Структура і властивості породи

Завершеною таксономічною одиницею є вид. Однак ціле-спрямований вплив людини на одомашнених тварин вніс значні зміни в стабільність виду. В рамках виду людина сформувала безліч різноманітних генотипових популяцій, які мають певні характерні ознаки і суттєво відрізняють одну групу тварин від інших. Поняття порода характерне тільки для домашніх тварин. Порода — це пластика популяції, але пластичність породи не безмежна, її можливості зумовлені загальними закономірностями еволюції. Головною ознакою породи є її якісна властивість, яка зумовлена особливостями фенотипів тварин, що входять до її складу. Фенотипові особливості, в свою чергу, детерміновані якісними властивостями генотипів цих тварин.

Характерні ознаки породи: походження, чисельність, поширення, константність і динамізм спадковості, ступінь відповідності соціальному замовленню.

Спільність походження. Тварини однієї породи мають спільне походження. Так, усі тварини української степової білої породи походять від помісних свиней, яких одержували в результаті схрещування місцевих свиней півдня України з великою білою породою Англії та подальшого селекційного вдосконалення, цієї популяції в певних умовах годівлі й утримання.

Спільність походження визначає схожість тварин за рядом продуктивних, фізіологічних та морфологічних їх особливостей.

Чисельність тварин у породі. Порода набуває свого статусу за умови достатньої чисельності поголів’я, яке виключає вимушений інбридинг в процесі подальшого її розвитку на основі внутріпородного розведення. За даними вчених, порода має налічувати не менше 5000 голів свиноматок. Нова порода повинна складатися із 6—10 неспоріднених ліній.

Поширення. Широкий ареал породи, розведення її в багатьох господарствах, які відрізняються за ґрунтовими, кліматичними, кормовими та іншими умовами, має важливе значення для її розвитку. Розширення ареалу повинно супроводжуватися збільшенням чисельності поголів’я породи, тому що розпорошування утруднює роботу по її подальшому удосконаленню. Ареал породи значною мірою зумовлений акліматизаційною здатністю тварин. Чим вища пристосованість породи до нових умов, тим більший її ареал. Однією з причин такого значного поширення великої білої породи свиней є добра пристосованість її в найрізноманітніших умовах.

Константність та динамізм спадковості. Константність (стійкість) в успадкуванні ознак, характерних для породи, є цінною особливістю, яка забезпечує високу селекційну ефективність. Константні породи технологічніші в умовах промислової технології виробництва свинини. Однак навіть найбільш константні породи повної однорідності не мають. Певна дисконстантність характеризує величину динамізму спадковості.

Спадкова мінливість порід передбачає два аспекти — постійну загрозу втратити те, що вже було досягнуто в процесі створення породи, а з іншого боку створює матеріал для подальшого удосконалення порід.

Таким чином, здатність тварин стійко передавати за спадковістю свої характерні особливості — важлива їх цінність. Але якби існувала абсолютна постійність порід, то це б зупинило подальший розвиток тваринництва, призвело до повного застою. Надмірна консолідація породи ускладнює її прогрес. Константність і динамізм спадковості діалектично протилежні і взаємодоповнюючі генетичні важелі селекційного процесу в породі.

Соціальне замовлення на породу. Корисність породи для людини як продукту його трудової діяльності, насамперед, зумовлена якістю і кількістю продукції, яку одержують у процесі розведення породи. Зміна характеру трудової діяльності людини від фізичної до інтелектуальної передбачає нові вимоги до якості продукції свинарства. Підвищується попит на м’ясну свинину і знижується на сальну.

Поряд з тим характер розвитку галузі свинарства ставить нові вимоги до ступеня консолідації ознак та їх технологічності. Останнім часом з’явилося замовлення на нові прогресивні динамічні популяційні структури у свинарстві — спеціалізовані та синтетичні лінії.

Кожна популяція свиней має свою структуру. Порода як система являє собою цілісний синтез індивідуумів і має складну динамічну структуру. До основних елементів структури породи відносяться: породна група, внутріпородний і заводський типи, лінії та родини.

Породна група — це велика однорідна відселекціонована група свиней, яка бере участь у процесі породоутворення, характеризується певним типом будови тіла та продуктивністю, ще недостатньо консолідована, але достатньо пластична в своєму розвитку. Це основа майбутньої породи. За чисельністю породна група повинна мати не менше 3000 основних свиноматок і складатися з кількох неспоріднених між собою ліній і родин.

Внутріпородний тип — це більшою чи меншою мірою однорідні, і достатньо консолідовані групи тварин певної породи, які мають специфічні екстер’єрно-конституціональні особливості, пристосовані до певних природних та господарських умов розведення і мають характерні ознаки продуктивності.

Серед свиней великої білої породи є тварини беконного, м’ясо-сального та сального типів.

Заводський тип (завод) — це дещо обмежена порівняно однорідна група тварин, яким притаманна специфічна, характерна для даного племінного заводу, екстер’єрно-конституціональна особливість, висока продуктивність і добрі племінні якості. Це зоотехнічна марка даного племінного підприємства. Відомі такі заводські типи, як никоновський, вєнцизор’їнський, василівський та ін.

Останнім часом у зоотехнічній практиці поняття заводського типу дещо розширено. Статусу заводського набули популяції свиней, створені на основі окремих порід шляхом прилиття крові інших порід або шляхом об’єднання спадкових якостей кількох порід. До таких типів віднесені кемеровський, донський, полтавський та інші м’ясні типи. Тепер на базі полтавського, центрального і асканійського типів створена українська м’ясна порода свиней, яка в своїй структурі зберегла зазначені типи.

Такі популяції мають широкий ареал, в них чітко диференційовані лінії та родини, вони достатньо динамічні й піддаються швидкому переутворенню в своєму розвитку.

У заводському типі свиней племінна робота ведеться із спорідненими групами основних ліній і родин, формуються дочірні племінні господарства, з якими основний племінний завод проводить періодичний обмін племінною продукцією.

Заводський тип може перерости в закриту популяцію, яка являє собою велику групу тварин, селекціонованих тривалий час методом розведення «в собі» без завезення племінних тварин з інших господарств.

В основу заводської роботи зі стадом беруть лінії та родини, що теж є структурними елементами породи. Розрізняють генеалогічні та заводські лінії.

Спеціалізована лінія (тип) — група тварин, створених методом чистопородного розведення або міжпородного схрещування, яких розводять ізольовано, відселекціонованих у певному напрямку продуктивності, мають схожість за типом будови тіла і високу комбінаційну здатність при поєднанні з породами або спеціалізованими лініями (типами) іншого напрямку продуктивності.

Генеалогічна лінія та родина — це група тварин, яка об’єднується під загальною кличкою, походить від одного родоначальника, зберігає споріднення протягом 15—20 поколінь. Зміна одного покоління відбувається за 4—5 років. У зв’язку з цим представники генеалогічної лінії (родини) мають суттєві відмінності за генотиповими і фенотипо-вими ознаками.

Заводська лінія — група високоцінних племінних і спадковостійких тварин, споріднених протягом 3-4 поколінь через видатного родоначальника.

Родина — це потомство видатної свиноматки (її дочки, внучки, правнучки і т. д.), яке характеризується певними господарсько корисними і біологічними ознаками, що добре успадковуються.

Усі зазначені структурні елементи породи є частинами єдиного цілого, самі характеризуються відносною цілісністю в фенотиповій структурі і формуються цілеспрямованою племінною роботою в певних природних і господарських умовах. Еволюція їх, як і цілих порід, відбувається під контролем людини в напрямку, визначеному людиною.