Зміст курсового проекту:
Вступ
I Природна і соціально-економічна характеристика території сільської ради
1.1 Загальні відомості
1.2 Характеристика природних умов
II Підготовчі роботи
2.1 Складання кальки контурів та поконтурної відомості
2.2 Складання картограми стрімкості схилів
2.3 Складання картограми агровиробничих груп ґрунтів
III Визначення площ земельних угідь, які підлягають приватизації
3.1 Формування резервного та громадського фонду
3.2 Формування приватизаційного фонду
IV Розрахунок розміру земельної частки (паю) приватизаційного фонду
4.1 Розрахунок середньозваженого балу бонітету угідь, які підлягають приватизації
4.2 Розрахунок кількості земельних паїв та їх середнього розміру
V Формування сільськогосподарських підприємств та їх розміщення на плані
VI Розробка схем внутрігосподарського землевпорядкування новостворених сільськогосподарських підприємств
6.1 Організація території та структура посівних площ
6.2 Розрахунок кормовиробництва та забезпеченість тваринництва кормами
6.3Техніко-економічні показники проекту
VIІ Перенесення проекту організації території
Висновки
Список використаної літератури
Графічні матеріали
Порядок виконання курсового проекту
Розділ I. Природна і соціально-економічна характеристика території сільської ради
В першому розділі висвітлюються природні, соціальні і економічні умови території сільської ради, матеріали ґрунтового обстеження.
Аналізують існуючу організацію території сільськогосподарських підприємств, розміщених на території сільської ради, розміщення шляхової мережі і лісосмуг, систему сівозмін, стан використання багаторічних насаджень і природних кормових угідь.
Соціальна структура населення встановлюється на основі статистичних даних.
Розділ II. Підготовчі роботи
1. Підготовчі роботи починаються зі складання поконтурної відомості (табл..1), на базі якої складається експлікація земель (табл.2), та викреслювання кальки контурів.
Таблиця 1 Поконтурна відомість
Назва угідь |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Рілля |
Виноградники |
Сади |
Тутовники |
Ягідники |
Пасовища |
Сіножаті |
Ліс |
Під лісосмугами |
Під польовими дорогами |
Під магістральними дорогами |
Під господарськими дворами |
Під водою |
Населений пункт |
Болото |
Яри |
Інші землі |
||||||||||||||||||||||||||||||||
№ контуру |
Площа, га |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
∑ |
|
∑ |
|
∑ |
|
∑ |
|
∑ |
|
∑ |
|
∑ |
|
∑ |
|
∑ |
|
∑ |
|
∑ |
|
∑ |
|
∑ |
|
∑ |
|
∑ |
|
∑ |
|
∑ |
|
|||||||||||||||
Таблиця 2 Експлікація земель
№ п/п |
Назва угідь |
На час складання проекту, га |
За проектом, га |
1 |
Рілля |
|
|
2 |
Багаторічні насадження, в т.ч. |
|
|
|
виноградники |
|
|
|
сади |
|
|
|
тутовники |
|
|
|
ягідники |
|
|
4 |
Пасовища |
|
|
5 |
Сіножаті |
|
|
|
Всього с/г угідь |
|
|
6 |
Ліс |
|
|
7 |
Під лісосмугами |
|
|
8 |
Під польовими дорогами |
|
|
9 |
Під магістральними дорогами |
|
|
10 |
Під господарськими дворами |
|
|
11 |
Під водою |
|
|
12 |
Населений пункт |
|
|
13 |
Болото |
|
|
14 |
Яри |
|
|
15 |
Інші землі |
|
|
|
Всього земель |
|
|
2. Для характеристики території за стрімкістю схилів складається картограма стрімкості схилів на основі карти рельєфу та кальки контурів даної сільської ради, та виконується розподіл сільськогосподарських угідь за стрімкістю схилів. Дані заносяться до таблиці 3.
Картограма стрімкості схилів складається для визначення якісної характеристики земельних угідь, правильного розміщення сівозмін, їх полів і робочих ділянок щодо стрімкості та експозиції схилів.
На картограмі стрімкості схилів позначаються:
рельєф в вигляді горизонталей через 5 м;
межі контурів за крутизною схилів;
лінії водо розділів та тальвегів;
масштаб закладення;
ілюмінування контурів за крутизною схилів.
Умовні позначення шкали крутості схилів:
схили 0 - 1° - не фарбуються;
схили 1 - 3° - жовтим кольором;
схили 3 - 5° - світло помаранчевим;
схили 5 - 7° - темно помаранчевим;
схили 7 - 10° - коричневим кольором;
схили 10 - 12° - фіолетовим кольором.
Таблиця 3 Розподіл сільськогосподарських угідь за стрімкістю схилів
№ конт. |
Назва с/г угідь |
Площа с/г угідь |
В тому числі за стрімкістю схилів |
||||||
<10 |
1-30 |
3-50 |
5-70 |
7-100 |
10-150 |
>150 |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Всього: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3. Для характеристики території за ґрунтовими різновидами (агро виробничими групами) викреслюється картограма. Дані заносяться до таблиці 4.
Картограма агровиробничих груп грунтів використовується для визначення якісної характеристики кожної ділянки (контуру) угідь, правильного розміщення проектних угідь (ріллі, багаторічних насаджень, господарських дворів), сівозміни, їх полів і робочих ділянок відповідно до придатності земель для вирощування тих чи інших сільськогосподарських культур.
На картограмі позначаються:
межі і шифри агровиробничих груп грунтів;
вираховуються площі кожної агровиробничої групи грунтів у розрізі земельних угідь;
умовні позначення;
експлікація земель у розрізі агровиробничих груп грунтів і оціночні показники по угіддях (таблиця 5)
Таблиця 4 Розподіл сільськогосподарських угідь за агрогрупами (ґрунтовими різновидами)
№ конт. |
Назва с/г угідь |
Площа с/г угідь |
В тому числі за агрогрупами (ґрунтовими різновидами) Назва шифрів (ґрунтових різновидів) |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Всього: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 5 Якісна характеристика земель приватизаційного фонду за агровиробничими групами (ґрунтовими різновидами)
№ контуру |
Назва угіддя |
Площа, га |
В т.ч. за агровиробничими групами (ґрунтовими різновидами) |
Середньозважений бал бонітету |
|||||||||||||
Шифр ґрунту |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
Площа |
Бал бонітету |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Всього |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Середньозважений бал бонітету контуру (Бсв ) визначається за формулою
∑ РБ
Бсв = ---------,
∑ Р
де ∑ РБ - сума добутків площ агрогруп (ґрунтових різновидів) в контурі на їх бали;
∑ Р - сума площ агрогруп (ґрунтових різновидів) в контурі, або загальна площа контура;
Аналогічно визначаються середньозважені бали приватизаційного фонду в цілому по території сільської ради.
Розділ III. Визначення площ земельних угідь, які підлягають приватизації
Написання III розділу проводиться на основі вивчених природно-кліматичних умов, рельєфу місцевості та складу угідь сільської ради. Розроблені картограми стрімкості схилів, агровиробничих груп ґрунтів та калька контурів служать основою для визначення площ земельних угідь, які підлягають приватизації.
Виконання завдання полягає в послідовному вирішенні наступних питань:
визначення резервного фонду;
визначення фонду громадських земель;
визначення земельного фонду приватизації.
Резервний фонд створюється сільськими, селищними радами на своїй території в розмірі від 7 до 15 % площі від всіх сільськогосподарських угідь, включаючи і угіддя, які знаходяться в населених пунктах.
Резервний фонд може використовуватись сільськогосподарськими підприємствами на умовах оренди. Резервний фонд може використовуватись для розширення населеного пункту.
Фонд громадських потреб включає в себе вулиці, майдани, водойми, лісові насадження, цвинтарі, пасовища, сіножаті і інші насадження.
Рішення про включення в громадський фонд земель приймає сільська, селищна рада за погодженням з загальними зборами (зборами уповноважених) господарства, що реструктуризується.
Площа пасовищ та сіножатей визначається з потреб в цих угіддях для випасу худоби, яка заходиться в особистій власності громадян, а також для заготівлі сіна для неї.
Потрібну площу визначають із наступних нормативів:
1 га пасовищ – на 4 корови (10 овець або кіз)
1 га сіножатей – на 10 корів (60 овець або кіз).
Недостатню площу компенсують за рахунок еродованої ріллі.
Таблиця 6 Розрахунок площі приватизаційного фонду
Назва угіддя |
Площа |
Розподіл площі за земельними фондами |
||
Комунальні землі |
Приватизаційний фонд |
|||
Резервний фонд |
Громадський фонд |
|
||
Площа с/г угідь, в т.ч. |
|
|
|
|
Рілля |
|
|
|
|
Пасовища |
|
|
|
|
Сіножаті |
|
|
|
|
Багаторічні насадження, в т.ч. |
|
|
|
|
Сади |
|
|
|
|
Виноградники |
|
|
|
|
Ягідники |
|
|
|
|
Тутовники |
|
|
|
|
Всього: |
|
|
|
|
Громадські пасовища і сіножаті розміщують максимально з приближенням до населеного пункту.
Приватизаційний фонд визначається як різниця між загальною площею сільськогосподарських угідь та площами громадського і резервного фонду земель. Дані розрахунки заносяться до таблиці 6.
Розділ IV Розрахунок розміру земельної частки (паю) приватизаційного фонду
4.1 Розрахунок середньозваженого балу бонітету угідь, які підлягають приватизації
З метою створення на території сільської ради сільськогосподарських підприємств ринкового типу, заснованих на приватній формі власності на землю визначають кількість і фізичні розміри земельних часток (паїв) кожного контуру окремих видів сільськогосподарських угідь (зокрема рілля, багаторічні насадження).
Для визначення кількості земельних часток (паїв) розташованих на теорії сільської ради встановлюється загальна кількість громадян, які мають право отримати в натурі земельні частки (паї).
Для того, щоб знайти розмір земельної частки (паю), необхідно мати кількісні та якісні характеристики земельних контурів, а також кількість пайщиків. Середня земельна частка (пай) визначається діленням площі приватизаційного фонду на кількість громадян, які мають право на неї. Паювання по фізичній площі проводиться у випадках повної однорідності земель приватизаційного фонду. У випадку, коли землі на території сільської ради неоднорідні за своїми природними властивостями, паювання проводиться на основі умовних кадастрових гектарів. Умовні кадастрові гектари визначаються за бонітетом ґрунтів або за грошовою оцінкою земель.
Для визначення грошової оцінки 1 га агровиробничих груп ґрунтів користуються даними додатку 2 (дані заносять до таблиці 7).
Таблиця 7 Розрахунок шкал грошової оцінки 1 га агрогрупи грунтів
Шифр агрогруп |
Грошова оцінка 1 га угідь, грн. |
Бал бонітету агрогрупи |
Середній бал бонітету угідь, які підлягають паюванню |
Грошова оцінка 1 га агрогрупи, грн. |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Рілля |
||||
|
|
|
|
|
∑ |
|
|
|
|
Багаторічні насадження |
||||
|
|
|
|
|
∑ |
|
|
|
|
Грошову оцінку агровиробничих груп (Гагр.) розраховуємо за формулою:
, де
Г – площа агрогрупи
Б – бал бонітету
Бср. – середній бал бонітету.
Для того, щоб визначити кількість паїв по кожному контуру, необхідно визначити загальну оціночну вартість угідь приватизаційного фонду. Дані заносяться до таблиці 8.
Таблиця 8 Розрахунок оціночної вартості агровиробничих груп ґрунтів
в розрізі контуру
№ кон-туру |
Площа шифру агрогрупи, га |
Шифр агро- групи |
Грошова оцінка 1 га агрогрупи, грн |
Грошова оцінка ділянки, грн |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Рілля |
||||
|
|
|
|
|
∑ |
|
|
|
|
Сад |
||||
|
|
|
|
|
∑ |
|
|
|
|
Виноградник |
||||
|
|
|
|
|
∑ |
|
|
|
|
Грошова оцінка визначається як добуток площі агрогрупи та грошової оцінки 1 га агрогруп.
4.2 Розрахунок кількості земельних часток (паїв) та їх розміщення на плані
На основі зроблених розрахунків в таблицях №№ 7 і 8 визначається кількість земельних паїв та середній розмір земельного паю.
Для цього використовуємо нижче перераховані формули, а саме:
1) Гд = ∑ Рагр. * Гагр., де
Гд – грошова оцінка ділянки;
Рагр. – площа під агрогруп.;
Гагр. – грошова оцінка агрогруп
2) Вз = Гоз. : Кос., де
Вз. – вартість земельної частки;
Гоз. – грошова оцінка с/г угідь, переданих у колективну власність;
Кос. – кількість осіб, які мають право на земельну частку
3) Кп = Гд : Вз, де
Кп – кількість земельних паїв;
Гд – грошова оцінка ділянки;
Вз – вартість земельної частки
4) Пс. = Пд. : Кп., де
Пс. – середній розмір земельного паю;
Пд. – площа ділянки;
Кп. – кількість земельних паїв.
Розраховані дані заносяться в таблицю № 9.
Проектування сільськогосподарських підприємств проводяться таким чином, щоб в проектній ділянці вміщувалось ціле число земельних часток (паїв).
Таблиця 9 Характеристика земельних ділянок, переданих у колективну власність
№ ділянки |
Площа, га |
Грошова оцінка ділянки, грн |
Вартість земельної частки, грн. |
Кількість земельних паїв, шт |
Середній розмір земельного паю, га |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
Рілля |
|||||
|
|
|
|
|
|
Всього |
|
|
|
|
|
Багаторічні насадження |
|||||
|
|
|
|
|
|
Всього |
|
|
|
|
|
Розділ У Формування сільськогосподарських підприємств та їх розміщення на плані
За матеріалами розрахунків земельних часток (паїв) складається проект формування землекористувань на території сільської ради, який передбачає що власники земельних паїв самостійно на добровільних засадах, вибирають організаційно-правові форми господарювання, передають приватизовані земельні частки (паї) в оренду фізичним та юридичним особам, або створюють акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, сільськогосподарські кооперативи, фермерські господарства, приватно-орендні підприємства та громадяни, які ведуть індивідуальне сільське господарство без створення юридичної особи.
Під час складання проекту необхідно визначити структуру землекористувань, організаційно-правову форму господарювання і дати їм повну характеристику.
Проект формування сільськогосподарських підприємств повинен ураховувати територіальне розміщення населених пунктів, кількість власників земельних паїв, розміщення виробничих центрів, автомобільних шляхів, наявність і розміщення земель, що знаходяться в державній власності резервного, лісового, водного фондів,земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.
Формування сільськогосподарських підприємств здійснюється на основі побажань пайщиків. Рекомендуються наступні форми господарювання: фермерські господарства, акціонерні товариства закритого і відкритого типу, повні товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, командитні товариства, сільськогосподарські кооперативи.
Колективні підприємства перетворюються в акціонерні товариства на підставі відповідного рішення їх вищого органу (загальних зборів).
Акціонерним визначається товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості. До них належать відкриті акціонерні товариства і закриті акціонерні товариства.
Товариство з обмеженою відповідальністю – підприємство, створене на засадах угоди між юридичними особами і громадянами шляхом обєднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.
Для товариства з обмеженою відповідальністю характерна двоступенева структура управління: загальні збори – виконавча дирекція, голосування відповідно до розмірів частки учасника у статутному фонді, заборона суміщення посад голови товариства і керівника виконавчого органу.
Селянське (фермерське) господарство є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією.
Право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку і виявив до цього бажання. Першочерговим правом користуються громадяни, які проживають у сільській місцевості і мають необхідну кваліфікацію або досвід роботи в сільському господарстві. Відбір претендентів здійснюється на конкурсній основі.
Товариство з додатковою відповідальністю – підприємство, створене на засадах угоди між юридичними особами і громадянами шляхом обєднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. Воно має статутний фонд, поділений на частки визначених установчими документами розмірів.
Під час складання проекту, крім розподілу земель приватизованих земельних паїв, громадянам необхідно визначити розмір і місце розташування земель приватної власності засновників новостворених сільськогосподарських підприємств.
