Тема 4. Організація як об’єкт управління

179

180

Г.В. Осовська, О.А. Осовський. ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ

Однак для того, щоб залишатися сильними і щоб вижити, більшості організацій приходиться періодично змінювати свої цілі, вибираючи їх відповідно до змін і потреб зовнішнього середовища.

Результативність і ефективність. Щоб бути успішною протягом довгого часу, щоб вижити і досягти своїх цілей, орга- нізація повинна бути як ефективною, так і результативною. За словами класика сучасного менеджменту Пітера Друкера, результативність є наслідком того, що “робляться потрібні, пра- вильні речі”. Ефективність є наслідком того, що “правильно створюються ці самі речі”. І перше, і друге однаково важливо.

Продуктивність. Результативність, у тому значенні, що “робляться правильні речі”, є чимось невловимим, що важко визначити, особливо якщо організація внутрішньо неефективна. Але ефективність, звичайно, можна виміряти і виразити кількісно, тому що можна визначити грошову оцінку її входів і виходів, тобто ресурсів, які споживаються, і продуктів, що випускаються. Відносна ефективність організації називається продуктивністю.

Продуктивність виражається в кількісних показниках. Це відношення кількості одиниць на виході до кількості одиниць на вході.

Чим більш ефективна організація, тим вище її продуктивність. Наприклад, відділ маркетингу, що збільшує обсяг реалізації товару і підвищує прибуток, не затрачаючи при цьому додаткових засобів, підвищує тим самим свою продуктивність, або бригада, яка збільшує випуск продукції за годину роботи і при цьому

робить це без дефектів [8, с. 48–52].

Досягнення цих показників організацією є результатом склад- ної управлінської і виробничої діяльності людей.

6. Життєвий цикл організації

Організації зароджуються, розвиваються, добиваються успіхів, слабшають і, зрештою, припиняють своє існування. Деякі з них існують нескінченно довго, жодна не живе без змін. Нові організації формуються щодня. У той же час щодня сотні організацій ліквідуються назавжди. Ті, що вміють адаптуватися процвітають, негнучкі – зникають. Якісь організації розвиваються швидше інших і роблять свою справу краще, ніж інші. Керівник повинен знати, на якому етапі розвитку знаходиться організація,

і оцінювати, наскільки прийнятий стиль керівництва відповідає цьому етапу.

Саме тому розповсюджене поняття про життєвий цикл організацій як про передбачувані їх зміни з визначеною послідов- ністю станів протягом часу. Застосовуючи поняття життєвого циклу, можна побачити: існують виразні етапи, через які проходять організації, і переходи від одного етапу до іншого є перед- бачуваними, а не випадковими.

Концепції життєвого циклу приділяється велика увага в літературі, яка вивчає ринки. Життєвий цикл використовується для пояснення того, як продукт проходить через етапи народжен- ня чи формування, росту, зрілості й спаду. Організації мають деякі виняткові характеристики, що вимагають визначеної модифікації поняття життєвого циклу. Один з варіантів розподілу життєвого циклу організації на відповідні тимчасові відрізки передбачає наступні етапи.

1. Етап підприємництва. Організація знаходиться в стадії становлення, формується життєвий цикл продукції. Цілі є ще нечіткими, творчий процес проходить вільно, просування до наступного етапу вимагає стабільного забезпечення ресурсами.

2. Етап колективності. Розвиваються інноваційні процеси попереднього етапу, формується місія організації. Комунікації і структура в рамках організації залишаються в сутності неформальними. Члени організації витрачають багато часу на виконання своїх обов’язків і демонструють високі зобов’язання.

3. Етап формалізації і управління. Структура організації стабілізується, вводяться правила, визначаються процедури. Опір робиться на ефективність інновацій і стабільність. Розробка і прийняття рішень стають ведучими компонентами організації. Зростає роль вищої керівної ланки організації, процес прийняття рішень стає більш зваженим, консервативним. Ролі уточнені таким чином, що вибуття тих чи інших членів організації не викликає серйозної небезпеки.

4. Етап розробки структури. Організація збільшує випуск своїх продуктів і розширює ринок надання послуг. Керівники виявляють нові можливості розвитку. Організаційна структура стає більш комплексною і відпрацьованою. Механізм прийняття рішень децентралізований.

Результативність діяльності

Таблиця 4.2. Стадії розвитку організації

Стадії Фактори	Народжен- ня	Дитинство	Отроцтво	Рання зрілість	Розквіт сил	Повна зрілість	Старіння	Оновлення
Первинні цілі	Виживання	Коротко- строковий прибуток	Прискоре- ний ріст	Систе- матичний ріст	Збалансова- ний ріст	Унікаль- ність, образ	Обслугову- вання	Оновлення
Тип лідера	Новатор	Опортуніст	Консуль- тант	Учасник	Корпоратив- на діяльність	Державний діяч	Адміністра- тор	Реорганіза- тор
Організацій- ний характер	Боротьба	Досягнення	Зміни	Розширення, диверсифіка- ція	Системна орієнтація	Зрілість, за- доволення собою	Орієнтація на структури, що склалися	Орієнтація на зміни
Організацій- ний образ	Із собою в центрі уваги	Місцевий	Секційний	Націо- нальний	Багатонаціо- нальний	Міжнародний	Самозадово- лений	Самокри- тичний
Концентрація енергії на	Новому	Конкуренції	Завоюван- ні	Координації	Інтеграції, управлінні	Пристосу- ванні	Продовжен- ні існування	Оновленні, розвитку
Центральна проблема	Вихід на ринок	Існування	Частка ринку	Багато- сторонній ріст	Централіза- ція і автономність	Рівновага інтересів	Стабільність	Омолод- ження
Тип планування	Із перед- баченням		Продажі, бюджет	За замовлен- нями, спеціа- лізація	Складний, комплексний	Соціально- політичний	Екстрапо- ляція	Творчий
Метод управління	Одна людина	Мала група однодумців	Делегу- вання	Децентра- лізований	Централізова ний	Колегіаль- ний	Оснований на традиціях	Змагальний, заохочу- вальний
Організаційна модель	Максиміза- ція прибутку	Оптимізація прибутку	Плановий прибуток	Хороший стан	Соціальна від- повідальність	Соціальний інститут	Бюрократія	Насліду- вання Фенікса