
- •4.4.4. Умовно-дострокове звільнення від відбування призначеного покарання
- •4.4.5. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років
- •4.4.6. Звільнення від відбування покарання через хворобу
- •4.4.7. Звільнення від відбування покарання на підставі актів амністії та помилування
- •5.1.2. Класифікація проявів звільнення від притягнення до кримінальної відповідальності
- •5.2. Проблемні аспекти кримінально-правової характеристики окремих видів звільнення від притягнення до кримінальної відповідальності
- •5.2.1. Звільнення від притягнення до кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям
- •5.2.2. Звільнення від притягнення до кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням учасників кримінально-правового конфлікту
- •5.2.3. Звільнення від притягнення до кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки
- •5.2.4. Звільнення від притягнення до кримінальної відповідальності у зв’язку із зміною обстановки
- •5.2.5. Звільнення від притягнення до кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності
- •5.3. Звільнення від притягнення до кримінальної відповідальності в контексті ідеї відновного правосуддя та проблемні аспекти прокурорської діяльності у цій сфері
- •Куц Віталій Миколайович Проблеми кримінальної відповідальності
4.3.2. Юридичний склад звільнення від відбування покарання та його види
До юридичного складу застосування будь-якої форми кримінальної відповідальності включають необхідні обставини, без яких її застосування неможливе. Ці обставини неоднорідні за характером і виконують різні ролі при застосуванні тієї чи іншої форми кримінальної відповідальності. Раніше зазначалося, що доцільно виокремлювати три таких обставини: передумови, підстави та умови застосування цих форм відповідальності.
Передумовою звільнення від відбування покарання є факт призначення особі покарання за вчинений нею злочин. Підставою звільнення є причина: а) доцільності чи б) необхідності його здійснення. Умови звільнення від відбування покарання – це додаткові обставини, без яких не спрацює підстава, навіть якщо є передумова такого звільнення. Тобто засуджена до певного покарання особа не зможе реально звільнитися від відбування призначеного їй покарання без додаткових чітко визначених законом вимог, які й слід вважати умовами такого звільнення.
Звільняє від відбування покарання лише суд, але це відбувається або винятково на підставі норм, визначених законом про кримінальну відповідальність, або на підставі законів про амністію чи актів помилування.
Щодо видів звільнення від відбування призначеного покарання в теорії висловлено різні думки. Зазначимо, що поділ такого звільнення на види завжди ґрунтується на певних критеріях. Так:
1) залежно від того, правом чи обов’язком суду є звільнення особи від відбування покарання, виокремлюють:
а) обов’язкові види звільнення – ті, за яких суд зобов’язаний звільнити особу від відбування покарання. До них належать випадки, коли в КК України імперативно вказується, що особа звільняється від відбування покарання. Фактично це має місце, наприклад, у разі засудження за діяння, караність якого законом усунено (ч. 2 ст. 74 КК України); закінчення строків давності виконання обвинувального вироку (ст. 80 КК України) або коли особа під час відбування покарання захворіла на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) чи керувати ними (ч. 1 ст. 84 КК України);
б) факультативні види звільнення від покарання – ті, за яких суд має право, але не зобов’язаний звільнити особу від покарання. До них належать випадки, коли в законі вказується, що певна особа може бути звільнена від відбування покарання. Наприклад, це види звільнення, передбачені статтями 75, 79 КК України та деякими іншими;
2) залежно від того, чи висуваються певні умови щодо подальшої поведінки особи, звільненої від відбування покарання, виокремлюють:
а) умовні (чи неостаточні) види звільнення – ті, за яких щодо подальшої поведінки особи впродовж визначеного строку висунуто певні умови, виконання яких впливає на остаточність такого звільнення. Зокрема, до них належать випадки, передбачені статтями 75, 79 та 81 КК України;
б) безумовні (чи остаточні) види звільнення – ті, за яких жодних вимог щодо подальшої поведінки особи не висунуто і звільнення від відбування покарання стає остаточним з моменту набрання законної сили відповідним судовим рішенням. До них належать, наприклад, випадки, передбачені у ч. 2 ст. 74, у статтях 80 та 82, ч. 3 ст. 84 КК України.
Одним із дискусійних аспектів проблеми є визначення правової природи звільнення, передбаченого ч. 2 ст. 74 КК України. В ній ідеться про те, що у разі усунення караності діяння, за вчинення якого особу засуджено, вона підлягає негайному звільненню від призначеного покарання. Незважаючи на те, що в законі прямо говориться про призначене покарання, в літературі містяться твердження, що це – звільнення від покарання, а не від його відбування. З таким висновком погодитись важко. Якщо вироком суду покарання призначено, його незастосування через декриміналізацію діяння слід вважати звільненням від відбування призначеного покарання, а не від покарання.
Як відомо, будь-яке явище розподіляється на види в залежності від певного критерію. За таким із них, як законодавче визначення звільнення, слід назвати наступні його види:
1) звільнення від відбування покарання з випробуванням;
2) звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років;
3) звільнення від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку;
4) умовно-дострокове звільнення від відбування призначеного покарання;
5) звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років;
6) звільнення від відбування покарання через хворобу;
7) звільнення від відбування покарання на підставі актів амністії та помилування.
Розглянемо кожен із них більш детально.
