Гігієна праці та техніка безпеки у свинарстві

Відповідальність за безпеку персоналу, що обслуговує свиней, покладається на керівника підприємства, а за практичне проведення робіт з техніки безпеки — на зооветеринарних спеціалістів. Вони організовують навчання працівників і контролюють виконання діючих правил з виробничої санітарії, техніки безпеки та охорони праці. Умови праці повинні зберігати здоров'я працівників ферм і підвищувати рівень їх роботи.

Вимоги безпеки при обслуговуванні свиней. У приміщеннях необхідно постійно підтримувати чистоту, порядок та достатню освітленість. До обслуговування тварин забороняється допускати осіб, що не досягли шістнадцятирічного віку, а по догляду за кнурами — підлітків, що не досягли 18 років. Для свинарів обладнують індивідуальні шафи для зберігання одягу і взуття, умивальник, забезпечують милом, видають рушники, аптечки з необхідними медикаментами.

Для обслуговування тварин за кожною виробничо-віковою групою закріплюють постійних осіб, які мають навики по утриманню, годівлі, догляду за тваринами, а також ознайомлені з дотриманням ветеринарно-санітарних правил.

Особи, що роблять огляд, обробку тварин, не повинні заходити в фіксаційні станки, особливо де утримують кнурів. Годувати і напувати тварин слід з кормового проходу.

Працівники свинарських комплексів проходять регулярне медичне обстеження у встановленому порядку раз на рік, а при поступанні на роботу — повне медичне обстеження. Особи, хворі на туберкульоз, бруцельоз та інші антропозоонози, до роботи з тваринами не допускаються. Обслуговуючий персонал повинен дотримувати правил, передбачених при догляді за хворими свиньми. У випадку захворювання свиней інфекційними хворобами до догляду за ними допускають осіб, інструктованих про заходи утримання згідно з правилами поводження з такими тваринами. Особи, що не мають 18 років, вагітні жінки, та ті, що годують дітей, до догляду за свиньми, ураженими заразними хворобами, не допускаються. Персоналу, обслуговуючому хворих свиней, крім спецодягу та взуття, видається санітарний одяг і взуття на період роботи. Виходити в спецодязі та взутті, а також виносити їх за межі господарства категорично забороняється.

Для запобігання професійним захворюванням працівникам свинарських підприємств необхідно постійно стежити за ветеринарно-санітарним станом виробничих споруд, побутових приміщень та навколишньої території. Перед прийманням їжі слід знімати одяг, вимити руки з милом та витерти їх рушником. Забороняється приймати їжу, пити воду і палити в період роботи в свинарниках, споживати некип'ячене молоко від хворих тварин, одягати будь-який одяг на санітарний.

Для профілактики травматизму і підвищення рівня праці обслуговуючого персоналу вагоме значення має правильне нормування освітлення робочих місць. Найменша загальна освітленість на поверхнях виробничих споруд при використанні ламп розжарювання для точної роботи становить 200 лк, при малій точності — 50 лк, при загальному спостереженні за перебігом виробничого процесу — 30 лк, при використанні люмінесцентних ламп — відповідно 300, 100—150 та 75 лк. Світильники у приміщеннях застосовують паралельно рядами або в шахматному порядку. Вони повинні забезпечувати рівномірне і достатнє освітлення, бути безпечними в пожежному відношенні та економічними.

Запобіжні заходи при обслуговуванні систем вентиляції, опалення. Відповідальність за виконання правил з техніки безпеки при роботі з вентиляцією, паровими, водонагрівальними котлами, електрокалориферами, опромінювальними приладами покладається на інженера-механіка або техніка. Зазначене обладнання може бути пущено в експлуатацію лише в полагодженому стані, бути заземленим, мати захисні решітки, щоб була відсутня вібрація, сильний шум та стукіт. Парові котли, теплогенератори, що працюють на рідкому, паливі, необхідно, встановлювати в окремих приміщеннях після огляду та фіксації результатів у книзі.

