Тема 2. Закони, закономірності та принципи менеджменту 87

₈₈ Г.В. Осовська, О.А. Осовський. ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ

народним господарством, доцільними будуть думки Емерсона про органiзацiю системи управлiння на пiдприємствi. Тип органiзацiї, який iснував до цього, можна назвати командним, бюрократич- ним, тому що вiн створений не для рацiонального виробництва, а для зручностi роботи управлінь-ського апарату. Емерсон говорив, що необхiдно перевернути весь адмiнiстративний цикл. Пiднiмаючись доверху по адмiнiстра-тивних схiдцях, ми переко- нуємося, що це iснує не для задоволення тих, хто працює нижче. Майстер робить на заводi не для того, щоб зняти вiдповiдальнiсть з завiдувача, а для того, щоб керувати робітниками для обслугову- вання їх. Ми лише сьогоднi можемо по-справжньому оцiнити гли- бину i розумнiсть цих слiв: перехiд до економiчних методiв управлiння пiдводить нас до розумiння тiєї простої iстини, що не виробництво повинно пiдлаштовуватися до управлiння, а навпаки, управлiння повинно обслуговувати виробництво. В цьому його змiст i користь.

Емерсон сформулював 12 знаменитих принципiв продуктив- ності працi.

В чому ж вони полягають?

1. Чiтко поставленi цiлi.

2. Здоровий глузд. Тут нашi виробники повиннi мужньо визна- ти, що коли виробництво не працює, то цьому є конкретна причи- на, в т. ч. яка залежить i вiд нас. I як не жаль, але ситуацiя, описа- на Емерсоном сiмдесят з лишком рокiв тому, нам дуже близька i зрозумiла.

Він говорив, що «всюди i скрiзь ми бачимо одну й ту ж манiю тоннажу, а разом з нею – систематичне перевантаження заводів машинами, постійне роздування штатів i розтринькування ма- терiалiв. Ми постiйно вкладаємо в справу бiльше капiталу, нiж потрiбно. На нас дiють не органiзацiя i вмiння, а тiльки iнвентар».

3. Компетентна консультацiя. Мова йде про необхiднiсть постiйного удосконалення управлiння, його цiлеспрямованостi, вигоду залучення до цiєї непростої справи спецiалiстiв, про- фесiоналiв. Сьогоднi i ми вже дозрiли до розумiння цього принци- пу.

4. Дисциплiна. Не дивлячись на те, що звична для нас ко- мандно-адмiнiстративна система управлiння приділяла стягненням за порушення трудової i технологiчної дисциплiни першочергове значення, можливостi цього важливого принципу використанi у нас

далеко не повнiстю. I справа зовсiм не в тiм, що потрiбно посили- ти покарання, сильнiше залякати працюючого. Дисциплiна вима- гає насамперед чiткої регламентацiї дiяльностi, коли кожен точно знає свої обов’язки, кожен усвiдомлює, за що, як i ким вiн може бути покараний або заохочений, коли дiє швидкий, повний i точ- ний облiк та контроль, коли виключається свавілля i всi рiвнi пе- ред законом. Все це також завдання сьогоднiшнього дня.

5. Справедливе ставлення до персоналу. Це той самий наро- джений в нашi днi принцип соцiальної справедливостi: «Краще працюєш – краще живеш».

6. Швидкий, надiйний, повний, точний i постiйний облiк. Говорячи сучасною мовою, це принцип зворотного зв’язку. Не- правильний облiк, порушення зворотного зв’язку веде до збоїв у роботi системи управлiння. Спробуйте пройти 10 метрiв iз закри- тими очима, i Ви в цьому переконаєтеся.

7. Диспетчеризацiя. Саме вона дозволяє слова плану пере- творити в реальнi справи виробництва. Дуже цiкаве наступне за- уваження Емерсона: краще диспетчерувати хоча б несплановану роботу, нiж планувати роботу, не диспетчеруючи її.

8. Норми i розклад. Тут розкривається думка про те, що ви- сокi результати в працi досягаються не пiдвищенням, а скорочен- ням зусиль. На перший погляд, це звучить парадоксально. Як пра- вило, не дають високого кiнцевого результату i максимальнi обер- ти верстата, робота людини на межi її можливостей. Головне – знати всi резерви продуктивностi, вмiло реалiзувати їх i уникати невиправданих витрат працi, матерiалiв та енергiї.

9. Нормалiзацiя умов. Мова йде про те, щоб створити такi умови роботи, за яких можливостi людини будуть розкриватися найкращим чином. Головне – не людину пристосувати до машини, до виробництва, а навпаки, створити такi машини i механiзми, такi технологiї, якi дали б можливiсть людинi за той самий час вироб- ляти бiльше i краще. Ця думка перегукується з ключовою iдеєю про прискорення НТП як головного важеля пiдвищення продукти- вностi працi.

10. Нормування операцiй. Звертається увага як на нео- бхiднiсть стандартизацiї способiв виконання операцiй, так i на ре- гламентування часу на кожен iз цих способiв.

11. Письмовi стандартнi iнструкцiї. Краще за автора про це не скажеш. Існує думка, яка проповiдується з великим пафосом, але