- •Національна академія прокуратури україни
- •Проблеми кримінальної відповідальності
- •1.1.2. Класифікація кримінальних правопорушень
- •1.1.3. Проблемні аспекти виокремлення в законодавстві України кримінального проступку
- •1.2. Проблемні аспекти кримінально-правової характеристики модифікованих кримінальних правопорушень
- •1.2.1. Незакінчене кримінальне правопорушення, що тягне за собою кримінальну відповідальність, та правова природа добровільної відмови від доведення його до кінця
- •1.2.2. Співучасть у кримінальному правопорушенні та причетність до його вчинення
- •1.2.3. Множинність кримінальних правопорушень та її форми
- •1.3. Місце кримінальної відповідальності в механізмі протидії кримінальним правопорушенням
- •1.3.1. Загальна характеристика механізму протидії кримінальним правопорушенням (загально-соціальна та спеціальна протидія)
- •1.3.2. Кримінальна відповідальність – головний засіб спеціальної протидії злочинності
- •Рекомендована література для самостійної роботи:
- •2.1.2. Позитивна та ретроспективна кримінальна відповідальність
- •2.1.3. Зміст кримінальної відповідальності та її співвідношення з іншими кримінально-правовими заходами
- •2.1.4. Проблема визначення початку й закінчення (темпоральні межі) кримінальної відповідальності
- •2.2. Форма кримінальної відповідальності
- •2.2.1. Дискусійні аспекти поняття форми кримінальної відповідальності
- •2.2.2. Перспективи вдосконалення форм кримінальної відповідальності в контексті реформування кримінальної юстиції в Україні
- •2.3. Підстави й умови настання кримінальної відповідальності
- •2.3.1. Філософське та кримінально-правове обґрунтування підстави настання кримінальної відповідальності
- •2.3.2. Склад злочину та його кримінально-правове значення
- •2.3.3. Умови настання кримінальної відповідальності
- •2.4. Механізм застосування кримінальної відповідальності та роль прокуратури в його реалізації
- •2.4.1. Притягнення особи до кримінальної відповідальності та роль прокуратури у його здійсненні
- •2.4.2. Покладання кримінальної відповідальності та роль прокуратури у його здійсненні
- •2.4.3. Реалізація кримінальної відповідальності та роль прокуратури у її здійсненні
- •3.1.2. Проблема визначення мети покарання
- •3.2. Система покарань за кк України
- •3.2.1. Проблемні аспекти визначення та побудови системи покарань
- •3.2.2. Проблемні аспекти визначення основних і додаткових покарань та перспективи їх законодавчої оптимізації
- •3.3. Загальні засади призначення покарання
- •3.3.1. Теоретико-прикладні проблеми загальних засад призначення покарання
- •3.3.2. Принципи призначення покарання
- •3.3.3. Обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання
- •3.4. Особливості окремих випадків призначення покарання
- •3.4.1. Призначення покарання за незакінчений злочин та злочин, вчинений у співучасті
- •3.4.2. Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом
- •3.4.3. Призначення покарання за наявності обставин, що пом’якшують покарання
- •3.4.4. Призначення покарання за сукупністю злочинів
- •3.4.5. Призначення покарання за сукупністю вироків
- •3.5. Корегування призначеного покарання
- •3.5.1. Кримінально-правова природа та види корегування призначеного покарання
- •3.5.2. Заміна покарання більш м’яким
- •3.5.3. Пом’якшення призначеного покарання
- •Розділ 4 звільнення від покарання та його відбування
- •4.1. Загальна характеристика звільнення від покарання
- •4.1.1. Поняття та кримінально-правова природа звільнення від покарання
- •4.1.2. Види звільнення від покарання та юридичний склад його здійснення
- •4.2. Характеристика окремих видів звільнення від покарання
- •4.2.1. Звільнення від покарання у зв’язку із втратою особою суспільної небезпечності (ч. 4 ст. 74 кк України)
- •4.2.2. Звільнення від покарання у зв’язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності (ч. 5 ст. 74 кк України)
- •4.2.3. Звільнення від покарання за хворобою (ч. 2 ст. 84 кк України)
- •4.3. Звільнення від відбування покарання
- •4.3.1. Поняття, кримінально-правова природа та перспективи оптимізації законодавчого визначення звільнення від відбування покарання
- •4.3.2. Юридичний склад звільнення від відбування покарання та його види
- •4.4. Характеристика окремих видів звільнення від відбування покарання
- •4.4.1. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
- •4.4.2. Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років
- •4.4.3. Звільнення від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку
- •4.4.4. Умовно-дострокове звільнення від відбування призначеного покарання
- •4.4.5. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років
- •4.4.6. Звільнення від відбування покарання через хворобу
- •4.4.7. Звільнення від відбування покарання на підставі актів амністії та помилування
- •5.1.2. Класифікація проявів звільнення від притягнення до кримінальної відповідальності
- •5.2. Проблемні аспекти кримінально-правової характеристики окремих видів звільнення від притягнення до кримінальної відповідальності
- •5.2.1. Звільнення від притягнення до кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям
- •5.2.2. Звільнення від притягнення до кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням учасників кримінально-правового конфлікту
- •5.2.3. Звільнення від притягнення до кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки
- •5.2.4. Звільнення від притягнення до кримінальної відповідальності у зв’язку із зміною обстановки
- •5.2.5. Звільнення від притягнення до кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності
- •5.3. Звільнення від притягнення до кримінальної відповідальності в контексті ідеї відновного правосуддя та проблемні аспекти прокурорської діяльності у цій сфері
- •Куц Віталій Миколайович Проблеми кримінальної відповідальності
2.3.3. Умови настання кримінальної відповідальності
Кримінальна відповідальність настає за наявності не лише підстав для цього, а й визначених законом умов. Першою з них закон про кримінальну відповідальність (ч. 2 ст. 2 КК України) називає відсутність недоведеності вини особи у вчиненні злочину. Це означає, що кримінальна відповідальність може настати лише тоді, коли доведено винуватість конкретного суб’єкта у вчиненні передбаченого в Особливій частині КК України діяння. Коли цього не доведено, особа вважається невинуватою у цьому і не може бути піддана кримінальній відповідальності. Проте зауважимо, що в ч. 2 ст. 2 КК України, по-перше, вбачається деяка непослідовність законодавця – спочатку йдеться про винуватість, а потім про вину в одному й тому ж сенсі слова, хоча ці поняття відображають самостійні явища; по-друге, законодавець оперує поняттям «кримінальне покарання» замість терміна «кримінальна відповідальність».
Останнє законодавче положення не витримує критики. Воно є відлунням ототожнення кримінальної відповідальності з покаранням. До того ж, вживання терміна «кримінальне» поряд з терміном «покарання» недоречне, тому що некримінальних покарань не існує. Засоби впливу на осіб, які вчиняють дисциплінарні чи адміністративно-деліктні правопорушення, називаються не покаранням, а стягненням.
Наступною умовою настання кримінальної відповідальності відповідно до ч. 3 ст. 2 КК України є відсутність факту попереднього застосування відповідальності за той самий злочин. Як відомо, у кримінальному праві існує принцип неприпустимості подвійної відповідальності за одне й те саме діяння (non bis in idem), згідно з яким і сформульовано в законі зазначену умову настання кримінальної відповідальності.
Ще однією умовою настання кримінальної відповідальності слід визнати відсутність підстав для обов’язкового звільнення від кримінальної відповідальності, а точніше – для обов’язкової відмови від її застосування. Це означає, що кримінальна відповідальність може настати лише тоді, коли відсутня передбачена законом необхідність або можливість звільнення особи від кримінальної відповідальності. За потреби звільнення особи від кримінальної відповідальності за нормами Розділу ІХ Загальної частини КК України (загальне звільнення) чи за відповідними статтями Особливої його частини (особливе звільнення) кримінальну відповідальність застосовувати неможливо (при обов’язковому звільненні) або недоцільно (при факультативному звільненні).
2.4. Механізм застосування кримінальної відповідальності та роль прокуратури в його реалізації
Процес реагування на вчинений злочин утворює самостійну систему заходів, які вживаються у певній послідовності. Оскільки, як зазначалося, головним засобом такого реагування, як і спеціальної протидії злочинності взагалі, є кримінальна відповідальність, механізм її застосування чи відмови від застосування уособлює механізм спеціальної протидії злочинності. Його утворюють послідовно здійснювані в межах кримінально-процесуальної форми такі складові:
1) притягнення до кримінальної відповідальності;
2) покладання кримінальної відповідальності;
3) реалізація кримінальної відповідальності.