1. Правила виконання технологічних операцій на гнс зрідженого газу:

-правила транспортування газу в автоцистернах.

Автомобільні цистерни, які використовуються для доставки ЗВГ на групові установки повинні відповідати « Правилам улаштування і безпечної експлуатації посудин, які працюють під тиском».

Робочий тиск для автоцистерни прийнято 1,6 - 1,8 МПа в залежності від вантажопід^,ємності.

В автоцистерні можна перевозити газ зі швидкістю, яка відповідає максимальній швидкості автомобіля.

З метою попередження нагріву газу в резервуарі від дії сонячних промінів автоцистерна має захисний кожух із сталевого листа товщиною не менш 1 мм і пофарбована зовні емалевою, масляною або алюмінієвою фарбою у світло-сірий колір. З кожної сторони цистерни роблять червону пізнавальну полосу і напис « Пропан - небезпечно». Вентилі АЦЗГ повинні мати заглушки.

На цистернах для перевозки зріджених газів обов^,язково повинні бути встановлені запірні пристрої для зливу і наливу газу, випуску парів з верхньої частини цистерни, запобіжний клапан, манометр, пристрої для контролю рівню рідини.

Вихлопна труба двигуна тягача автоцистерни для зменшення імовірності возгорання від іскр повинна бути розташована в передній частині під радіа-тором. Цистерну необхідно захищати від статичної електрики, яка виникає при зливі і наливі газу і при русі автоцистерни.

Шофер повинен вести машину без різких поштовхів і гальмувань і весь час слідкувати по манометру за тиском в цистерні. Якщо він по якій-небудь причині підвищиться більш 1,5 МПа, шофер повинен прийняти міри по охо-лодженню цистерни водою. Якщо під час руху буде витік газу, треба негайно прийняти міри для її усунення. При виникненні пожежі, необхідно відвести цистерну в безпечне місце, негайно визвати пожежну команду, а до її прибуття прийняти міри з гасіння пожежі засобами, які є.

Питання для самоконтролю

1. Привести документ, вимогам якого повинні відповідати АЦЗГ.

2. Привести величину робочого тиску у АЦЗГ і пояснити від чого він залежить.

3. Пояснити, з якою швидкістю може рухатися АЦЗГ.

4. Привести заходи, які повинен виконувати шофер при транспортуванні ЗВГ у автоцистерні.

5. Пояснити дії шофера АЦЗГ при виникненні пожежі.

Література.

1. Гордюхин А.И. Эксплуатация газового хозяйства.- М.:Стройиздат, 1983,

с. 283-284

2. Аствацатуров А.Ц., Бусурин А.А. Устройство, обслуживание и ремонт кустовых баз и газонаполнительних станций сжиженных углеводородных газов- М: 1982, с.

ЗМ ЕКСПЛУАТАЦІЯ УСТАНОВОК ЕХЗ

ЛЕКЦІЯ №37

ЗМ Експлуатація установок ЕХЗ

П л а н

1. Періодичність електричних вимірів на газопроводах

2. Порядок виробництва замірів потенціалів.

3. Оформлення документації по корозійному обстеженню

газопроводів.

1. Згідно з Правилами безпеки "Вимірювання потенціалів на газопроводах з побудовою діаграми потенціалів повинні проводитися в зонах дії блукаючих струмів не рідше 1 разу на 3 місяці, а також після кожної зміни корозійних умов у зв^,язку із зміною режиму роботи установок електропостачання електрифікованого транспорту, розвитку мережі джерел блукаючих струмів, газопроводів і інших підземних металевих інженерних мереж.

В інших випадках - не рідше 2 разів на рік."

2. З метою постійного контролю за корозійним станом газопроводів на них проводять електровимірювання різниці потенціалів" газопровід - земля ".