При обслуговуванні приладів для УФ-опромінення свиней персонал повинен мати захисні окуляри, а ІЧ-опромінювачі — захисну сітку.

Засоби особистої профілактики при дезинфекції, дератизації і дезинсекції, робота з хімічними речовинами. Особи, що проводять роботи, забезпечуються спецодягом за встановленими нормами. При використанні препаратів, які впливають подразнююче на слизові оболонки очей, органів дихання, роботу дозволяється виконувати лише у протигазах або захисних окулярах і респіраторах, а при роботі з концентрованими речовинами — в гумових рукавичках.

Усі хімічні речовини, які використовують як отруйні принади, повинні надходити в закритій тарі з етикеткою назви препарату і написом: «Отрута». Після роботи обличчя й руки необхідно вимити теплою водою з милом, а посуд, який використовували для приготування розчинів деззасобів, промити окропом. Місце, де готували принади, після завершення робіт перекопують і засипають гашеним вапном.

Заходи особистої профілактики при розтині трупів свиней. Розтин необхідно проводити в халаті зодягненим на верх нього гумовим фартухом, в рукавичках, нарукавниках, шапочці, чоботях. Якщо немає рукавичок, руки змазують вазеліном, ланоліном, пошкодження на шкірі обробляють йодом. Після розтину руки миють, рукавички, взуття тощо обмивають водою і дезинфікують: гумові речі — 3—5 %-ним розчином хлораміну, руки — 5 %-ним розчином калію перманганату або 2—3 %-ним розчином формаліну.

Інструменти очищають, миють, кип'ятять в 3 %-ному розчині соди або кладуть на 2—3 год у 3—5 %-ний розчин лізолу, креоліну. Трупи після завершення розтину утилізують.

Охорона праці на свинарських підприємствах починається з будівництва їх за розробленими типовими проектами. При експлуатації свиноферм та комплексів необхідно постійно підтримувати в них високий ветеринарно-санітарний та гігієнічний рівень, що відповідає вимогам техніки безпеки, дотриманню, правил виробничої санітарії.

Техніка безпеки при обслуговуванні свиноматок та кнурів-плідників. При обслуговуванні дорослих свиней слід бути уважним і обережним. Прийняті на роботу особи зразу повинні працювати разом з досвідченими свинарями. Свиноматка перед і після поросності дуже збуджена й агресивна. Приймати поросят повинні лише досвідчені свинарі. Діяти треба сміливо, рішуче, але не грубо, ні в якому випадку де слід бити свиноматку. Особливу агресивність виявляють свиноматки, якщо від них відлучають поросят.

При догляді за кнурами-плідниками не слід гучно розмовляти і бити тварин. Утримувати їх треба в спеціальних приміщеннях або в станках, що з'єднані з пунктом штучного осіменіння в свинарнику для холостих свиноматок. Перегородки між станками суцільні, не нижче 1,4 м; напувалки та годівниці відкидні, які завантажуються з проходів. Ікла у кнурів по досягненні ними-парувального віку І надалі у міру відростання спилюють і вирівнюють терпугом.

Неспокійних кнурів випускають на прогулянку індивідуально.

Особливої обережності слід дотримувати при організації груп для прогулянок кнурів, яких раніше утримували поодинці.

Доглядати за кнурами-плідниками доручають найбільш досвідченим свинарям. Станки прибирають при відсутності тварин. Кнура фіксують за верхню щелепу міцною мотузкою, яку прив'язують за кільце або скобу, що закріплені на підлозі, стіні або на стовпі.

МЕХАНІЗАЦІЯ ТРУДОМІСТКИХ ПРОЦЕСІВ

МАШИНИ І МЕХАНІЗМИ ДЛЯ ПРИГОТУВАННЯ І РОЗДАЧИ КОРМІВ

Для подрібнення концентрованих кормів застосовують молоткові дробарки КДУ-2,0, КДМ-2, Ф-ІМ, які переробляють до 2 т/г, КДУ-2 можна використовувати для приготування сінної муки.

