- •Фізіологія внд людини
- •(Інтелектуальна власність автора)
- •1. Вступ
- •1. Фізіологія внд людини як наука і навчальний предмет, його значення для психології
- •2. Історія розвитку фізіології внд
- •3. Методи вивчення фізіології внд людини
- •2. Вроджена рефлекторна діяльність людини
- •2.Інстинкти та їх значення у внд.
- •3.Поняття про драйв.
- •4.Фізіологічні механізми емоцій та їх вікові особливості.
- •1. Класифікація і характеристика різних видів безумовних рефлексів у людини
- •2. Інстинкти та їх значення у внд
- •3. Поняття про драйв
- •4. Фізіологічні механізми емоцій та їх вікові особливості
- •3. Умовно-рефлекторна діяльність людини
- •1.Біологічне значення умовних рефлексів та їх класифікація.
- •3.Розвиток умовних рефлексів у дітей різних вікових груп.
- •4.Нейрофізіологічні механізми пам’яті.
- •1. Біологічне значення умовних рефлексів та їх класифікація
- •2. Види гальмування умовних рефлексів, його значення
- •3. Розвиток умовних рефлексів у дітей різних вікових груп
- •4. Нейрофізіологічні механізми пам’яті
- •4. Властивості вищих нервових функцій у корі великих півкуль
- •2.Основні принципи рефлекторної теорії і.П.Павлова.
- •3.Аналітико-синтетична діяльність кори великого мозку.
- •4.Динамічні стереотипи та їх значення у внд людини.
- •1. Функціональні особливості кіркових центрів у психічних функціях людини
- •2. Основні принципи рефлекторної теорії і.П.Павлова
- •3. Аналітико-синтетична діяльність кори великого мозку
- •4. Динамічні стереотипи та їх значення у внд людини
- •5. Перша і друга сигнальні системи дійсності у людини
- •Поняття про першу та другу сигнальні системи дійсності.
- •Розвиток і становлення другої сигнальної системи, мови
- •Взаємодія першої та другої сигнальної системи у психічній діяльності людини.
- •1. Поняття про першу та другу сигнальні системи дійсності
- •2. Розвиток і становлення другої сигнальної системи, мови і абстрактного мислення у дітей різних вікових періодів
- •3. Взаємодія першої та другої сигнальної системи у психічній діяльності людини
- •6. Типологічні особливості вищої нервової діяльності людини
- •3. Часткові типи вищої нервової діяльності людини за і.П. Павловим.
- •Особливості типів вищої нервової діяльності у дітей за м.І. Красногорським.
- •1. Поняття про генотип і фенотип у людини Для кращого, більш повного розуміння процесу розвитку внд протягом життя необхідно проаналізувати поняття генотипу та фенотипу.
- •2. Загальні типи вищої нервової діяльності людини, їх класифікація за і.П. Павловим та сучасні доповнення
- •3. Часткові типи вищої нервової діяльності людини за і.П. Павловим
- •4. Особливості типів вищої нервової діяльності у дітей за м.І. Красногорським.
- •3. Головний мозок і свідомість.
- •2. Поняття про функціональну асиметрію правої та лівої півкуль великого мозку
- •3. Головний мозок і свідомість
- •8. Сон, гіпноз та екстрасенсорні сприйняття
- •1. Поняття про сон і теорії сну
- •2. Сновидіння
- •3. Гіпноз та навіювання
- •4. Екстрасенсорні сприйняття
- •9. Особливості вищої нервової діяльності у дітей різних вікових періодів
- •1. Вища нервова діяльність у ранньому дитинстві
- •2. Вища нервова діяльність у дітей 3-6 років
- •3 Вища нервова діяльність у дітей 7-11 років
- •4. Вища нервова діяльність у підлітків
3. Умовно-рефлекторна діяльність людини
1.Біологічне значення умовних рефлексів та їх класифікація.
2.Види гальмування умовних рефлексів його значення.
3.Розвиток умовних рефлексів у дітей різних вікових груп.
4.Нейрофізіологічні механізми пам’яті.
Література: Хрипкова: 77-83;
Чайченко: 25-36, 48-63, 64-74;
Гальперин: 339-346, 361-369, 372-374,
375-381, 388-389.
1. Біологічне значення умовних рефлексів та їх класифікація
Організм народжується з певним набором безумовних рефлексів. Вони забезпечують йому підтримання життєдіяльності у відносно постійних умовах існування.
Умовні рефлекси (УР) виникають, закріплюються, згасають протягом життя і є суто індивідуальними, Базою для утворення УР є безумовні, тому за характером прояву, тобто за ефекторною ознакою, розрізняються стільки ж умовних рефлексів, скільки й безумовних, а саме: харчові, захисні, статеві тощо. Проте така характеристика недостатня, бо УР відрізняється один від одного ще за видом умовних подразнень, рецепторних апаратів тощо.
За рецепторною ознакою УР поділяються на дві великі групи: екстероцептивні та інтероцептивні.
Серед екстероцептивних умовних рефлексів (ЕУР) за характером умовного подразника розрізняють зорові, слухові, смакові, тактильні і температурні, ЕУР можна виробити на вигляд предметів, відношення між ними, колір; силу, висоту, тембр звуку; різноманітні запахи і смакові подразники; механічні, больові та температурні подразнення шкіри тощо. Таким чином, ЕУР відіграють основну роль у взаємовідносинах організму з навколишнім середовищем. Вони утворюються порівняно швидко, приблизно за 5-20 поєднань екстероцептивного подразника з безумовним рефлексом. У разі постійного підкріплення такі УР швидко спеціалізуються та зміцнюються.
Інтероцептивні умовні рефлекси (ІУР) утворюються під час поєднання подразника рецепторів внутрішніх органів з будь яким безумовних рефлексом. Інтероцептори можуть збуджуватись внаслідок механічного подразнення внутрішніх органів, збільшення в них тиску, змін хімізму крові, осмотичного тиску, температури внутрішнього середовища тощо. ІУР утворюються повільніше, ніж ЕУР – для їхнього зміцнення потрібно приблизно 50-150 поєднань умовних та безумовних подразників.
За ефекторною ознакою УР можна поділити на дві групи: вегетативні та сомато-рухові.
До вегетативних УР належать харчові, серцево-судинні, дихальні, статеві, сечовидільні тощо.
Сомато-рухові УР (інструментальні або оперативна поведінка) визначають характер взаємовідносин організму з навколишнім середовищем. Вони є значно складнішим явищем, ніж класичні УР, що є копією безумовних. У їх реалізації проявляються складніші нервові процеси, які нагадують інтелект. Наприклад, тварини можуть навчитися такої поведінки, яка є вирішальним фактором розв’язання завдань при задоволенні певної потреби.
Існують і інші принципи класифікації УР: 1) прості та складні (одночасні, послідовні, ланцюгові /підкріплюється останній/), 2) наявні та слідові (проміжок часу між умовним подразником і підкріпленням), 3) на час (повторення безумовних подразників через рівні проміжки часу), 4) УР вищого порядку.
Біологічне значення УР полягає в тому, що вони забезпечують більш досконале пристосування організму до мінливих умов життя. Вони сприяють знаходженню їжі за запахом, своєчасному уникненню небезпеки, орієнтуванню в часі і просторі. Умовно-рефлекторному виділенню слини травних соків на вигляд, запах, час вживання їжі створює кращі умови для роботи травної системи. Посилення газообміну і збільшення легеневої вентиляції до початку роботи. тільки при вигляді обстановки, в які здійснюється ця робота, сприяють більшій витривалості і кращій працездатності організму під час м’язової діяльності.