
- •5.1.2. З конструктивних умов. 27
- •8.1.2. З конструктивних умов. 37
- •8.3. Визначення несучої здатності палі 38
- •1. Оцінка інженерно-геологічних умов ділянки будівництва.
- •1.1. Обробка фізико-механічних характеристик грунтів будівельної площадки.
- •1.2 Оцінка інженерно-геологічних умов ділянки.
- •2. Збір навантаження на перерізи
- •4.3. Розрахунок осідання фундаменту
- •4.3.1. Методом Розенфельда
- •4.3.2. Методом пошарового підсумовування
- •5.1. Визначення глибини закладання ростверку
- •5.2. Визначення довжини палі
- •5.4. Визначення кількості паль у ростверку
- •5.4. Розрахунок пальового фундаменту за другим граничним станом
- •6.1. Визначення глибини закладання ростверку
- •6.2. Визначення довжини довгої пірамідальної палі
- •6.4. Визначення кількості паль у ростверку
- •6.4. Розрахунок пальового фундаменту за другим граничним станом
- •8.1. Визначення глибини закладання ростверку
- •8.2. Визначення довжини довгої пірамідальної палі
- •8.4. Визначення кількості паль у ростверку
- •8.4. Розрахунок пальового фундаменту за другим граничним станом
- •8.5. Розрахунок осідання за методом Розенфельда:
- •9. Технологія спорудження фундаментів на пірамідальних палях
- •Список використаної латератури
8.1. Визначення глибини закладання ростверку
8.1.1. З умов промерзання груну.
, де
1,1 - коефіціент, що враховує вплив теплового режиму споруди,
нормативна глибина сезонного промерзання грунту,
0,868 м, де
для пилуватих пісків,
Мt = -9,6°C – сумарне значення абсолютних середньомісачних негативних температур за зиму для м. Кривий Ріг,
.
8.1.2. З конструктивних умов.
, де
відмітка низу колони;
Висновок: приймаємо з конструктивних умов .
8.2. Визначення довжини довгої пірамідальної палі
Паля довга пірамідальна, перерізом 400х400мм по верху і 200х200мм біля вістря. Приймаємо довжину палі 6м. Тоді розрахункова довжина палі:
.
8.3. Визначення несучої здатності палі
де γс – коефіцієнт умов роботи палі в грунті, що приймають γс=1.
R – розрахунковий опір під нижнім кінцем палі, кПа, приймаємо за табл. Н.2.1. Для всіх видів забивних паль, що спираються на дрібні піски, R=2411 кПа;
– площа спирання палі на грунт;
товщина і-го шару , дотичного з бічною поверхнею палі, м;
- периметр і-го перерізу палі;
- сума розмірів сторін і-го поперечного перерізу палі, які мають нахил до осі палі:
- нахил бічних граней палі в частках одиниці:
;
- коефіціент, який залежить від виду грунту і приймається за табл.Н.2.4:
для 3-го шару грунту , для 2-го та 4-го ;
- реологічний коеф. Який приймають рівним =0,8
розрахунковий опір і-го шару грунту основи на бічній поверхні палі, кПа, що визначаємо залежно від середньої глибини розташування шару грунту за табл.Н.2.2,
-
Товщина шару грунту, hi, м
Глибина роштушування шару, Ні, м
Розрахунковий опір, fi, кПа
2
2,5
23
1,5
4,25
16,25
0,85
5,425
17,425
1,31
6,505
42,505
Отже, несуча здатність палі:
8.4. Визначення кількості паль у ростверку
1) Розрахункове допустиме навантаження на палю, кН(8.5.2.2):
де Fd – несуча здатність палі.
γк – коефіцієнт надійності, γк=1,4 – так як несуча здатність палі виконана за розрахунком(8.5.2.25).
2) Орієнтована кількість паль у ростверку становить:
де – розрахункове навантаження на фундамент.
kм – коефіцієнт, що враховує позацентрове завантаження фундаменту (за позацентрового навантаження kм=1,2).
3) Розміри ростверку в плані становлять:
де - кількіть паль у ряду;
- сторона палі, м;
Розмір ростверку в плані конструктивно приймаємо – 1,2м х 1,5м.
4) Перевірка фактичного розрахункового навантаження на палю.
Розрахунок виконуємо за формулою:
, де
- вага
ростверку, кН;
My – момент відносно головної центральної осі у у плані ростверка, кНм;
n – число паль у ростверку;
- сума відстаней від головної осі оУ до осі кожного фундаменту, м;
- відстань від головної осі до осі максимально віддаленого фундаменту.
За І граничним станом умова виконується: .