- •Фізіологія внд людини
- •(Інтелектуальна власність автора)
- •1. Вступ
- •1. Фізіологія внд людини як наука і навчальний предмет, його значення для психології
- •2. Історія розвитку фізіології внд
- •3. Методи вивчення фізіології внд людини
- •2. Вроджена рефлекторна діяльність людини
- •2.Інстинкти та їх значення у внд.
- •3.Поняття про драйв.
- •4.Фізіологічні механізми емоцій та їх вікові особливості.
- •1. Класифікація і характеристика різних видів безумовних рефлексів у людини
- •2. Інстинкти та їх значення у внд
- •3. Поняття про драйв
- •4. Фізіологічні механізми емоцій та їх вікові особливості
- •3. Умовно-рефлекторна діяльність людини
- •1.Біологічне значення умовних рефлексів та їх класифікація.
- •3.Розвиток умовних рефлексів у дітей різних вікових груп.
- •4.Нейрофізіологічні механізми пам’яті.
- •1. Біологічне значення умовних рефлексів та їх класифікація
- •2. Види гальмування умовних рефлексів, його значення
- •3. Розвиток умовних рефлексів у дітей різних вікових груп
- •4. Нейрофізіологічні механізми пам’яті
- •4. Властивості вищих нервових функцій у корі великих півкуль
- •2.Основні принципи рефлекторної теорії і.П.Павлова.
- •3.Аналітико-синтетична діяльність кори великого мозку.
- •4.Динамічні стереотипи та їх значення у внд людини.
- •1. Функціональні особливості кіркових центрів у психічних функціях людини
- •2. Основні принципи рефлекторної теорії і.П.Павлова
- •3. Аналітико-синтетична діяльність кори великого мозку
- •4. Динамічні стереотипи та їх значення у внд людини
- •5. Перша і друга сигнальні системи дійсності у людини
- •Поняття про першу та другу сигнальні системи дійсності.
- •Розвиток і становлення другої сигнальної системи, мови
- •Взаємодія першої та другої сигнальної системи у психічній діяльності людини.
- •1. Поняття про першу та другу сигнальні системи дійсності
- •2. Розвиток і становлення другої сигнальної системи, мови і абстрактного мислення у дітей різних вікових періодів
- •3. Взаємодія першої та другої сигнальної системи у психічній діяльності людини
- •6. Типологічні особливості вищої нервової діяльності людини
- •3. Часткові типи вищої нервової діяльності людини за і.П. Павловим.
- •Особливості типів вищої нервової діяльності у дітей за м.І. Красногорським.
- •1. Поняття про генотип і фенотип у людини Для кращого, більш повного розуміння процесу розвитку внд протягом життя необхідно проаналізувати поняття генотипу та фенотипу.
- •2. Загальні типи вищої нервової діяльності людини, їх класифікація за і.П. Павловим та сучасні доповнення
- •3. Часткові типи вищої нервової діяльності людини за і.П. Павловим
- •4. Особливості типів вищої нервової діяльності у дітей за м.І. Красногорським.
- •3. Головний мозок і свідомість.
- •2. Поняття про функціональну асиметрію правої та лівої півкуль великого мозку
- •3. Головний мозок і свідомість
- •8. Сон, гіпноз та екстрасенсорні сприйняття
- •1. Поняття про сон і теорії сну
- •2. Сновидіння
- •3. Гіпноз та навіювання
- •4. Екстрасенсорні сприйняття
- •9. Особливості вищої нервової діяльності у дітей різних вікових періодів
- •1. Вища нервова діяльність у ранньому дитинстві
- •2. Вища нервова діяльність у дітей 3-6 років
- •3 Вища нервова діяльність у дітей 7-11 років
- •4. Вища нервова діяльність у підлітків
3. Головний мозок і свідомість.
література: Харченко, Чайченко: 317-335;
Чайченко: 139-165, 190-209.
1. Вивчення індивідуальних особливостей психологічної діяльності
людини за допомогою високоточних методів
Велике значення у вивченні фізіологічних основ психіки людини має аналіз електричної активності мозку. З цією метою реєструють сумарну електроенцефалограму (ЕЕГ) або її окремі ритми, особливо альфа-ритм (7,5-9,5 Гц), який є одним із найбільш інформативних і має чіткі індивідуальні риси, за якими кожну людину можна віднести до певного типу. Окремі ритми ЕЕГ пов’язані з проявом різних видів психічної активності людини. Так, поява чи посилення тета-ритму (3,5-7,5 Гц) корелює з підвищеним емоційним збудженням суб’єкта. За звичайних умов у дорослих людей із зрівноваженим характером цей ритм мало помітний, але під дією неприємних подразників він чітко виявляється навіть у витриманих людей. Особливо виразний тета-ритм у людей, поведінка яких відзначається агресивністю.
Важливим показником функціональної активності мозку є альфа-індекс, тобто той час, протягом якого ЕЕГ реєструється альфа-ритм. Особи з низьким альфа-індексом найчастіше виявляють невротизм, тривожність, мають меншу соціальну активність.
Подальші успіхи у вивченні фізіології мозку стали можливими внаслідок виходу її за межі класичної електроенцефалографії, бо вчені дійшли висновку, що відмінності ЕЕГ пов’язані швидше з особливостями характеру, ніж з властивостями розуму. Було визначено два напрямки досліджень: 1) спостереження за роботою інтактного (від лат. intactus – незайманий) людського мозку, яке стало можливим після відкриття так званої хвилі “чекання”; 2) дослідження за умови безпосереднього контакту з мозком у процесі його розумової діяльності.
Хвиля “чекання” проявляється в досить виразному відхиленні постійного потенціалу мозку, який можна спостерігати при різноманітній розумовій діяльності людини. Вона виявилася ідеальним показником для визначення процесу формування готовності до дії, активності суб’єкта за певної ситуації, наприклад стресової, тощо.
У здорових людей поведінка під час експерименту була переважно адекватною, а хвиля “чекання” наближалась до класичних кривих (амплітуда 10-20 мкв, тривалість 1,5-2,5 с). Навпаки, у осіб з емоційною нестійкістю виявлялись реакції страху, тривоги і неспокою, а хвиля “чекання” характеризується або дуже низькою амплітудою (3-10 мкв) і великою тривалістю (2-5 с), або зникала.
Після ІІ Світової війни було розроблено стереотаксичну (від гр. stereos – просторовий та taxis – розташований у певному порядку) техніку, яка дала можливість безпосереднього виключення глибинних структур мозку з лікувальною метою. Дослідження психічної діяльності людини за допомогою цієї техніки показали, що глибинні структури мозку беруть активну участь у реалізації складних психічних явищ.
Таким чином, психічна діяльність людини реалізується не лише корою великого мозку, а всім мозком в цілому, за участю всіх ритмів ЕЕГ, хоча різні відділи мозку функціонують диференційовано.