На комплексах повноцінні комбікорми готують з кормових засобів власного виробництва і білково-вітамінно-мінеральних добавок, пропонованих комбікормовою промисловістю. При цьому застосовують комплекти обладнання комбікормових цехів ОКЦ-15, ОКЦ-30 і ОКЦ-50, продуктивністю 2,4; 4 і 6 т/г (табл. 92).

Вітамінну трав'яну муку готують за допомогою комплектів обладнання АВМ-0,65, АВМ-1,5А і АВМ-3, які виробляють 0,65; 1,5—3,0 т/г. На кормоприготувачі ЗПУ-4, продуктивністю до 1 т/г миють, відокремлюють каміння, запарюють і розминають картоплю. Для мийки, подрібнення коренеплодів, відокремлення каміння застосовують подрібнювач-каменевловлювач ІКМ-5 з транспортером ТК-5 продуктивністю до 5 т/г.

Для подрібнення силосу, коренеплодів, баштанних культур, стебельчатих кормів і зеленої маси застосовують подрібнювач кормів «Волгарь-5», який виробляє 5—10 т/г (привід від електродвигуна потужністю 22 кВт).

Різні корми змішують у змішувачах С-І2 і АПС-6 і С-2, в яких корми можна і запарювати.

Пару для теплової обробки кормів одержують у котлах-параутворювачах КВ-300 М; Д-72ІА, ДКВР-2,5 і ДКВР-6,5.

Для нагрівання води і збереження її у гарячому стані використовують електронагрівачі ВЕТ-200, ВЕТ-400 і ВЕТ-800 місткістю відповідно 200, 400, і 800 л, потужністю 6 кВт, 12 і 16,5 кВт.

Корми для свиней готують в кормоцехах, обладнаних відповідними машинами і механізмами в технологічній послідовності.

Промисловість випускає комплекти технологічного обладнання кормоцехів для свинарських ферм «Маяк-6» КЦС-3000, КЦС-2000 на 6000, 3000 і 2000 свиней, КЦС-200/2000 (табл. 92), і КЦС-100-1000 — для ферм з закінченим циклом виробництва на 200 і 100 основних свиноматок.

На основі комплекта обладнання КПО-150 для приготування і роздачі кормів з харчових відходів (на 12—24 тис. свиней) розроблений типовий проект кормоцеху № 802-250 на 140...150 т.

Для роздавання вологих кормів тваринам у середині свинарників передбачено трубний стаціонарний автоматизований кормороздавач ПУС-1. Кормопровід-дозатор виготовляють по довжині фронту годівлі, корми в нього попадають з бункеру-накопичувача.

Роздачу сухих кормів у гранулах і розсипних проводять з допомогою стаціонарних трубних автоматизованих кормороздавачів штангошайбові РКА-1000 і РКА-2000, тросошайбові-КШ-0,5.

З мобільних кормороздавачів застосовують КУТ-3А — причепний на тракторній тязі, електрофіковані самохідні по рейковому шляху, роздавачі-змішувачі РС-5А, ІКС-1,5.

В промислових комплексах на 54 і 108 тис. голів свиней в рік рідки корми повнораціонних комбікормів готують в кормоцехах.

Комбікорм у змішувачах розбавляють теплою водою у відношенні 1:3, рідку кормосуміш з змішувачів подають насосами по трубах у свинарники, де корми роздають автоматично.

На комплексах по відгодівлі 12—24 тис. тварин в рік передбачена годівля свиней комбікормами із зволоженням у годівниці. Обладнання включає: зовнішній бункер-накопичувач з вигрузним шнеком; трубчастий тросошайбовий кормороздавач КШ-0,5 з проміжним бункером і з комплектом групових і індивідуальних дозаторів, розташованих над годівницею; систему дозованого зволоження кормів.