Електричні вимірювання на газопроводах виконують за допомогою спеціальних приладів, які приєднують частіш до контрольних пунктів (провідників ). Якщо контрольні пункти відсутні, то для вимірювань можуть бути використані відкриті ділянки газопроводів ( в колодязях, в розкритих котлованах, вводах ). Але при цьому обов^,язково один привод від приладу треба приєднати до заземлюючого електроду. При вимірюваннях в міських умовах в якості заземлюючого електроду часто ( а взимку як правило ) використовують сталевий стержень, який занурюють в грунт на глибину 30 - 50 см. Однак необхідно відмітити, що металеві електроди викривляють дійсне значення потенціалів металевих підземних споруд по відношенню до землі. Величина викривлення, що вноситься металевим електродом в вимірювальну величину потенціалів, залежить від місця установки електроду у землю, вологості грунту тощо і врахувати її заздалегідь не можливо. Вимірюванню підлягають наступні основні величини : потенціали газопроводу відносно землі, а також потенціали газопроводу відносно інших підземних споруд і рейок електрифікованого транспорту. Для вимірювання різниці потенціалів, яка може складати від декількох сотих вольт ( між газопроводом і землею ) до десятків вольт ( між газопроводом і рейками електрифікованих залізничних доріг ) використовують вольтметри з декількома границями вимірювань. Для польових вимірювань найчастіш використовують магнітоелектричний мілівольтамперметр типу М - 231.

Основними недоліками візуальних приладів є : обмеженість в часі пері-оду вимірювань, особисті помилки і викривлення величини потенціалів за рахунок інтервалів між відліками. Тривалість відліків по візуальному приладу одним наглядаючим при мінімальному інтервалі 5 с повинна складати не більш 20 - 25 хвилин. При цьому до кінця періоду особиста помилка значно збільшується і отримання середніх за добу величин потенціалів представляє вельма трудоємку роботу. Ці недоліки усуваються при використанні автома-тичних регістраторів потенціалів.

При оцінці корозійного стану газопроводів важливо знати як середні, так і максимальні значення різниці потенціалів, які після обробки результатів вимірювань заносять в спеціальну відомість. По величині і характеру змінення потенціалів судять про характер струму у спорудженні (газопроводі). Три-валість вимірювань у одному пункті може змінюватися в залежності від імовірного джерела блукаючих струмів:

• в зонах блукаючих струмів трамвая і метрополітену, як правило достатнім часом для вимірювань враховуються 10 хв. , на протязі яких звичайно поїзди проходять в обидва напрямки;

• в районах, які прилягають до електрифікованих залізничних доріг, період вимірювання вибирають згідно з роскладом руху електропоїздів, щоб за період вимірювання поїзди проходили в обидва напрямки.

3. При вимірюванні блукаючих струмів за допомогою показуючих приладів відліки показань приладів слід призводити через рівні проміжки часу - 5 секунд на протязі 10 хвилин. Відліковані значення потенціалів заносять з точністю до другого знаку в польовий журнал в вигляді протоколу. В польовому журналі обов^,язково повинен бути ескіз прив^,язки пункту вимірювань або вказаний номер постійного контрольного пункту.

Обробка результатів вимірювань заключається у визначенні по кожному протоколу максимальних, середніх і мінімальних значень потенціалів. За результатами вимірювань звичайно складають потенціальні діаграми, на яких від вісі (газопроводу) кольоровими столбцями наносять значення потенціалів : червоним кольором - позитивні потенціали ( відкладають зверху), синім кольором - негативні потенціали (відкладають вниз). По цим діаграмам не тільки наочно можна встановити, які потенціали на газопроводі в даний момент, але й при зрівнянні діаграм наступних вимірювань можна простежити, як ці потенціали змінюються у часі.

Питання для самоконтролю

1. Навести терміни вимірювань потенціалів на газопроводах згідно з Правилами безпеки.

2. Пояснити мету вимірювань різниці потенціалів « газопровід- земля».

3. Навести місця, де можна приєднувати прилади для вимірів потенціалів на газопроводах.

4. Пояснити використання сталевого заземлюючого електроду взимку.

5. Надати тип приладу, який використовується для вимірювання потен-ціалів на газопроводах.

6. Обгрунтувати визначення мінімального, середнього та максимального значення різниці потенціалів.

7. Надати порядок обробки результатів вимірювання потенціалів на під-земних газопроводах.

Література.

