Тема 3. Історія розвитку менеджменту

115

116

Г.В. Осовська, О.А. Осовський. ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ

Подальшу реалiзацiю i розвиток iдеї Тейлора одержали на початку ХХ столiття на пiдприємствах великого американського капiталiста Генрi Форда.

Нагадаємо, що органiзацiйно-технiчнi принципи управлiння Фо- рда зводилися до:

• суворої, побудованої за вертикаллю органiзацiї управлiння об’єднанням ряду пiдприємств, кiнцева мета яких – виготовлення автомобіля;

• масового виробництва, яке забезпечувало найменшу ціну, задоволення масового попиту покупцiв i най-бiльший прибуток;

• розвинутої стандартизацiї, яка давала можливiсть швидко i без зайвих витрат переходити на новi модифiкацiї автомобiля при сталості базової моделi;

• конвеєра з глибоким розподiлом працi, який дiлиться на сотнi i тисячi дрiбних операцiй. Це дало можливiсть зробити виробництво безперервним, масовим i разом з тим дешевим;

• постiйного удосконалення управлiння виробництвом.

Цi iдеї єдностi управлiння виробництвом, великий масштаб кооперацiї, масове виробництво, стандартизацiя, конвеєрна систе- ма розподiлу працi, постiйне удосконалення управлiння корисні для нас i сьогоднi.

Суттєвий вклад у теорiю i практику управлiння був зроблений iнженером-механiком Гаррiнгтоном Емерсоном (1853–1931), який одержав освiту в Нiмеччинi i працював в США. Йому належать найважливiшi вiдкриття принципiв пiдвищення продуктивності працi. Сьогоднi, при переходi до економiчних, демократичних методiв керiвництва народним господарством, доцільними будуть думки Емерсона про органiзацiю системи управлiння на пiдприємствi. Тип органiзацiї, який iснував до цього, можна назвати командним, бюрократичним, тому що вiн створений не для рацiонального виробництва, а для зручностi роботи управлінського апарату. Емерсон говорив, що необхiдно перевернути весь адмiнiстративний цикл. Пiднiмаючись доверху адмiнiстративними схiдцями, ми переконуємося, що це iснує не для задоволення тих, хто працює нижче. Майстер робить на заводi не для того, щоб зняти вiдповiдальнiсть із завiдувача, а для того, щоб керувати робітниками

для обслуговування їх. Ми лише сьогоднi можемо по-справжньому оцiнити глибину i розумнiсть цих слiв: перехiд до економiчних методiв управлiння дає нам розумiння тiєї простої iстини, що не виробництво повинно пiдлаштовуватися до управлiння, а, навпа- ки, управлiння повинно обслуговувати виробництво. У цьому його змiст i користь.

Емерсон сформулював 12 знаменитих принципiв продуктив- ності працi.

В чому ж вони полягають?

1. Чiтко поставленi цiлi.

2. Здоровий глузд. Тут нашi виробники повиннi мужньо визнати, що коли виробництво не працює, то цьому є конкретна причина, в т. ч. яка залежить i вiд нас. I як не жаль, але ситуацiя, описана Емерсоном сiмдесят з лишком рокiв тому, нам дуже бли- зька i зрозумiла.

Він говорив, що “всюди i скрiзь ми бачимо одну й ту ж манiю тоннажу, а разом з нею – систематичне перевантаження заводів машинами, постійне роздування штатів i розтринькування матерi- алiв. Ми постiйно вкладаємо в справу бiльше капiталу, нiж по- трiбно. На нас дiють не органiзацiя i вмiння, а тiльки iнвентар”.

3. Компетентна консультацiя. Мова йде про необхiднiсть постiйного удосконалення управлiння, його цiлеспрямованостi, вигоду залучення до цiєї непростої справи спецiалiстiв, про- фесiоналiв. Сьогоднi i ми вже дозрiли до розумiння цього принци- пу.

4. Дисциплiна. Не дивлячись на те, що звична для нас командно- адмiнiстративна система управлiння приділяла стягненням за порушення трудової i технологiчної дисциплiни першочергове значення, можливостi цього важливого принципу використанi у нас далеко не повнiстю. I справа зовсiм не в тiм, що потрiбно посилити покарання, сильнiше залякати працюючого. Дисциплiна вимагає насамперед чiткої регламентацiї дiяльностi, коли кожен точно знає свої обов’язки, кожен усвiдомлює, за що, як i ким вiн може бути покараний або заохочений, коли дiє швидкий, повний i точний облiк та контроль, коли виключається свавілля i всi рiвнi перед законом. Все це також завдання сьогоднiшнього дня.

5. Справедливе ставлення до персоналу. Це той самий народже- ний в нашi днi принцип соцiальної справедливостi: “Краще пра- цюєш – краще живеш”.