Відповідно до наведеної характеристики новостворених агроформувань згідно з контурною експлікацією земель сільської ради та за розрахунками таких новостворених підприємств складається проектна експлікація земель в межах плану сільської ради за категоріями земель, землекористувачами, власниками землі та угідь (таблиця 10).
Таблиця 10. Експлікація новостворених сільськогосподарських підприємств
Показники |
Одиниці виміру |
Назва новостворених підприємств |
||||
|
|
|
|
|
||
Загальна кількість власників земельних часток (паїв) |
|
|
|
|
|
|
Загальна площа с/г підприємств, в т.ч. |
|
|
|
|
|
|
Рілля |
|
|
|
|
|
|
Сад |
|
|
|
|
|
|
Виноградник |
|
|
|
|
|
|
Тутовник |
|
|
|
|
|
|
Коефіцієнт компактності |
|
|
|
|
|
|
Коефіцієнт компактності (Кк) визначається за формулою
Кк=П/4√Р, де
П – периметр господарства;
Р – площа господарства
Розділ УІ. Розробка схем внутрігосподарського землевпорядкування новостворених сільськогосподарських підприємств
6.1 Організація території та структура посівних площ.
Схему внутрігосподарського землевпорядкування розробляють на території ріллі, де дають рекомендації по складу сівозмін, кількості полів в них і приблизну схему чергування культур. При цьому дотримуються основних вимог:
- господарства тваринницького напрямку забезпечуються зеленими і соковитими кормами на 100%, а концентратами не менше як на 70%;
- в поля сівозмін включати цілу кількість земельних часток (паїв);
- кожне поле повинно бути забезпечено автономним під’їздом;
- по границям сівозмін розміщують польові дороги шириною 3 – 5 м і захисні лісосмуги шириною 3 – 13 м.
Основним завданням впорядкування території сівозміни є створення на всій сівозмінній ділянці необхідних просторових умов для впровадження передової науково обгрунтованої системи землеробства і чергування сільськогосподарських культур у просторі та часі, які за умови високих економічних показників забезпечували б розширене відтворення родючості грунтів, раціональне використання всіх сільськогосподарських угідь, підвищення їх продуктивності, ріст урожайності при дотриманні природоохоронних технологій і формували б екологічно стійкий агроландшафт у комплексі з іншими запроектованими заходами. Визначення кількості, типів, видів і площі сівозмін та обґрунтування проекту впорядкування їх території здійснюються залежно від характеру рельєфу, грунтового покриву, ступеня еродованості земель, складу культур у кожній сівозміні, розміщення населених пунктів і виробничих центрів, гідрографічної сітки, напрямку пануючих ерозійно небезпечних вітрів тощо.
Сівозміни поділяються на 3 типи: польові, кормові і спеціальні. Система запроектованих сівозмін повинна передбачати вирішення таких завдань:
- впровадження оптимальної структури посівів і повного забезпечення тваринництва кормами;
- правильне чергування культур по роках і розміщення їх з урахуванням біологічних особливостей кожної культури та її вимог до грунтів та попередників;
- впровадження прогресивних технологій вирощування культур та форми організації праці;
- правильний обробіток грунту, який повинен забезпечувати охорону грунтів від ерозії та інших несприятливих процесів;
- ефективне використання органічних та мінеральних добрив шляхом правильного їх внесення з урахуванням особливостей грунтів і культур;
- створення сприятливих умов для високопродуктивного використання тракторів і сільськогосподарських машин.
Основним завданням проектування полів є створення сприятливих умов для правильної організації праці, забезпечення виконання ефективного використання механізованих робіт при дотриманні вимог протиерозійної контурно-меліоративної системи землеробства. Поля сівозмін за умовами грунтів, рельєфу та зволоження повинні бути однорідними і придатними для вирощування та отримання високих урожаїв культур, а за конфігурацією зручні для агротехнічно правильного виконання механізованих робіт. З цією метою кожне поле сівозміни повинно складатися із одного суцільного масиву, за винятком місцевості з дрібною контурністю, де поля проектують правильної конфігурації – у формі прямокутника, із співвідношенням сторін 1:2 та 1:3, або близькі до них у формі прямокутних трапецій та інших фігур із паралельними довгими сторонами.
