ПРОДУКТ КАФЕДРИ ОБЛІКУ ТА АНАЛІЗУ КНУ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Методичні вказівки та завдання до виконання лабораторних робіт1

Лабораторні роботи виконуються на основі інформаційної бази, яка знаходиться у папці „Інф.База” (150 підприємств). Звітність підприємств подається за П(С)БО, файли STAR8GOL і STAR53GOL містять форми звітності, які існували до 2000 року, файл STNOV59GOL – як звітність до 2000року так і звітність за П(С)БО.

Крім того, студенту дозволяється виконувати лабораторну роботу за інформацією форм звітності інших організацій, враховуючи власну зацікавленість. У цьому разі всі необхідні питання повинні бути погоджені з викладачем, що веде лекції з курсу.

В якості іструментального засобу виконання розділу роботи повинне використовуватись програмне середовище ППП EXCEL 5.0/7.0 для Windows або інше програмне забезпечення. При цьому виконання розділу роботи не потребує спеціальної підготовки з інформатики та програмування, але все ж припускає наявність у студента елементарного практичного досвіду роботи з Windows і ППП EXCEL.

Аналіз фінансової звітності за допомогою аналітичних коефіцієнтів є одним з найважливіших етапів фінансово-економічного аналізу.

Аналітичні коефіцієнти являють собою співвідношення найважливіших показників фінансової звітності компанії. Ці співвідношення, отримані на основі даних звітного періоду, співставляються з аналогічними співвідношеннями за попередні періоди, а також з аналогічними показниками по інших компаніях і даними в цілому по галузі..

Всі аналітичні коефіцієнти умовно поділимо на "додатні", "від`ємні" та "зважені". Додатними (від`ємними) називатимемо коефіцієнти, необмежене збільшення (зменшення) яких для підприємства є корисним. Зваженими будемо називати коефіцієнти, значення яких повинні залишатись у певних визначених межах.

Однією з нагальних проблем є встановлення меж зміни коефіцієнтів. Визначення методів їх встановлення не повинне залежати від суб’єктивності експертів або виконавців, а бути так чітко обумовлене, як правила гри.

Фінансовими аналітиками часто застосовуються чотири види стандартів, з якими порівнюються коефіцієнти і відсоткові відношення.

Є кілька методів встановлення меж.²

Метод індивідуальної технічно-господарської необхідності.

Цей метод полягає в обчисленні індивідуальних нормативів співвідношення активів і пасивів як у середині груп, так і між собою. При застосуванні даного методу виникають певні складності, пов`язані з трудомісткістю процесу індивідуального вирахування нормативів відповідно до технології виробництва та індивідуальних особливостей ведення розрахунків.

Метод середньогалузевих показників.

Даний метод встановлення меж орієнтується на середньогалузеві показники, на базі яких вираховуються межі для підприємства даної галузі. Дані по галузі в цілому беруться як медіанні, а не середні, що дозволяє виключити вплив екстремальних показників діяльності окремих компаній, які, як правило, носять випадковий характер і не відображають реальних тенденцій розвитку галузі. Між тим, якщо брати галузеві показники не як медіанні, а як середні, то екстремальні показники враховувалися б при розрахунку середньої. Тому для виявлення загальногалузевих тенденцій остання є менш точним орієнтиром.

Метод конкурентних показників.

За таким методом підприємствам встановлюються межі, орієнтовані на підприємства-конкуренти, причому рейтинговим методом відбираються кращі з них.

Метод модельваних меж.

Цим методом передбачається знаходження меж коефіцієнтів завдяки їх ланцюгової залежності один від одного.

Зіставлення співвідношень найважливіших показників діяльності компанії за різні періоди дозволяє простежити динаміку ефективності її роботи, виявити тенденції її розвитку за останні кілька років. Порівняння ж цих співвідношень з аналогічними співвідношеннями по інших фірмах і галузі в цілому допомагає зіставити ефективність діяльності даної компанії і її конкурентів, а також оцінити роботу компанії на фоні показників по галузі в цілому. Очевидно, такий аналіз є цінною інформацією і для керівництва компанії, і для зацікавлених у результатах її діяльності сторонніх осіб, насамперед кредиторів і інвесторів, які на основі цих даних зможуть прийняти рішення про перспективність вкладення коштів у дану фірму. Крім того, аналіз аналітичних фінансових коефіцієнтів, побудованих на основі даних звітності компанії, дозволяє виявити її слабкі, вразливі сторони.

Залежно від функціонального призначення аналітичні коефіцієнти діляться на два види: первинні, причинні, що відбивають причинно-наслідкові залежності між показниками діяльності компанії, і вторинні, результативні, що характеризують ефективність її роботи з фінансової точки зору. Первинні, або причинні, коефіцієнти називають так тому, що закладені в їх основу параметри можуть бути свідомо визначені або змінені керівництвом компанії, у той час як вторинні, або результативні, коефіцієнти вказують на наслідки дій керівництва компанії, відображених у первинних коефіцієнтах. Основною метою лабораторних робіт є отримання студентами певної кількості ключових (найбільш інформативних) параметрів, які дають об`єктивну і точну картину фінансового стану підприємства, його прибутків та збитків, змін у структурі активу і пасиву, розрахунків з дебіторами та кредиторами. При цьому слід не тільки обмежуватися аналітичним аналізом поточного фінансового стану підприємства, а також його проекцією на ближню чи більш віддалену перспективу.