196

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ГОРЛІВСЬКИЙ КОЛЕДЖ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

З ДИСЦИПЛІНИ

«ЕКСПЛУАТАЦІЯ УСТАТКУВАННЯ І

СИСТЕМ ГАЗОПОСТАЧАННЯ»

Зміст

ЗМ Організація експлуатації газового господарства……………………………...4

Лекція № 1……………………………………………………………………………5

Лекція № 2…………………………………………………………………………..14

ЗМ Експлуатація зовнішніх газопроводів………………………………………...19

Лекція № 3…………………………………………………………………………..20

Лекція № 4…………………………………………………………………………..32

Лекція № 5…………………………………………………………………………..37

Лекція № 6…………………………………………………………………………..43

Лекція № 7…………………………………………………………………………..48

Лекція № 8…………………………………………………………………………..58

Лекція № 9…………………………………………………………………………..61

ЗМ Експлуатація ГРП………………………………………………………………63

Лекція № 10…………………………………………………………………………64

Лекція № 11…………………………………………………………………………71

ЗМ Експлуатація внутрішньобудинкових систем газопостачання……………...75

Лекція № 12…………………………………………………………………………76

Лекція № 13…………………………………………………………………………78

Лекція № 14…………………………………………………………………………84

Лекція № 15…………………………………………………………………………89

Лекція № 16…………………………………………………………………………92

Лекція № 17…………………………………………………………………………95

Лекція № 18…………………………………………………………………………97

Лекція № 19…………………………………………………………………………99

Лекція № 20………………………………………………………………………..102

Лекція № 21………………………………………………………………………..106

Лекція № 22………………………………………………………………………..111

Лекція № 23………………………………………………………………………..114

Лекція № 24………………………………………………………………………..117

ЗМ Експлуатація систем газопостачання комунальних і промислових

підприємств……………………………………………………………………120

Лекція № 25………………………………………………………………………..121

Лекція № 26………………………………………………………………………..125

Лекція № 27………………………………………………………………………..129

Лекція № 28………………………………………………………………………..132

Лекція № 29………………………………………………………………………..135

ЗМ Експлуатація установок ЗВГ…………………………………………………139

Лекція № 30………………………………………………………………………..140

Лекція № 31………………………………………………………………………..143

Лекція № 32………………………………………………………………………..145

Лекція № 33………………………………………………………………………..148

Лекція № 34………………………………………………………………………..151

Лекція № 35………………………………………………………………………..155

Лекція № 36………………………………………………………………………..158

ЗМ Експлуатація ЕХЗ…………………………………………………………….160

Лекція № 37………………………………………………………………………..161

Лекція № 38………………………………………………………………………..165

ЗМ Облік газу……………………………………………………………………...167

Лекція № 39………………………………………………………………………..168

Лекція № 40………………………………………………………………………..171

Лекція № 41………………………………………………………………………..176

Лекція № 42………………………………………………………………………..180

ЗМ Локалізація і ліквідація аварій………………………………………………183

Лекція № 43………………………………………………………………………..184

Лекція № 44………………………………………………………………………..187

Лекція № 45………………………………………………………………………..189

ЗМ ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ГАЗОВОГО ГОСПОДАРСТВА

ЛЕКЦІЯ № 1

ЗМ Організація експлуатації газового господарства

План

1. Зміст дисципліни, мета та порядок її вивчення, зв^,язок з іншими дисциплінами навчального плану.

2. Значення дисципліни для підготовки майстра, техніка експлуатаційної служби газового господарства.

3. Основні напрями Енергетичної стратегії України до 2030 року.

1. Дисципліна « Експлуатація устаткування і систем газопостачання» знайомить студентів з правилами експлуатації підземних газопроводів різних тисків; газорегуляторних пунктів і установок; газового обладнання житлових, громадських будинків, промислових і комунально – побутових підприємств; газонаповнювальних станцій і установок зрідженого газу; газової апаратури, що працює на мережевому і зрідженому газі; пристроїв захисту підземних газопроводів і споруд на них від електрохімічної корозії, а також з заходами безпеки при проведенні різного виду робіт.

Дисципліна вивчається послідовно протягом 3-х семестрів. За програмою 243 години: аудиторних – 135 години і самостійної роботи – 108год. Для закріплення теоретичних знань передбачається виконання 12 практичних робіт. На третьому курсі за результатами вивчення дисципліни студенти отримують семестровий залік, виконується одна обов^,язкова контрольна робота. Четвертий курс закінчується написанням підсумкової контрольної роботи і здачею екзаменів.

