4. Поняття про технологію виховання

Слово «технологія» (від гр. techne — мистецтво, майстерність; logos — наука) у виробничому процесі означає систему запропонованих наукою засобів, способів і алгоритмів, застосування яких забезпечує наперед визначені результати діяльності, гарантує отримання продукції заданої кількості і якості. Технологія базується на науці. Всі сучасні виробництва основуються на технологіях.

Термін «технологія» у педагогіку ввів А.С. Макаренко. Він вважав, що справжній розвиток педагогічної науки пов'язаний із її здатністю «проектувати особистість», тобто чітко передбачати ті її якості і властивості, які мають сформуватися у процесі виховання. Визначеність цілей дає можливість перейти до чіткої технології виховання.

Технологія виховання — це строго обґрунтована система педагогічних засобів, форм, методів, їх етапність, націленість на вирішення конкретного виховного завдання. Кожне завдання має адекватну технологію виховання. Зміна завдання веде до зміни технології.

Що дає сучасній практиці виховання педагогічна технологія?

1. Контекст «виховне завдання — технологія виховання» зводить до мінімуму педагогічні експромти у практичній діяльності і переводить останню на шлях попереднього проектування виховного процесу.

2. Замість окремих «виховних заходів» технологія виховання пропонує проект виховного процесу, який визначає зміст і відповідні види діяльності кожного вихованця.

3. Ієрархія цілей (визначення трьох рівнів цілеутворення: глобального — на рівні замовлення суспільства, етапного — на рівні етапів навчання, оперативного — на рівні конкретних виховних завдань) дозволяє досягнути гармонійної взаємодії всіх компонентів виховної системи по горизонталі (у межах одного періоду навчання — навчального року, півріччя, чверті) і вертикалі (на весь період навчання у школі).

4. Позбавитися формалізму. Формалізм у вихованні означає неуважне, шаблонне ставлення до вихованця чи колективу, а значить однобічність і неадекватність виховних впливів.

Типовими проявами формалізму у вихованні є розрізнений підхід до планування, проведення ізольованих «виховних заходів», оцінки виховної роботи;

— показний характер виховної роботи, що суперечить розвиткові вихованця і колективу;

— незавершеність, неповнота виховних впливів, коли вихованець розглядається як об'єкт впливу тощо;

— однобічність трактування того чи іншого впливу; так,

бесіда, доручення часто розглядаються як метод лише мо

рального чи естетичного виховання, хоча насправді вони ви

рішують різні завдання виховання.

Самостійна робота №1 Тема: «Технологія розвивального навчання»

Мазурик Наталії

ФІЛ-32у

Проблема розвивального навчання цікавить педагогів багатьох поколінь: Я.А. Коменського та Ж.Ж. Руссо, І.Г. Песталоцці і І.Ф. Гербарта, К.Д. Ушинського та ін За радянських часів її інтенсивно розробляли психологи і педагоги Л.С. Виготський, Л.В. Занков, В.В. Давидов, Д. Б. Ельконін, Н.А. Менчинська, а також А.К. Дусавицьким, Н.Ф. Тализіна, В.В. Рєпкін, С.Д. Максименко та ін Природно, в різний історичний час дослідники неоднаково представляють і тлумачать саме поняття розвивального навчання. Складність і в той же час позитивна сторона розробки цієї теми полягає в органічному, природному поєднанні проблем педагогіки і психології: навчання - це компонент дидактики, розвиток же - процес психологічний.

Термін «розвиваюче навчання» зобов'язаний своїм походженням В.В. Давидову. Введений для позначення обмеженого кола явищ, він досить скоро увійшов в масову педагогічну практику. Сьогодні його вживання настільки різноманітна, що потрібно вже спеціальне дослідження для з'ясування його сучасного значення.

Поняття «розвиваюче навчання» може вважатися змістовним узагальненням (В. В. Давидов). Його зміст, смислове значення, взаємозв'язку з основними психолого-педагогічними категоріями розкриваються в цьому розділі в ряді визначень-узагальнень.

Узагальнення 1. Під розвивальним навчанням розуміється новий, активно-діяльнісний спосіб (тип) навчання, що йде на зміну пояснювально-ілюстративному способу (типу).

Узагальнення 2. Розвивальне навчання враховує і використовує закономірності розвитку, пристосовується до рівня і особливостей індивіда.

Узагальнення 3. У розвиваючому навчанні педагогічні впливи випереджають, стимулюють, направляють і прискорюють розвиток спадкових даних особи.

Узагальнення 4. У розвиваючому навчанні дитина є повноцінним суб'єктом діяльності.

Узагальнення 5. Розвивальне навчання спрямоване на розвиток всієї цілісної сукупності якостей особистості.

Узагальнення 6. Розвивальне навчання відбувається в зоні найближчого розвитку дитини.