Тема 7.Організаційна діяльність як загальна функція менеджменту

323

324

Г.В. Осовська, О.А. Осовський. ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ

3. Органiзацiйний механiзм I структура управлiння

Органiзацiйний механiзм господарювання містить:

• правила, організаційно-правовi нормативи i стандарти, що визначають та регулюють структуру управлiння, обов’язки, права та вiдповiдальнiсть органiв управлiння й управлiнських працiвникiв, органiзацiю процесу їхньої дiяльностi;

• розподiл робiт мiж рiзними виконавцями;

• оснащення управлiнської працi засобами оргтехнiки, чисель- нiсть працiвникiв в управлiннi, матерiальне i моральне стимулю- вання їхньої працi. Отже, органiзацiйний механiзм охоплює органiзацiю структури управляючої системи (статики) i органi- зацiю процесу функцiонування системи, якою управляють (ди- намiки).

В економiчнiй лiтературi сформульовано емпiричнi правила органiзацiї управлiння: єдність мети; розумна iєрархiя; стiйкість; безперервне вдосконалення; пряме пiдпорядкування; обсяг контро- лю; порівнянність, вiдповiдність даним повноваженням; виклю- чення, прiоритет завдань; комбiнування.

Цi правила мають неоднакову актуальнiсть для рiзних трудових колективiв, i їх слiд застосовувати в рiзному поєднаннi.

Центральним елементом органiзацiйного механiзму є структу- ра управлiння, за допомогою якої поєднуються рiзнi сторони дiяльностi пiдприємства (технiчна, економiчна, виробнича, соцiальна), регламентуються внутрiшні виробничi зв’язки i дося- гається стiйка система службових взаємовiдносин мiж структур- ними пiдприємствами i працiвниками апарату управлiння. Отже, вiд структури управлiння значною мiрою залежить дiєвiсть усього господарського механiзму.

Структура управлiння – це упорядкована сукупнiсть взаємо- зв’язаних елементiв системи, що визначає подiл працi та службо- вих зв’язкiв мiж структурними пiдроздiлами i працiвниками апа- рату управлiння з пiдготовки, прийняття та реалiзацiї управ- лiнських рiшень. Вона органiзацiйно закрiплює функцiї за струк- турними пiдроздiлами й працiвниками i регламентує потоки iнформацiї у систему управлiнської структури, виражається в схемi й параметрах структури управлiння, штатному розкладi, пев-

ному спiввiдношеннi структурних пiдроздiлiв i працiвникiв апарату управлiння, положеннях про вiддiли та служби, у системi пiдпорядкування i функцiональних зв’язкiв мiж персоналом управ- лiння.

Структуру управлiння за горизонталлю подiляють на окремi ланки, а по вертикалi – на ступенi управлiння.

Ланки управлiння становлять організаційно-вiдособленi структурнi пiдроздiли (вiддiли, служби, групи), кожний з яких виконує визначену сукупнiсть завдань згiдно з вимогами функцiо- нального подiлу працi та її кооперацiї під час опрацювання, прийняття та реалiзацiї рiшень. Ланки управлiння взаємозв’язанi прямими i зворотними зв’язками за горизонталлю i вертикаллю.

Ступiнь (рiвень) управлiння – це сукупнiсть управлiнських ланок, якi перебувають на вiдповiдному iєрархiчному рiвнi управ- лiння та вiдображають послiдовнiсть їх пiдроздiлiв знизу доверху. Сукупнiсть ланок управлiння (структурних пiдроздiлiв), об’єдна- них за ознакою подiбностi виконуваних функцiй, утворює службу управлiння (економiчну, комерцiйну, інженерну тощо).

Для виконання функції управління виробництвом створюється апарат управління.

Структура апарату управління виробництвом – це кількість і склад ланок і ступенів управління, їх підлеглість і взаємозв’язок. Вона активно впливає на процес функціонування системи управ- ління розвитком виробництва.

На структуру апарату управління впливають такі фактори:

• характер виробництва та його галузеві особливості: склад продукції, яка виробляється, технологія виготовлення, тип вироб- ництва та рівень його технічної оснащеності;

• форми організації управління виробництвом (лінійна,

лінійно-функціональна, матрична);

• ступінь підлеглості структури апарату управління ієрархіч- ній структурі виробництва;

• співвідношення між централізованою і децентралізованою формами управління;

• співвідношення між галузевою і територіальною формами управління (за продуктом, за регіоном);

• рівень механізації та автоматизації управлінських робіт, кваліфікація працівників, ефективність їх праці.