Вивчення дисципліни взаємопов^,язане із знаннями, отриманими при вивченні дисциплін: « Природні і штучні гази» , «Газові мережі та установки», « Тех-нологія і організація будівельно- монтажних і ремонтних робіт в газовому господарстві», « Основи охорони праці».

При вивченні необхідно користува-тися наступною літературою і нормативними документами:

1. Правила безпеки систем газопостачання України / Держнагляд-охоронпраці України.- К., 1998.

2. Гордюхин А.И. Эксплуатация газового хозяйства.- М: Стройиздат, 1983.

3. Фастов Л.М. Ширяев В.В. Ремонтные работы на городских газопро-водах. – Л: Недра, 1989.

4. Кязимов К.Г. Основы газового хозяйства.- М: Высшая школа, 1987.

5. Аствацатуров А.Ц. Бусурин А.А. Устройство, обслуживание и ремонт кустовых баз и газонаполнительных станций сжиженных углеводо-родных газов.- М: Недра, 1982.

6. Багдасаров В.А. Обслуживание и ремонт городских газопроводов.- Л: Недра, 1985.

7. Чепель В.М. Шур И.А. Сжигание газов в топках котлов и печей, обслуживание газового хозяйства предприятий . – Л: Недра, 1980.

8. Багдасаров В.А. Аварийная служба городского газового хазяйства.- Л: Недра, 1975.

2. В сусасний час продовжує розвиватися газова промисловість України і на її підставі здійснюється газифікація міст, селищ і сільських населених пунктів.

Здійснення робіт по газифікації визначило необхідність створення галузі газового господарства в містах і сільській місцевості, основою якої є газові мережі і установки для регулювання тиску і спалення газу.

Газові мережі представляють складну інженерну систему трубопроводів для подачі газу різним споживачам.

Використання газу в народному господарстві дозволяє автоматизувати виробничі процеси в промисловості і сільському господарстві, покращіти санітарно - технічні умови праці на виробництві і в побуті,оздоровити повітряний басейн міст і сіл.

Зрівняно дешевий газ в сполученні зі зручністю його транспортування і відсутністю необхідності сховища забезпечує високий економічний ефект заміни інших видів палива газом.

Установки для спалення газу є найбільш об¢ємною частиною газового господарства міст і сіл. До них відносяться побутові газові прилади – плити, водонагрівачі; переведені на газ опалювальні і промислові котли і пічи; прилади і установки для дрібних комунально – побутових підприємств.

Реалізація газифікації України включає процеси проектування, спорудження та експлуатації газового господарства. Всі елементи системи газопостачання повинні відповідати таким вимогам : економічність, народногосподарська ефективність, висока надійність, екологічність, безпечність експлуатації.

Успішне виконання завдань можливе тільки при високій кваліфікації всіх робітників газового господарства, при знанні ними діючих нормативних документів. Це обумовило необхідність підготовки інженерних кадрів, які глибоко володіють знаннями про ефективні технології зберігання та розподілу природних газів і ЗВГ.

Надійність та безпечність роботи систем газопостачання залежить від прийнятих проектних рішень, від того наскільки добре обслуговуючий персонал знає улаштування і принципи роботи системи і окремих її елементів, і суворо дотримується правил безпеки в газовому господарстві.

3.Головні принципи нової політики ефективного використання енергоресурсів закладені у розділах VII та ХVI проекту Енергетичної стратегії України до 2030 року.

Цілі Енергетичної стратегії

Цілями Енергетичної стратегії є:

• створення умов для постійного та якісного задоволення попиту на енергетичні продукти;

• визначення шляхів і створення умов для безпечного, надійного та сталого

функціонування енергетики та її максимально ефективного розвитку;

• забезпечення енергетичної безпеки держави;

Динаміка видобутку газу в Україні, млрд. м3

• зменшення техногенного навантаження на довкілля та забезпечення цивільного захисту у сфері техногенної безпеки ПЕК;

• зниження питомих витрат у виробництві та використанні енергопродуктів за рахунок раціонального їх споживання, впровадження енерго-зберігаючих технологій та обладнання, раціоналізації структури суспільного виробництва і зниження питомої ваги енергоємних тех-нологій;

• інтеграція Об‘єднаної енергосистеми України до європейської енергосистеми з послідовним збільшенням експорту електроенергії, зміцнення позицій України як транзитної держави нафти і газу.

Реалізація зазначених цілей дозволить створити умови для інтенсивного розвитку економіки і підвищення рівня життя населення країни.

Завдання та напрями Енергетичної стратегії

Основними завданнями та напрямами реалізації Енергетичної стратегії є:

1. Формування цілісної та дієвої системи управління і регулювання в паливно-

енергетичному секторі, розвиток конкурентних відносин на ринках енергоносіїв.

2. Створення передумов для докорінного зменшення енергоємності вітчизняної продукції за рахунок впровадження нових технологій, прогресивних стандартів, сучасних систем контролю, управління та обліку на всіх етапах виробництва, транспортування та споживання енергетичних продуктів; розвиток ринкових механізмів стимулювання енергозбереження в усіх галузях економіки.

3. Розвиток експортного потенціалу енергетики, переважно, за рахунок електроенергії, шляхом модернізації та оновлення генеруючих потужностей, ліній електропередач, в тому числі міждержавних.

4. Розвиток вітчизняного енергетичного машинобудування, приладобудування та енергобудівельного комплексу як передумови конкурентоспроможності підприємств України в енергетичних проектах, в т.ч. за кордоном.

5. Оптимізація видобутку власних енергоресурсів з урахуванням їх пропозицій на зовнішніх ринках, цінової та геополітичної ситуації, збільшення обсягів енергії та енергопродуктів, видобутих із нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії.

6. Диверсифікація зовнішніх джерел постачання енергетичних продуктів, а також диверсифікація маршрутів їх транспортування.

7. Створення єдиної державної системи статистики, стратегічного планування,

моніторингу виробництва і споживання енергетичних продуктів, формування балансів їх попиту та пропозицій.

8. Збалансування цінової політики щодо енергетичних продуктів, яка має забезпечити покриття витрат на їх виробництво та створення відповідних умов для надійного функціонування і сталого розвитку підприємств ПЕК.

9. Нормативно-правове забезпечення реалізації цілей Енергетичної стратегії з врахуванням існуючих міжнародних зобов’язань, передбачених Договором до Енергетичної Хартії, Кіотським протоколом, численними двосторонніми міжнародними договорами, а також вимогами європейського енергетичного законодавства.

Позиціонування України на міжнародних енергетичних ринках

Недоліки:

• обмеженість у власних розвіданих ресурсах природного газу, нафти, а також ядерному паливі власного виробництва;

• відсутність диверсифікації джерел постачання енергетичних продуктів;

• використання переважної частини потужностей власних гідроресурсів;

• високе техногенне навантаження на довкілля;

• незадовільний технічний стан частини енергетичних об’єктів, в тому числі систем транспортування енергетичних продуктів.

Переваги:

• достатні запаси вугілля та складових ядерного палива: урану і цирконію;

• надлишкові потужності для транспортування газу, нафти та експорту

  • електроенергії;

• вигідне географічне та геополітичне становище;

• розвинута інфраструктура енергетики;

• високопрофесійний кадровий потенціал.

З точки зору глобальних енергетичних процесів слід врахувати вигідне геополітичне та географічне становище України та пов’язану із цим її роль як транзитної держави.

Інтеграція української енергосистеми до європейської є складовою стратегічної мети України щодо входження до ЄС. На відміну від країн нової хвилі розширення ЄС Україна має достатньо потужні та розвинуті газо-, нафтотранспортні та електричні мережі, поєднані з транспортними мережами ЄС і країн СНД, що дозволяє їй брати участь у формуванні Європейської енергетичної політики та спільного енергетичного ринку, відігравати важливу роль в енергетичній співпраці країн СНД і ЄС.

Започатковано проекти участі українських компаній у видобутку вуглеводнів в інших країнах світу (Казахстан, Туркменістан, Лівія, Іран, Ірак тощо) та у будівництві електростанцій і електромереж (В’єтнам, Куба).

Реалізація Енергетичної стратегії має забезпечити перетворення України на впливового та активного учасника міжнародних відносин у сфері енергетики, зокрема через участь у міжнародних і міждержавних утвореннях та енергетичних проектах. Для цього уряд маєстворювати умови для діяльності відповідних суб‘єктів за такими напрямами: імпорт-експорт енергопродуктів; реалізація та розвиток транзитного потенціалу; участь у розробленні енергетичних ресурсів та спорудженні енергетичних об‘єктів за межами України тощо.

Основними крітеріями та умовами переходу до нової політики є:

1. Приведення окремих положень законодавства у сфері енергозбереження у відповідність до економічної ситуації, зокрема необхідно створити умови економічної зацікавленості суб^,єктів господарювання до підвищення ефективності використання енергоресурсів.