1. Правила безпеки систем газопостачання україни. / Держнаглядохоронпраці України. – К.: 199 8. с. 102 -103

2. Гордюхин А.И. Эксплуатация газового хозяйства.- М.: Стройиздат, 1983,

с. 104 -111.

ЛЕКЦІЯ № 38

ЗМ Експлуатація установок ЕХЗ

П л а н

1. Склад робіт з експлуатації електрозахисних установок.

2. Експлуатація струмоізолюючих фланцевих з^,єднань.

1. Надійний захист газопроводів від корозії може бути досягнутий тільки при добрій експлуатації електрозахисних установок. В процесі експлуатації необхідно не тільки забезпечити зберігання і справність установок , але й сте-жити за режимом їх роботи, так як електричний стан газопроводів змінюється в залежності від режиму роботи джерел блукаючих струмів і часу року.

На кожну електрозахисту установку необхідно мати паспорт та журнал технічного обслуговування і контролю роботи установки.

Паспорт зберігається у конторі служби експлуатації, а журнал технічного обслуговування - безпосередньо у шафі захисної установки. Журнали контролю роботи установки звичайно знаходяться в конторі служби або групі захисту газопроводів. В паспорті є технічна характеристика установки і режим її ро-боти, а у журнал профілактичного обслуговування записуються результати огляду і перевірки установки.

Згідно з « Правилами безпеки » власники, які експлуатують установки ЕХЗ, повинні здійснювати періодичний технічний огляд і обслуговування установок, перевірку ефективності їх роботи, а також контрольні вимірювання потенціалів на спорудах, які захищаються.

2. Для електричного секціонування газопроводів використовують струмоізолюючі фланці. Цей метод захисту полягає в тому, що за допомогою ізолюючих уставок газопровід електрично роз єднується на окремі ділянки, за рахунок чого зменшується електрична проводимість спорудження, а в зв язку з цим зменшуються блукаючі струми, які протікають по газопроводу. При секціонуванні газопроводів кількість катодних і анодних зон збільшується пропорційно кількості встановлених діелектричних роз єднувачів. При цьому в місцях установки роз^,єднувачів виникає стрибок потенціалу газопровід – земля і в анодних зонах можливе місцеве руйнування газопроводу. Однак в цілому руйнування газопроводу уповільнюється. В якості діелектричних роз^, єдну-вачів частіш використовують ізолюючі фланці. Як правило ізолюючі фланці встановлюють в місцях підходу міських газопроводів до ГРС, а також на газових вводах в житлові будинки, комунальні і промислові підприємства. Для контролю за електричним станом газопроводу з кожної сторонни ізолюючого фланця повинні бути виведені до поверхні землі контрольні провідники. Необхідно мати на увазі, що діелектричні вставки зменшують щільність газопроводів, особливо середнього і високого тиску, і що вони корозію не усувають, а тільки зменшують і розповсюджують по довжині.

Питання для самоконтролю

1. Пояснити важливість спостерігання за режимом роботи електрозахисних установок.

2. Надати документи на установки захисту, які повинна мати служба з експлуатації установок.

3. Привести документ, де записуються технічна характеристика установки і режим її роботи.

4. Обгрунтувати здійснення періодичного технічного огляду і обслу-говування установок електрозахисту.

5. Привести призначення струмоізолюючих фланців.

Література.

1. Правила безпеки систем газопостачання України / Держнаглядохоронипраці України.- К.: 1998, с. 101-102

2. Гордюхин А.И. Эксплуатация газового хозяйства.- М.: Стройиздат, 1983,

с. 118-121.

ЗМ ОБЛІК ГАЗУ

ЛЕКЦІЯ № 39

ЗМ Облік газу

План

1.Облік витрати газу промисловими і комунально-побутовими споживачами.

2. Зняття показів, внесення необхідних поправок.

