Тема 8.Мотивація як загальна функція менеджменту

405

₄₀₆ Г.В. Осовська, О.А. Осовський. ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ

б) тому, що люди суб’єктивно визначають співвідношення між одержаною винагородою та затраченими зусиллями, а потім співставляють їх із зусиллями та винагородою, отриманою за аналогічну роботу іншими виконавцями.

13. Якщо співробітники вважають, що їм переплачують, згідно теорії справедливості вони будуть:

а) утримувати продуктивність праці на сталому рівні; б) підвищувати продуктивність праці;

в) працювати менш інтенсивно.

13. Одим із найважливіших висновків Портера – Лоулера полягає в тому, що:

а) результативна праця призводить до задоволення;

б) задоволення веде до досягнення високих результатів праці.

13. Заробітну плату як форму матеріальної мотивації потрібно:

а) постійно підвищувати, аби стимулювати працівників до продуктивної праці;

б) утримувати на одному рівні, аби не розбещувати працівників;

в) підвищувати у міру зростання ефективності виробничо- господарської діяльності.

13. Метою системи матеріальних стимулів є:

а) відтворення затрачених зусиль працівників незалежно від обсягів виконаних робіт;

б) забезпечення співвідношення заробітної плати працівників із кількістю та якістю праці.

13. Фактори, що зумовлюють трудовий внесок працівника, поділяються на:

а) постійні та змінні;

б) ті, що визначають внесок у поточні та кінцеві результати; в) психологічні та матеріальні.

13. Відрядна оплата праці передбачає винагороду за:

а) кількість виготовлених виробів; б) кількість відпрацьованих годин;

в) досягнення певних показників у вигляді премії.

13. Система регресивної комісійної винагороди передбачає:

а) твердий норматив у відсотках досліджуваного показника;

б) зменшення нормативної ставки винагороди на певних етапах поліпшення вихідного показника, що сприяє оптимізації розмірів заробітної плати;

в) встановлення системи нормативних ставок винагород, які збільшуються в процесі поліпшення досліджуваного показника.

Ситуації

№ 1

Історія менеджменту зберігає імена видатних менеджерів. Ці люди, володіючи неабиякими якостями, талантом та енергією, домагалися значних результатів в організації компаній та управління ними.

Одним з таких менеджерів є Лі Якокка. Керуючи автомобіле- будівною компанією “Форд”, він багато в чому сприяв її процві- танню, однак у результаті був безпідставно звільнений власником цього підприємства Генрі Фордом, який заздрив авторитету Лі Якокки та не міг терпіти поряд з собою таку сильну особистість.

Лі Якокка хворобливо переживав своє звільнення і лише через деякий час, заспокоївшись, прийняв пропозицію керівництва компанії “Крайслер” очолити її.

Між тим фінансово-економічне становище цієї компанії було катастрофічним. “Крайслер” за всіма статтями поступався своїм основним конкурентам на автомобільному ринку США: фірмам “Дженерал Моторс” і “Форд”.

Володіючи багатим досвідом, неабияким талантом, енергією та іншими притаманними сучасному менеджеру якостями, Лі Якокка прийнявся за, здавалося б, безнадійну справу.

Були проведені заходи з удосконалення системи управління виробництвом, пошуку необхідних фінансових засобів, посилення взаємодії збутових служб компанії з виробничими підрозділами, запроваджений посилений контроль за роботою.

Лі Якокка встановив собі символічну заробітну плату в 1 долар аж до стабілізації положення компанії, яке в результаті через кілька місяців дійсно виправилося, і “Крайслер” знову зайняла своє міцне становище на автомобільному ринку.

Запитання:

1. У чому ви бачите заслугу Лі Якокка як менеджера в стабілізації положення компанії “Крайслер”?

2. Як можна оцінювати дії Лі Якокка з встановлення собі символічного рівня оплати праці: