Підприємство

надзвичайно децентралізовані аж до рівня підрозділів; інші – централізовані на корпоративному рівні. Як бачимо з рисунку 7.4, загальний менеджер тут очолює кожен підрозділ, який має авто- номію в розумних межах, однак все ж таки кожен підрозділ повинен узгоджувати свої дії з іншими.

У цьому випадку фірма використовує багатофіліальний підхід до проектування організації. Хоча кожна одиниця порівняно самостійна, усі вони мають спільний ринок. Ця модель є резуль- татом стратегії пов’язаної диверсифікації.

Можливість координації та поділ ресурсів є однією з найбільших переваг проекту М-форми. Відділи маркетингових досліджень у фірмі та їхні відділи постачання є централізованими. Головна ціль М-форми – мінімізація внутрішньої конкуренції і поглиблення співробітництва між відділами для досягнення вищої ефективнос- ті у використанні ресурсів. Дослідження свідчать, що організація, яка використовує М-форму і досягає цього балансу, перевершує інші структури організації, такі як U- та Н-форми [11, c. 227–231].

7. Характеристика структур управлiння

Організаційна структура управління на підприємствах відіграє надзвичайно важливу роль. Усі великі підприємства пройшли певні етапи розвитку організаційних структур. Побудувавши спочатку

Відділ по

складанню та обслуговуванню телевізорів

Відділ по

складанню та обслуговуванню комп'ютерів та оргтехніки

Відділ з прокладанню та обслуговуванню комп'ютерних мереж

Відділ по встановленню супутникового телебачення

свої структури управління за проектним принципом, використо- вуючи неформальні організаційні структури, надалі в міру зрос- тання підприємства змушені переходити до використання ієрархіч- них принципів, які можна охарактеризувати як більш низький рівень

Відділ по складанню та обслуговуванню медичного та електронного

обладнання

Інша електронна апаратура

розвитку організаційних структур. Не існує однозначно гарних чи поганих структур управління, можуть бути різні умови їхнього застосування. Тому вважаємо за необхідне розглянути різні види організаційних структур. Не варто “відмітати” все те, що існувало у вітчизняній теорії та практиці ще в радянські часи. Багато було і

Рис. 7.4. Багатофіліальна структура (М-форма)

Філіальна структура організації також використовує продук- тову форму організації, однак, на відміну від Н-форми, відділи пов’язані між собою. Отже, філіальна форма, або М-форма ґрун- тується на багатьох виробництвах, пов’язаних між собою, що пра- цюють у межах великої організації. Це проектування є результа- том стратегії пов’язаної диверсифікації. Деякі види діяльності

раціонального в побудові організаційних структур.

Звичайно ж можна заперечити, що з огляду на тенденції роз- витку сучасного менеджменту, важливість вибору організаційної структури істотно знижується, та й узагалі необхідність наявності такої структури може виявитися під сумнівом, і можна цілком погодити з цими запереченнями, але це – менеджмент майбутнього і нам ніяк не перестрибнути до нього через наше сьогодення. Тільки пройшовши всі необхідні етапи, ми зможемо досягти його.