- •Національна академія прокуратури україни
- •Проблеми кримінальної відповідальності
- •1.1.2. Класифікація кримінальних правопорушень
- •1.1.3. Проблемні аспекти виокремлення в законодавстві України кримінального проступку
- •1.2. Проблемні аспекти кримінально-правової характеристики модифікованих кримінальних правопорушень
- •1.2.1. Незакінчене кримінальне правопорушення, що тягне за собою кримінальну відповідальність, та правова природа добровільної відмови від доведення його до кінця
- •1.2.2. Співучасть у кримінальному правопорушенні та причетність до його вчинення
- •1.2.3. Множинність кримінальних правопорушень та її форми
- •1.3. Місце кримінальної відповідальності в механізмі протидії кримінальним правопорушенням
- •1.3.1. Загальна характеристика механізму протидії кримінальним правопорушенням (загально-соціальна та спеціальна протидія)
- •1.3.2. Кримінальна відповідальність – головний засіб спеціальної протидії злочинності
- •Рекомендована література для самостійної роботи:
- •2.1.2. Позитивна та ретроспективна кримінальна відповідальність
- •2.1.3. Зміст кримінальної відповідальності та її співвідношення з іншими кримінально-правовими заходами
- •2.1.4. Проблема визначення початку й закінчення (темпоральні межі) кримінальної відповідальності
- •2.2. Форма кримінальної відповідальності
- •2.2.1. Дискусійні аспекти поняття форми кримінальної відповідальності
- •2.2.2. Перспективи вдосконалення форм кримінальної відповідальності в контексті реформування кримінальної юстиції в Україні
- •2.3. Підстави й умови настання кримінальної відповідальності
- •2.3.1. Філософське та кримінально-правове обґрунтування підстави настання кримінальної відповідальності
- •2.3.2. Склад злочину та його кримінально-правове значення
- •2.3.3. Умови настання кримінальної відповідальності
- •2.4. Механізм застосування кримінальної відповідальності та роль прокуратури в його реалізації
- •2.4.1. Притягнення особи до кримінальної відповідальності та роль прокуратури у його здійсненні
- •2.4.2. Покладання кримінальної відповідальності та роль прокуратури у його здійсненні
- •2.4.3. Реалізація кримінальної відповідальності та роль прокуратури у її здійсненні
- •3.1.2. Проблема визначення мети покарання
- •3.2. Система покарань за кк України
- •3.2.1. Проблемні аспекти визначення та побудови системи покарань
- •3.2.2. Проблемні аспекти визначення основних і додаткових покарань та перспективи їх законодавчої оптимізації
- •3.3. Загальні засади призначення покарання
- •3.3.1. Теоретико-прикладні проблеми загальних засад призначення покарання
- •3.3.2. Принципи призначення покарання
- •3.3.3. Обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання
- •3.4. Особливості окремих випадків призначення покарання
- •3.4.1. Призначення покарання за незакінчений злочин та злочин, вчинений у співучасті
- •3.4.2. Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом
- •3.4.3. Призначення покарання за наявності обставин, що пом’якшують покарання
- •3.4.4. Призначення покарання за сукупністю злочинів
- •3.4.5. Призначення покарання за сукупністю вироків
- •3.5. Корегування призначеного покарання
- •3.5.1. Кримінально-правова природа та види корегування призначеного покарання
- •3.5.2. Заміна покарання більш м’яким
- •3.5.3. Пом’якшення призначеного покарання
- •Розділ 4 звільнення від покарання та його відбування
- •4.1. Загальна характеристика звільнення від покарання
- •4.1.1. Поняття та кримінально-правова природа звільнення від покарання
- •4.1.2. Види звільнення від покарання та юридичний склад його здійснення
- •4.2. Характеристика окремих видів звільнення від покарання
- •4.2.1. Звільнення від покарання у зв’язку із втратою особою суспільної небезпечності (ч. 4 ст. 74 кк України)
- •4.2.2. Звільнення від покарання у зв’язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності (ч. 5 ст. 74 кк України)
- •4.2.3. Звільнення від покарання за хворобою (ч. 2 ст. 84 кк України)
- •4.3. Звільнення від відбування покарання
- •4.3.1. Поняття, кримінально-правова природа та перспективи оптимізації законодавчого визначення звільнення від відбування покарання
- •4.3.2. Юридичний склад звільнення від відбування покарання та його види
- •4.4. Характеристика окремих видів звільнення від відбування покарання
- •4.4.1. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
- •4.4.2. Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років
- •4.4.3. Звільнення від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку
- •4.4.4. Умовно-дострокове звільнення від відбування призначеного покарання
- •4.4.5. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років
- •4.4.6. Звільнення від відбування покарання через хворобу
- •4.4.7. Звільнення від відбування покарання на підставі актів амністії та помилування
- •5.1.2. Класифікація проявів звільнення від притягнення до кримінальної відповідальності
- •5.2. Проблемні аспекти кримінально-правової характеристики окремих видів звільнення від притягнення до кримінальної відповідальності
- •5.2.1. Звільнення від притягнення до кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям
- •5.2.2. Звільнення від притягнення до кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням учасників кримінально-правового конфлікту
- •5.2.3. Звільнення від притягнення до кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки
- •5.2.4. Звільнення від притягнення до кримінальної відповідальності у зв’язку із зміною обстановки
- •5.2.5. Звільнення від притягнення до кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності
- •5.3. Звільнення від притягнення до кримінальної відповідальності в контексті ідеї відновного правосуддя та проблемні аспекти прокурорської діяльності у цій сфері
- •Куц Віталій Миколайович Проблеми кримінальної відповідальності
2.4.1. Притягнення особи до кримінальної відповідальності та роль прокуратури у його здійсненні
Перший комплекс заходів застосування кримінальної відповідальності найчастіше розпочинається з виявлення злочину та його розкриття, тобто встановлення ймовірного суб’єкта його вчинення. Виявленню підлягає не лише вчинений закінчений злочин, а й готування та замах на його вчинення.
Після цього розпочинається процес притягнення підозрюваного у вчиненні злочину суб’єкта до кримінальної відповідальності, яке часто ототожнюють із її застосуванням. Насправді притягнення до кримінальної відповідальності – це ні що інше, як процес збору доказів винуватості суб’єкта у вчиненні злочину. Саму ж його вину у цьому встановлює лише суд на наступному етапі кримінально-правового реагування на вчинення злочину. При цьому уповноважені суб’єкти, які здійснюють притягнення до відповідальності, можуть вважати підозрюваного чи обвинувачуваного винним у скоєнні злочину, але їхня думка є лише фактом їх власного внутрішнього переконання і не має жодного кримінально-правового значення.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня 1999 року № 9–рп/99 (справа про депутатську недоторканність):
«... б) притягнення до юридичної відповідальності передує юридичній відповідальності;
в) притягнення до кримінальної відповідальності починається з моменту пред’явлення особі обвинувачення у вчиненні злочину».
2.4.2. Покладання кримінальної відповідальності та роль прокуратури у його здійсненні
Після притягнення до відповідальності настає черга покладання кримінальної відповідальності на суб’єкта його вчинення або відмова від цього. Академік Ю.В. Баулін зазначає: «... органи державної влади спершу притягують особу до кримінальної відповідальності, а потім покладають на неї таку відповідальність». При цьому закон дає змогу за наявності законних підстав взагалі відмовитися від покладання відповідальності на суб’єкта, застосувавши до нього так зване звільнення від кримінальної відповідальності.
Покладання кримінальної відповідальності є головною, власне матеріально-правовою складовою механізму застосування кримінальної відповідальності.
Єдиний суб’єкт покладання кримінальної відповідальності відповідно до Конституції України та галузевого законодавства України – суд. Зміст покладання кримінальної відповідальності складає діяльність суду із здійснення засудження суб’єкта, притягнутого до такої відповідальності з визначенням виду й міри обмеження чи позбавлення його певних благ (або без такого). Стосовно початку засудження виникають суперечки. Дехто вважає, що така діяльність розпочинається в дорадчій кімнаті, де суд готує текст обвинувального вироку. На нашу думку, вона розпочинається раніше, а саме в момент проголошення прокурором обвинувальної промови. Вже з цього часу у суддів починає складатися думка про кримінальну відповідальність обвинувачуваного, її вид і міру.
Роль прокуратури у покладанні судом кримінальної відповідальності на особу, визнану винною у вчиненні злочину, полягає в реалізації конституційної функції підтримання державного обвинувачення в суді (п. 1 ст. 121 Конституції України).