5. Нервова система земноводних і плазунів

Головний мозок видовжений і не має вигинів: його відділи лежать в одній площині. Проте передній мозок має більші розміри, ніж у риб, і повністю розділяється на ліву і праву півкулі. На відміну від більшості риб стінки мозкових шлуночків мають мозкову речовину, що є «прообразом» кори великих півкуль вищих безхребетних.

Середній мозок порівняно менший, ніж у риб. У ньому добре розвинені зорові частки – округлі підвищення, що являють собою центр локалізації важливих рефлексів: руху кінцівок, очних м’язів, дотику тощо.

Проміжний мозок злегка прикритий спереду півкулями, ззаду – середнім мозком.

Мозочок невеликий і міститься позаду середнього мозку. Слабкий розвиток його, очевидно, пов’язаний із загальною малою рухливістю земноводних і порівняно простими рухами.

Довгастий мозок переходить у спинний. Зверху на ньому є ромбовидна ямка – четвертий мозковий шлуночок.

Від головного мозку відходять десять пар головних нервів, одинадцята пара не розвинена, а дванадцята відходить за межі черепа. Удосконалення будови кінцевого переднього мозку пов’язане зі зміною його функцій. Якщо у риб він виконує в основному функцію нюху, то в амфібій також бере участь в аналізі сигналів: до нього надходять зорова, слухова, соматична інформація.

Спинний мозок земноводних за своєю будовою теж нагадує спинний мозок риб. Від нього відходять спинномозкові нерви. Особливо добре розвинені сплетіння, що іннервують передні та задні кінцівки.

Органи чуттів амфібій розвинені краще, ніж у риб, але вони ще недосконалі.

Органи зору мають будову, характерну для наземних хребетних. Багатьом представникам класу властивий кольоровий зір.

Орган слуху земноводних досконаліший ніж у риб: крім внутрішнього розвинене середнє вухо, або барабанна порожнина. У земноводних наявний голосовий апарат, утворений голосовими зв’язками, і звуки окремих видів (наприклад, ставкових жаб) чути за багато кілометрів. Вони мають сигнальне значення, зокрема забезпечують зустріч особин протилежної статі.

Орган нюху (ніздрі) служить тваринам для сприйняття запаху їжі, навіть тієї, що знаходиться в роті, розпізнання оточуючого середовища та представників свого виду. У воді ніздрі закриваються.

У всіх личинок і дорослих хвостатих амфібій є органи бічної лінії, які сприймають температуру, больові і тактильні відчуття. Вони розкидні по всьому тілу, але особливо густо розташовані на голові.

Органи смаку в амфібій розвинені слабо, про що свідчить поїдання ними комах з їдкими та отруйними виділеннями (мурашок, клопів, колорадських жуків тощо).

Поведінка земноводних нескладна, що відповідає організації центральної нервової системи. Основою поведінки є інстинкти (вибір середовища існування, добування їжі, захист, розмноження, турбота про потомство). Індивідуальний досвід у житті цих тварин відіграє неістотну роль, хоч вони і здатні до нескладної умовнорефлекторної діяльності. Проте умовні рефлекси виробляються повільно і швидко згасають.

Для доповнень

……………………..……………………..……………………..……………………..……………………..……………………..……………………..……………………..……………………..……………………..……………………..……………………..……………………..……………………..……………………..……………………..……………………..……………………..……………………..……………………..……………………..……………………..……………………..……………………..……………………..……………………..……………………..……………………..……………………..……………………..……………………..……………………..………….………….………….………….………….………….………….………….………….………….………….………….………….………….………….………….………….………….………….………….………….………….………….………….………….………….………….………….………….………….……………………..……………………..……………………..……………………..……………………..……………………..……………………..……………………..……………………..……………………..……………………..……………………..……………………..……………………..……………………..……………………..……………………..……………………..……………………..……………………..……………………..……………………..……………………..……………………..……………………..……………………..……………………..……………………..……………………..……………………..……………………..