Мета, задачі курсового проекту

Курсовий проект з дисципліни «Пасажирські перевезення» призначений для того, щоб допомогти закріпити знання, які студент одержує при вивченні курсу дисципліни, охоплює найважливіші його розділи. Особлива увага приділяється інструментарію моделювання транспортного процесу перевезень пасажирів, розрахункам характеристик роботи маршрутів, розрахунку показників ефективності окремих маршрутів та маршрутної системи загалом.

Метою курсової роботи є формування раціонального варіанту маршрутної мережі міста, який забезпечує досягнення заданого рівня якості функціонування маршрутів.

Робота складається з чотирьох взаємозв’язаних задач проектування автотранспортних послуг на ринку пасажирських перевезень.

При розв’язанні першої задачі за допомогою програмних продуктів або вручну, графічним способом моделюється транспортна мережа міста. Друга задача – моделювання потреб населення у пересуваннях містом на основі звісних ємностей транспортних районів з прибуття та відправлення. Третя задача – формування альтернативних варіантів маршрутної мережі міста. Четверта задача – оцінка ефективності маршрутної мережі та вибір раціонального варіанту маршрутної системи.

Основою для формування вихідних даних є індивідуальне завдання на виконання курсової роботи, яке видається керівником (приклад наведено в додатку А). За узгодженням з керівником допускається розглядати реальну ситуацію і виконувати курсової проект за замовленням виробництва.

1. Формування раціональної маршрутної мережі

Розрахунок раціональних маршрутів може виконуватись за трьома методиками по вибору студента, узгодженому з керівником проекту.

У першої методиці раціональна маршрутна мережа будується ручним способом. У другий методиці раціональна маршрутна мережа формується, за допомогою програми routing.exe з бібліотеки програмного забезпечення кафедри транспортних технологій. У третій методиці, моделювання маршрутної мережі та вибір раціонального варіанту маршрутної системи виконується у академічному пакеті транспортного планування VISUM.

1.1 Формування раціональної маршрутної мережі ручним способом

Виконується на основі матриці пасажирських кореспонденцій, яка розраховується за допомогою програми Matrcor.exe з бібліотеки програмного забезпечення кафедри транспортних технологій. Ця програма також розраховує матрицю найкоротших відстаней на ділянках мережі що дозволяє прокладати найкоротші траси маршрутів між кінцевими пунктами.

Отримана інформація про кореспонденції міста та відстані між транспортними районами слугує основою для призначення маршрутів за принципом „максимуму кореспонденцій”. Згідно з цим принципом новий маршрут завжди призначається виходячи з максимальної кореспонденції у поточному варіанті матриці. Поточним варіантом матриці кореспонденції перед початком формування маршрутної мережі є вихідний варіант, розрахований за допомогою програми Matrcor.exe. З поточного варіанту вибирається максимальне значення кореспонденції і у випадку, якщо найкоротша відстань між районами зародження та поглинання кореспонденції задовольняє технологічним обмеженням на довжину маршруту, призначається маршрут, що з’єднує ці транспортні райони.

Для знову призначуваного маршруту визначається коефіцієнт його ефективності:

, (1.1)

де - пасажиропотік на ij-м перегоні маршруту, пас.;

- довжина ij-го перегону, км;

- пасажиропотік на найбільш завантаженому перегоні маршруту (у прямому чи зворотному напрямку), пас;

lм - довжина маршруту, км;

n - кількість перегонів на маршруті в обох напрямках.

Маршрути, що мають необхідно переглядати. Маршрут може бути продовжений до інших транспортних районів або прокладений іншим, ніж найкоротший, шляхом у випадку, якщо це призводить до підвищення коефіцієнту ефективності маршруту. Після остаточного формування траси маршруту з поточного варіанту матриці кореспонденцій видаляються всі кореспонденції, що ним обслуговуються.

Для поточного варіанту маршрутної мережі перевіряється умова обслуговування всіх транспортних районів міста. Якщо в топологічної схемі ще існують районі, що не охоплені вже призначеними маршрутами, процес призначення нових маршрутів триває. Якщо охопленими маршрутами виявились всі транспортні райони міста, то для поточного варіанту матриці кореспонденцій розраховується коефіцієнт пересадочності , виходячи з припущення, що всі не охоплені маршрутною мережею кореспонденції будуть обслуговуватися з однією пересадкою:

, (1.2)

де - сумарне число кореспонденцій, пас.;

- сумарна кількість пасажирів, що їдуть з пересадженнями.

Значення для раціонального варіанта маршрутної мережі не повинне перевищувати 1,1. У противному випадку процес формування маршрутної мережі триває до досягнення вказаного значення коефіцієнту пересадочності.