На рельєфній території поля довгою стороною проектують контурно вздовж горизонталей, тобто впоперек схилу, з метою затримання поверхневого змиву ґрунту.
Поля проектують рівновеликими між собою з визначенням середнього розміру поля в сівозміні. В окремих випадках допускається розходження площі поля від середнього розміру не більше ніж на 10-12%, а у виключно складних умовах до 15-20%.
Кількість полів у кожній сівозміні встановлюється залежно від наявності загальної площі сівозмінного масиву і площі рівновеликих кількох ділянок, що діляться між собою і отримаємо число полів. Кількість полів не повинна бути більше 10 або менше 5.
Робочі ділянки в полях формуються залежно від кількості відокремлених ділянок, розташування різних ґрунтів, та зміни напрямку експозиції схилів, що призводить до зміни напрямку основного обробітку грунту.
На графічному проекті впорядкування території зазначаються: поля сівозмін і робочі ділянки, їх номери, площі, сінокосозміни, пасовищезміни, багаторічні насадження, виробничі центри, населені пункти, трансформація угідь, інженерна інфраструктура, природоохоронні, рекреаційні території, протиерозійна система заходів, експлікація земель у межах плану, таблиця характеристики сівозмін та інших виробничих ділянок, умовні позначення, назва демонстраційного плану, роза вітрів, ситуаційний план.
На кожну запроектовану сівозміну, відповідно до агротехнічних вимог складається схема чергування сільськогосподарських культур у просторі та часі, що забезпечує отримання високих врожаїв культур, відтворює родючість ґрунтів за рахунок правильно підібраних попередників, очищує земельні ділянки від забур’яненості і припиняє ерозійні процеси на поверхні ґрунтів. У схемі чергування культур вказується тип та вид сівозмін, загальна площа, кількість полів, середній розмір поля і розміщення культур на полях сівозмін. За схемами чергування сільськогосподарських культур кожної сівозміни визначають структуру посівних площ. А згодом визначається структура посівних площ кожного землекористувача та загалом на території всієї сільської ради.
Таблиця 11. Структура посівних площ новостворених господарств
Назва культур |
Назва господарства |
Назва господарства |
Назва господарства |
Назва господарства |
Назва господарства |
||||||||||
Вид сівозміни |
Вид сівозміни |
Вид сівозміни |
Вид сівозміни |
Вид сівозміни |
|||||||||||
площа га |
урож, ц/га |
валов. вихід, ц |
площа, га |
урож, ц/га |
валов. вихід, ц |
площа, га |
урож, ц/га |
валов. вихід, ц |
площа, га |
урож, ц/га |
валов. вихід, ц |
площа га |
урож, ц/га |
валов. вихід, ц |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
Зернові |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
в т.ч. озима пшениця |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
озимий ячмінь |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
кукур на зерно |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ярий ячмінь |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
озиме жито |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Зернобобові |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
в т.ч. горох |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
гречка |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Технічні |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
цук. буряк |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
соняшник |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Кормові |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
т.ч люцерна |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
кормовий буряк |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
кукурудза на силос |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Всього посівів |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Середній розмір поля |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6.2 Розрахунок кормовиробництва та забезпеченість тваринництва кормами
Показники структури посівних площ використовують для визначення валового виробництва рослинницької продукції та її вартості і забезпеченість кормами тваринництва.
Кафедрою видається завдання, в якому вказано розмір ферми по кількості основного поголів’я корів. Середньорічне поголів’я тварин розраховуємо на базі процентного співвідношення різних статево-вікових груп, яке представлене в нижченаведеній таблиці.
Таблиця 12. Процентне співвідношення статево-вікових груп тварин
Групи тварин |
Питома вага в структурі стада, % |
|
М’ясо-молочна спеціалізація |
Молочна спеціалізація |
|
Корови |
40 |
50-60 |
Нетелі |
10 |
10 |
Молодняк старше 1 року |
37 |
20 |
Молодняк до 1 року |
13 |
20 |
Всього |
100 |
100 |
Для розрахунку площ під кормові культури визначається потреба в кормах для ферм ВРХ, які розміщуються в створених сільськогосподарських підприємствах, що мають тваринницький напрямок.
