2.4. Відповідальність аудиторів та аудиторських фірм

Відповідальність аудиторів та аудиторських організацій можна розділити на кілька видів:

- цивільно-правова відповідальність за заподіяння шкоди (матеріальна відповідальність);

- адміністративна відповідальність;

- кримінальна відповідальність.

Цивільно-правова відповідальність (матеріальна відповідальність) за заподіяння шкоди. У разі виявлення некваліфікованого проведення аудиторської перевірки, що привів до збитків для держави або економічного суб'єкта, з аудитора (аудиторської фірми) можуть бути стягнуті на підставі рішення суду або арбітражного суду за позовом, пред'являти органам, сертифікат:

- понесені збитки в повному обсязі;

- витрати на проведення повторної перевірки;

- штраф, зараховується в дохід бюджету, в сумі до 100-кратного встановленого законом МРОТ - з аудитора, що здійснює свою діяльність самостійно, і від 100 - до 500-кратного встановленого законом МРОТ - з аудиторської фірми.

Адміністративна відповідальність. Основна форма адміністративної відповідальності аудиторів та аудиторських фірм - призупинення дії ліцензії на здійснення аудиторської діяльності.

Здійснення юридичною чи фізичною особою аудиторської діяльності без отриманої в установленому порядку ліцензії тягне за собою стягнення з зазначених осіб на підставі рішення суду (арбітражного суду) за позовами, що пред'являються прокурором, органами федерального казначейства, органами державної податкової служби та органами податкової поліції.

Кримінальна відповідальність. Кримінальна відповідальність поширюється тільки на фізичних осіб. У чинному КК введена спеціальна стаття 202 «Зловживання повноваженнями приватними нотаріусами й аудиторами»:

1. Використання приватним нотаріусом або приватним аудитором своїх повноважень всупереч завданням своєї діяльності та з метою одержання вигод і переваг для себе або інших осіб або нанесення шкоди іншим особам, якщо це діяння заподіяло істотну шкоду правам і законним інтересам громадян або організацій або охоронюваним законом інтересам суспільства або держави, - карається штрафом в розмірі від п'ятисот до восьмисот мінімальних розмірів оплати праці ... або арештом на строк від трьох до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Те саме діяння, вчинене ... неодноразово, - карається штрафом у розмірі від семисот до однієї тисячі мінімальних розмірів оплати праці ... або арештом на строк від чотирьох до шести місяців, або позбавленням волі на строк до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років ».

 

2.5. Аудиторські стандарти

Аудиторські стандарти формулюють єдині базові вимоги, що визначають нормативів щодо якості та надійності аудиту та забезпечують певний рівень гарантії результатів аудиторської перевірки при дотриманні цих вимог. Вони встановлюють єдині вимоги до процедури аудіювання, аудиторського висновку і самому аудитору.

Аудиторські стандарти є підставою для доказу в суді якості проведення аудиту та визначення міри відповідальності аудиторів.

Стандарти встановлюють загальний підхід до проведення аудиту, масштаб аудиторської перевірки, види звітів аудиторів, методологію аудиту, а також базові принципи, яких повинні дотримуватися всі представники цієї професії незалежно від умов, в яких проводиться аудит. Аудитор, що допускає у своїй практиці відступ від стандарту, повинен бути готовий пояснити причину цього.

З розвитком транснаціональних корпорацій, інтеграції та перетворенням аудиторських фірм у великі міжнародні групи з'явилася необхідність уніфікації аудиту в міжнародному масштабі. Проблеми в галузі аудиту практично однакові в усьому світі, тому професійні організації будь-якої країни, вирішальні чергову проблему аудиту, перш за все вивчають варіант її рішення в інших організаціях, які розробляють аудиторські стандарти.

В даний час виділяють три групи стандартів:

- національні;

- міжнародні;

- внутріфірмові.

Національні стандарти аудиту існують у кожній країні, яка має специфіку ведення бухгалтерського обліку та складання звітності, економічного розвитку, регулювання економіки тощо д.

Національні стандарти аудиту в Україні створювалися на основі міжнародних аудиторських стандартів. В наш час вони вже не діють.

Міжнародні стандарти з аудиту діють при будь-якому проведенні незалежного аудиту і в міру необхідності можуть також застосовуватися аудиторами при виконанні ними супутньої діяльності. Однак ці стандарти не превалюють над місцевими установленнями в тій чи іншій країні, що регламентують аудит та надання інших супутніх послуг у галузі фінансової інформації.

Внутрішні стандарти аудиту забезпечують єдиний підхід до аудиторської перевірки в цiй аудиторській фірмі.

Внутріфірмові стандарти не повинні суперечити національним стандартам (якщо аудит проводиться за національними стандартами) і міжнародним стандартам (якщо аудит проводиться за міжнародними стандартами).

У великих аудиторських фірмах є спеціальні департаменти з методології бухгалтерського обліку та аудиту, завдання яких - розробка внутрішньофірмових методів попередньої експертизи стану справ клієнта і укладення договорів, проведення аудиторської перевірки в цілому і окремих рахунків і операцій клієнта, підготовки аудиторського висновку і його оформлення.

Внутріфірмові стандарти є індивідуальними, авторськими в кожній аудиторській фірмі, їх зміст - закрита інформація. Внутріфірмові стандарти - це набір внутрішньофірмових інструкцій та настанов значного обсягу, які постійно коректуються з метою вдосконалення і через зміни середовища їх застосування. Внутріфірмові стандарти, як правило, є деталізацією національних і міжнародних стандартів аудиту, вони «доводять» вимоги загальноприйнятих стандартів до рівня конкретних методик і конкретних вказівок конкретним виконавцям, які здійснюють аудиторську перевірку.