1.Газ, що надходить із системи магістральних газопроводів в міські або районні розподільчі мережі, а також газ, що подається споживачам (підприємствам,комунально-побутовим установам,населенню), слід врахову-вати. Облік кількості газу, що подається з магістральних газопроводів, як правило, здійснюється на газорозподільних станціях (ГРС), через які газ надходить в розподільні мережі. Обслуговування приладів обліку і підрахунок кількості газу, поданого через ГРС у мережу, проводять працівники газотранспортних організацій, а працівники газових господарств здійснюють контроль за справністю роботи приладів і правильністю підрахунку. На промислових та комунальних підприємствах обслуговування приладів обліку і підрахунок кількості витраченого газу зазвичай покладається на газові служби або служби головних енергетиків підприємств, а представники газового господарства здійснюють контроль правильності обліку.

Кількість газу, поданого споживачам за добу, місяць або рік, складається з витрати газу промисловими, комунальними та побутовими споживачами за той же період часу. У промислових і комунальних споживачів кількість витра-ченого газу, як правило, визначається за приладами обліку.

2. У промислових і комунально-побутових підприємствах, де встановлені ротаційні об'ємні лічильники, кількість витраченого газу визначають за пока- заннями лічильників. Показання лічильників знімають щоденно в один і той же час. При визначенні кількості витраченого газу до показань лічильників необ- хідно вводити поправки на температуру і тиск. Для цього користуються фор-мулою

Q=Q_p k

де Q - об'єм газу, м³;

Q_р - обсяг газу, показаний лічильником;

k = 0,3855 (Р _бар + Р _зб ) / (273 + t_р)

де Р _бар - середній барометричний тиск повітря, мм рт. ст.;

Р _зб - середній, надлишковий тиск газу перед лічильником, мм рт.ст.;

t_р- середня робоча температура газу перед лічильником, ° С.

Величину середнього тиску і температуру газу визначають по картограмам реєструвальних приладів. При відсутності реєструвальних приладів споживач повинен організувати запис свідчень показують приладів. Температура газу часто приймається єдина для всіх споживачів міста за даними газового господарства. При наявності у споживачів витратомірів кількість витраченого газу визначають за картограмами. Зняття і установку картограм організовує споживач, який робить записи щодоби в один і той же час. Обробка картограм, тобто підрахунок кількості витраченого газу з введенням відповідних поправок, також лежить на обов'язку споживача. Працівники газового господарства контролюють правильність підрахунку кількості витра-ченого газу, для чого всі картограми після обробки на підприємстві (споживачі) надходять у відділ або службу обліку газу міського або районного тресту газового господарства.

Поправочні коефіцієнти (на температуру, тиск і питому вагу) до показань витратомірів вводяться при обробці картограм / щодоби, їх визначають за формулами:

• на температуру газу

k _t =  (273 + t _роз) / (273+ t _факт),

де t _роз - температура газу, прийнята при розрахунку діафрагми;

t _фак - середня температура газу, виміряна перед діафрагмою.

• на тиск

k _p =  (Р_{зб. сер.} + В_факт) / (Р_{зб. розр.}+ В_розр.)

де Р_{зб. сер.} - середній тиск газу, виміряний перед діафрагмою, мм рт. ст.; В_факт - середньодобове барометричний тиск, мм рт. ст.;

Р_{зб. розр} - тиск газу, прийнятий при розрахунку діафрагми;

В_розр. - барометричний тиск, прийняте при розрахунку діафрагми.

• на густину газу

k _ = _роз / _факт

де _роз - густина газу, прийнята при розрахунку діафрагми;

_факт - середньодобова густина газу.

Щодня підприємство (споживач) повинен повідомляти у газове господарство відомості про кількість витраченого газу.

Питання для самоконтролю

1. Надати службу, на яку зазвичай покладається підрахунок кількості витра-ченого газу.

2. Надати поправки до показань ротаційних лічильників та витратомірів при визначенні кількості витраченого газу.

3. Пояснити визначення поправочних коефіцієнтів до показань лічильників та витратомірів.

4. Пояснити визначення кількості витраченого газу при наявності у споживачів витратомірів.

Література.

1.Гордюхин А.И. Эксплуатация газового хозяйства.- М.: Стройиздат, 1983, с. 311-312.

ЛЕКЦІЯ № 40

ЗМ Облік газу

План