1. Керівник не може довіряти своїм працівникам.

Якщо керівник не довіряє своїм працівникам, то кому він вза- галі довіряє? Як правило, керівник підбирає тих, хто має кращі навички, кваліфікацію і досвід роботи. Він вважає цих людей талановитими і гідними довіри. Тому й потрібно, щоб ця довіра була без будь-яких додаткових умов.

Члени колективу готові, хочуть і можуть відповідати за свою справу – керівнику потрібно лише надати їм таку можливість. Безумовно, не кожен працівник може справитися з будь-яким завданням, що дає йому керівник. Якщо це відбулося, необхідно з’ясувати, в чому причина. Може йому (або їй) потрібно додаткове навчання? Або додатковий час? Або додаткова практика? Може бути, що керівнику необхідно підшукати йому (або їй) інше за- вдання, що відповідає його (або її) досвіду або схильностям? Для того щоб працівники відповідально відносилися до справи, керів- ники повинні їм довіряти.

2. Якщо керівник делегує завдання, то він втрачає контроль над ним і його результатами.

Якщо керівник делегує правильно, він не втрачає контроль ні над завданням, ні над його результатами. Те, над чим керівник дійсно втрачає контроль, так це над способом його вирішення. Гляньте на карту світу. Скількома шляхами можна із Сан- Франціско потрапити до Парижа? Одним? Багатьма? Деякі шляхи швидші, ніж інші. Деякі більш мальовничі, а інші вимагають істот-

Тема 7.Організаційна діяльність як загальна функція менеджменту

311

312

Г.В. Осовська, О.А. Осовський. ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ

них витрат. Чи робить їх таке розходження помилковим за своєю суттю? Ні.

У бізнесі є незліченна кількість способів вирішення кожного завдання. Навіть для завдань, що регламентовані за чітко визначе- ними кроками, – керівникам належить завжди залишати можли- вість для пошуку нових способів кращого виконання процесу. Робота керівника полягає в тому, щоб пояснити працівнику, яких результатів від нього очікують, а потім дати йому можливість самому вирішати, як це можна зробити. Звичайно, керівнику належить здійснювати функції наставника і порадника, але йому належить позбутися від контролю – як, і замість цього зосереди- тися на контролі – що і коли.

3. Керівник єдиний, хто знає відповіді на запитання .

Керівник не єдиний, хто знає правильні відповіді на всі запи- тання. Є певна визначена група людей, яка щодня зіштовхується з різними ситуаціями. Вони розмовляють із замовниками, постача- льниками та один з одним кожного дня. Це Ваші працівники. Вони – скарбниця досвіду і знань про ділові контакти і внутрішню щоденну роботу в організації. Вони часто ближче до замовників і проблем компанії, ніж керівник. Ігнорувати їхні пропозиції і поради не тільки нешанобливо, але також нерозумно і недалеко- глядно. Не ігноруйте це надбання.