6.3. Генетична гіпотеза антропогенезу

Відомий американський історик З. Ситчін, спираючись|обпиратися| на детально вивчені ним Біблію і документи єгипетської та шумеро‑аккадскої| цивілізацій на оригінальних мовах, відтворив усі етапи виникнення на Землі людини розумної. Він стверджує, що нашу планету в давнину відвідували представники високорозвиненої цивілізація з іншої планети Космосу, які шляхом генної інженерії та клонування створили людину сучасного фізичного типу, подібну до себе. При цьому пришельці використали своїх жінок та особин місцевої людності, відомої нам сьогодні як неандертальці.

Непрямим науковим підтвердженням гіпотези З. Ситчіна є|з'являється| відсутність однозначної відповіді на питання: чому геном людини містить|утримує| 223 гени, які абсолютно відсутні в геномі будь-якої іншої живої істоти на Землі? Однак ця концепція зовсім не пояснює процес виникнення та еволюції людини неандертальської.

Звичайно, перелік існуючих моделей виникнення та еволюції людини не вичерпується розглянутими вище. Так український дослідник О.А. Базалук рушійною силою антропогенезу вважає комплексні зміни в головному мозку, пов’язані з розвитком свідомості та здатності до розуміння зв’язків між предметами та явищами навколишнього світу. Британець А. Елфорд обстоює гіпотезу створення людини з мавпи космічними пришельцями шляхом генної інженерії. Російський вчений Б.Ф. Поршнєв стверджує, що мислення і свідомість розвинулася у людини завдяки виникненню у неї мови. Однак ці концепції мають виключно умоглядний характер.

50