Таблиця 13. Норми потреби кормів
Види тварин |
Річна потреба на одну голову, цнт |
|||||
грубі |
соковиті |
концентрати |
зелені |
|||
сіно |
солома |
силос |
коренеплоди |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
Корови |
6,4 |
3,6 |
50,0 |
6,0 |
6,4 |
56,0 |
Нетелі |
6,4 |
3,6 |
25,0 |
5,0 |
2,0 |
30,0 |
Молодняк старше 1 року |
6,0 |
4,6 |
20,0 |
5,0 |
2,1 |
25,0 |
Молодняк до 1 року |
2,8 |
2,7 |
15,0 |
3,0 |
2,9 |
18,0 |
На основі представлених норм кормів на 1 голову, розраховується необхідна кількість кормів для всього поголів’я ВРХ.
Таблиця 14. Необхідна кількість кормів
Види ВРХ |
Кількість голів |
Грубі |
Соковиті |
Концентрати |
Зелені |
||||
На 1 гол. |
Всього |
На 1 гол. |
Всього |
На 1 гол. |
Всього |
На 1 гол. |
Всього |
||
Корови |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Нетелі |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Молодняк більше 1 року |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Молодняк до 1 року |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Всього |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6.3 Техніко-економічні показники проекту
Основним показником економічної ефективності організації території сільськогосподарських земле користувань є збільшення виходу валової сільськогосподарської продукції, на основі складання сівозмін по новоствореним господарствам та підвищення врожайності. Правильна система сівозмін та внесення добрив дає можливість підвищити врожайність на 25 - 30 %.
По новоствореним господарствам складається структура посівних площ, в яких визначаються валові виходи сільськогосподарської продукції і їх розподіл. Основні культури, як то зернові, овочеві, технічні 80 % ідуть на реалізацію, інша продукція – для внутрішніх потреб.
Великий валовий вихід сільськогосподарської продукції та повна забезпеченість тваринництва кормами свідчитимуть про ефективність проекту.
Таблиця 15. Вихід валової продукції рослинництва та її розподіл
Назва с/г культур |
Посівна площа, га |
Урожайність, ц/га |
Валовий вихід, цнт |
в т. ч. |
||
реалізується |
на внутрішні потреби |
на корм |
||||
|
|
|
|
|
|
|
Розрахунок кормового балансу, представлений в таблиці 16.
Таблиці 16. Кормовий баланс
Види кормів |
Потреба, цнт |
Забезпеченість кормами |
|
цнт. |
% |
||
Концентрати |
|
|
|
Грубі: |
|
|
|
сіно |
|
|
|
солома |
|
|
|
Соковиті: |
|
|
|
кукурудза на силос |
|
|
|
коренеплоди |
|
|
|
Зелені |
|
|
|
При незабезпеченості тваринництва кормами корегують структуру посівних площ і схеми чергування культур в сівозмінах.
Виконання завдання закінчується написанням УІ розділу пояснювальної записки.
Розділ VIІ. Перенесення проекту організації території
Для перенесення проекту організації території визначається порядок, способи і точність перенесення в натуру запроектованих елементів.
Спочатку на плановому матеріалі визначаються точки перенесення запроектованих елементів аналітичним або графоаналітичним способом, а потім за допомогою геодезичних інструментів їх переносять в натуру.
На копії проекту формування (на кальці) виконується розмічувальне креслення перенесення проекту в натуру.
Під час перенесення проекту в натуру визначаються обсяги робіт, точки прив’язки при геодезичних вимірюваннях та визначається згущення геодезичної мережі.
На кресленні перенесення проекту в натуру всі розмічувальні елементи викреслюються червоною тушшю, згідно з умовними позначеннями:
суцільною лінією межі новостворених земле користувань;
колами діаметром 1,2 мм визначаються місця постановки межових знаків точок поворотів меж новостворених земле користувань;
проектні проміри меж новостворених землекористувачів та інших лінійних елементів проекту (проміри записуються підсумком, що наростає у напрямку проведення промірів);
червоною стрілкою показуються напрямки руху мірного приладу;
місця прив’язки до державної геодезичної мережі;
умовні позначення.