2. Удосконалення порядку нормування питомих витрат енергоносіїв.

3. Створення системи нових енергетичних стандартів.

4. Удосконалення системи державної експертизи з енергозбереження.

5. Запровадження обов^,язкової статистичної звітності щодо використання енергоресурсів.

6. Створення єдиного механізму державного контролю у сфері енер-гозбереження і енергоефективності, уникаючі дублювання функцій органів державної влади у цих сферах.

7. Встановлення адекватної юридичної відповідальності юридичних осіб, посадовців та громадян за неефективне використання паливо-енергетичних ресурсів.

8. Забезпечення переходу до массового застосування приладів обліку споживання енергоресурсів. Існує нагальна необхідність упорядкування оплати за спожиті ресурси споживачами житлово-комунальних послуг, яка на даний час проводиться здебільшого за встановленими нормами, що майже у два рази перевищує фактичні обсяги споживання ресурсів.

Основні напрямки роботи Донецького регіону у сфері енергозбереження

Економіка регіону, як і України, залежить від імпорту енергоносіїв, тому енергозбереження є для області одним з приоритетних напрямків. Сьогодні впровадження енергозберігаючих технологій має більше значення, чим збільшення добичі вітчизняних енергоносіїв.

Економіка Донецького регіону в основному зорієнтована на виробництво товарної продукції гірничо-металургічного комплексу, який є найбільш енергоємним. Так, підприємства гірничо- металургійного комплексу спожили у 2005 році більш 4,0 млрд. м³ природного газу, що складає 40% від загального об^,єму споживання області в цілому.

Зниження споживання природного газу на гірничо-металургійних підприємствах вирішується за рахунок споживання доменного та коксового газу.

Велика увага питанням енергозбереження приділяється в житлово-комунальному секторі економіки.

Завдяки заміні морально і фізично устарілих котлів на високоефективні, використання труб з ізоляцією пінополіурітаном, емалювання труб у мережах гарячого водопостачання, а також впровадження струмонишевої технології спалення палива зекономлено біля 60 тис.т у.п. на 26 млн.грн.

Питання для самоконтролю

1. Пояснити основу галузі газового господарства.

2. Пояснити використання газу в народному господарстві.

3. Назвати найбільш об^,ємну частину газового господарства.

4. Пояснити залежність надійності та безпечності систем газопостачання.

Література.

1. Гордюхин А.И. Эксплуатация газового хозяйства.- М: Стройиздат,1983,

с.10-13.

2. Енергетична стратегія України до 2030 року. Розділи VII і ХIII.

ЛЕКЦІЯ № 2

ЗМ Організація експлуатації газового господарства

План

1. Структура виробничих об^,єднань ( управлінь), служб, ділянок з екс-плуатації газового господарства

2. Функції виробничих підрозділів.

3. Розрахунок чисельності експлуатаційного персоналу газового гос-подарства

1.Експлуатацію газового господарства міст та інших населених пунктів очолюють спеціалізовані організації, якими можуть бути виробничі управління чи об^,єднання з експлуатації газового господарства.

Структурна схема міського управління газового господарства

			Начальник управління
Бухгалтерія	Плановий відділ		Головний інженер		Відділ кадрів		Відділ постачання
	Ремонтні майстерні				Технічний кабінет
	ВИРОБНИЧО – ТЕХНІЧНИЙ ВІДДІЛ
Аварійно – диспетчерсь- ка служба (АДС)	Служба внутрішньобудикового газового об-ладнання (ВБГО)	Служба підземних мереж ( СПМ)		Служба зрідже- ного газу (ЗВГ)		Служба електро-хімічного захисту (ЕХЗ)		Районна служба

В останні роки у зв^,язку з поширеною газифікацією не тільки міст але й сільських населених пунктів, експлуатаційна служба газового господарства організується за територіальною ознакою.

В останні роки у зв^,язку з поширеною газифікацією не тільки міст але й сільських населених пунктів, експлуатаційна служба газового господарства організується за територіальною ознакою.

Основні функції управлінь газового господарства – це виконання планів реалізації газу: безаварійна експлуатація газового господарства, перевод на газове паливо підприємств і контроль за раціональним використанням газу; впровадження передової техніки і технології; підготовка кадрів; організація науково- технічної інформації в галузі газифікації і газопостачання; додержання діючого законодавства з питань охорони праці; пропаганди безпечного використання газу тощо.