1.3. Види аудиту

Основні види аудиту представлені в табл. 1.1.

Таблиця 1.1

Види аудиту

Критерії	Види
По відношенню до користувачів інформації	1. Зовнішній   2. Внутрішній
По відношенню до вимог законодавства	1. Обов'язкова  2. Ініціативний
По об'єктах аудиту	1. Загальний   2. Банківський 3. Аудит страхових організацій 4. Аудит бірж, інвестиційних інститутів та позабюджетних фондів 5. Державний
За призначенням	1. Аудит фінансової звітності   2. Податковий 3. Аудит на відповідність вимогам 4. Аудит господарської діяльності 5. Управлінський (виробничий) аудит 6. Спеціальний (екологічний, операційний та ін)
За часом здійснення	1. Початковий   2. Погоджений (повторюваний) 3. Оперативний
За характером перевірки	1. Підтверджуючий   2. Системно-орієнтований 3. Аудит, що базується на ризику

Внутрішній аудит - організована на економічному суб'єкті в інтересах його власників і регламентована його внутрішніми документами система контролю над дотриманням встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку та надійності функціонування системи внутрішнього контролю.

Внутрішній аудит - невід'ємна частина управлінського контролю підприємства, він може бути і незалежним, тобто безпосередньо підкорятися

не виконавчому органу підприємства, а зовнішнім засновникам.

Потреба у внутрішньому аудиті виникає на великих підприємствах у зв'язку з тим, що вище керівництво не займається повсякденним контролем діяльності організації і нижчих управлінських структур.

Відповідальність за виконання своїх обов'язків аудитор несе тільки перед власниками і (або) керівництвом підприємства.

Незважаючи на здаються відмінності, внутрішній і зовнішній аудит багато в чому доповнюють один одного. Багато функцій внутрішніх аудиторів можуть бути виконані запрошеними незалежними аудиторами; при вирішенні багатьох завдань внутрішні і зовнішні аудитори можуть використовувати однакові методи - різниця полягає лише в ступені точності і детальності застосування цих методів.

По відношенню до вимог законодавства розрізняють обов'язковий та ініціативний аудит. Будь-який економічний суб'єкт має право за власною ініціативою запросити аудиторів. Аудит, проведений за ініціативою економічного суб'єкта (його керівництва, власників, акціонерів і т.п.), вважається ініціативним (добровільним); характер і масштаби такого аудиту визначає замовник.

Обов'язковий аудит регламентується державою. Законом України «Про аудиторську діяльність» встановлено основні критерії діяльності економічних суб'єктів, за якими їх бухгалтерська (фінансова) звітність підлягає обов'язковій щорічній аудиторській перевірці.

По об'єктах аудиту розрізняють: банківський аудит; аудит страхових організацій; аудит бірж; інвестиційних інститутів і позабюджетних фондів; загальний аудит; державний аудит. На всі ці види аудиту (крім державного) необхідно мати сертифікат відповідного виду.

Залежно від призначення аудит поділяється на декілька видів.

Аудит фінансової звітності - являє собою перевірку звітності суб'єкта з метою винесення висновку щодо відповідності її встановленим критеріям і загальноприйнятим правила бухгалтерського обліку. Цей аудит проводиться сторонніми аудиторами, запрошеними компанією, звіти якої перевіряються.

Податковий аудит - це аудиторська перевірка правильності, повноти нарахування і сплати податків, дотримання податкової політики.

Аудит на відповідність вимогам - це аналіз визначення фінансової або господарської діяльності суб'єкта з метою визначення її відповідності зазначеним умовам, правила чи законам. Якщо такі умови (наприклад, внутрішні правила контролю) встановлені адміністрацією, то цей вид аудиту здійснюють співробітники підприємства, що виконують функції внутрішніх аудиторів. Якщо ж умови встановлені кредиторами (наприклад, вимога підтримки певного співвідношення між оборотним капіталом і короткостроковими зобов'язаннями), то оскільки виконання цих умов часто знаходить відображення у фінансових звітах компанії, цей вид аудиту проводиться разом з аудитом фінансових звітів або як спеціальний аудит.

Управлінський (виробничий) аудит - це перевірка і вдосконалення організації та управління підприємством, якісних сторін виробничої діяльності, оцінка ефективності виробництва і фінансових вкладень, продуктивності, раціональності використання коштів, їх економії.

Аудит господарської діяльності, досить близький до управлінського аудиту і являє собою систематичний аналіз господарської діяльності організації, що проводиться для окремих цілей. Цей вид аудиту, який іноді називають аудитом ефективності роботи або адміністративного управління організації, переслідує наступні цілі:

- оцінка ефективності управління;

- виявлення можливостей поліпшення господарської діяльності,

- внесення рекомендації щодо покращення діяльності

- або подальших дій.

Спеціальний аудит (екологічний, операційний та ін) - це перевірка конкретних аспектів діяльності господарюючого суб'єкта, дотримання певних процедур, норм і правил, зазвичай з метою підтвердити законність, сумлінність та ефективність діяльності керуючих, правильність складання податкової звітності, використання соціальних фондів та ін

За часом здійснення розрізняють початковий, узгоджений (повторюваний) і оперативний аудит.

Оригінальний аудит проводиться аудитором (аудиторською фірмою) вперше для даного клієнта. Це істотно збільшує ризик і трудомісткість аудиту, так як аудитори не мають у своєму розпорядженні необхідною інформацією про особливості діяльності клієнта, його системі внутрішнього контролю.

Погоджений (повторюваний) аудит здійснюється аудитором (аудиторською фірмою) повторно або регулярно і заснований тому на знанні специфіки клієнта, його позитивних і негативних сторін в організації бухгалтерського обліку, результати тривалого співробітництва з клієнтом (консультування, допомога в організації системи внутрішнього контролю).

Оперативний аудит - це короткочасна аудиторська перевірка для винесення загальної оцінки стану обліку, звітності, дотримання законодавства, ефективності внутрішнього контролю, оцінки діяльності.

За характером перевірки розрізняють:

- підтверджувальний аудит (перевірка та підтвердження достовірності бухгалтерських документів і звітності);

- системно-орієнтований аудит (аудиторська експертиза на основі аналізу системи внутрішнього контролю. Доведено, що при ефективній системі внутрішнього контролю ймовірність помилок незначна й необхідність у дуже детальній перевірці відпадає; при наявності неефективної системи внутрішнього контролю клієнта даються рекомендації щодо її поліпшення);

- аудит, що базується на ризику (концентрація аудиторської роботи в областях з більш високим можливим ризиком , що значно спрощує аудит в областях з низьким ризиком).