- •1.1. Предмет політичної економії
- •1.1. Предмет політичної економії
- •1.2. Економічні потреби і виробничі можливості суспільства. Економічні інтереси
- •Теорії потреб
- •1.3. Економічна система суспільства
- •1.4. Відносини власності
- •Розподіл прав власності
- •Інтелектуальна власність
- •Приватизація
- •1.5. Форми організації суспільного виробництва
- •Споживна вартість
- •Мінова вартість
- •Теорія трудової вартості
- •1.6. Сутність і еволюція грошей
- •Загальна форма вартості
- •Грошова форма вартості
- •Сутність грошей
- •Функції грошей
- •Міра вартості
- •Засіб нагромадження
- •Засіб платежу
- •Світові гроші
- •Номіналістична теорія
- •Кількісна теорія
- •Товарна теорія
- •Закон грошового обігу
- •1.7. Витрати виробництва і прибуток
- •Класифікація витрат
- •Постійні і змінні витрати
- •Теорія прибутку
- •Економічний підхід у класифікації прибутку
- •2.1. Ринок: сутність, функції та умови формування
- •Поняття ринку
- •Визначення ринку
- •Функції ринку
- •Структурування ринку
- •Товарний ринок
- •Фінансовий ринок
- •Ринок праці
- •2.2. Механізм функціонування ринку
- •Попит. Величина попиту
- •Нецінові чинники попиту
- •Споживчий вибір
- •Крива попиту
- •Дефіцит товарів і послуг
- •Надлишок пропозиції
- •Функції конкуренції
- •Цінова конкуренція
- •Нецінова конкуренція
- •2.3. Інфраструктура ринку і капітал сфери обігу
- •Капітал сфери обігу
- •Поняття процента
- •Банк і банківська система
- •Балансові операції банку
- •3.1. Домогосподарства
- •Витрати домогосподарств
- •Доходи домогосподарств
- •3.2. Підприємство і підприємництво
- •Поняття "бізнес"
- •В Україні
- •Три стадії руху капіталу
- •Основні виробничі фонди
- •3.3. Капітал і наймана праця
- •Капітал і праця
- •Винагорода за працю
- •Теорії заробітної плати
- •3.4. Підприємництво в аграрній сфері
- •Зміст аграрних відносин
- •Рентні відносини
- •Оренда. Орендна плата
- •Ціновий механізм
- •3.5. Держава та її економічні функції
- •Вразливість ринку
- •4.1. Форми суспільного продукту у процесі відтворення
- •2. Рахунок утворення доходу
- •3. Рахунок розподілу первинного доходу
- •5. Рахунок використання доходу
- •Д ержава р инок товарів і послуг
- •Тіньова економіка
- •4.2. Розподіл національного доходу. Споживання і заощадження
- •Межа бідності
- •Прожитковий мінімум
- •4.3. Економічне зростання та його чинники. Економічні цикли
- •Продуктивність праці та чинники її підвищення
- •Політика стабілізації
- •4.4. Зайнятість і відтворення робочої сили
- •Теорії зайнятості
- •Повна зайнятість
- •Неповна зайнятість
- •Види і форми безробіття
- •Чинники розширеного відтворення робочої сили
- •4.5. Господарський механізм у системі регулювання суспільного виробництва
- •Держава й економіка
- •Правове регулювання
- •5.1. Закономірності та етапи розвитку капіталістичної економічної системи
- •5.2. Економічна система сучасного капіталізму
- •Екологічне регулювання
- •6.1. Світове господарство
- •Принципи структуризації світового господарства
- •6.2. Форми міжнародних економічних відносин
- •6.3. Економічні аспекти глобальних проблем
- •Теорія монополістичної конкуренції
Неповна зайнятість
У сучасних умовах у багатьох країнах світу загрозливих розмірів набула неповна зайнятість і особливо прихована неповна зайнятість. Неповна зайнятість є протилежністю повної зайнятості і характеризується неповною оплатою праці або зайнятістю неповний робочий день (тиждень). Неповна зайнятість може бути явною або прихованою.
Явна неповна зайнятість зумовлена здебільшого соціальними причинами. Неповну зайнятість можна виміряти безпосередньо, використовуючи дані про заробіток, відпрацьований час або за допомогою спеціальних вибіркових обстежень. Прихована неповна зайнятість відображає порушення рівноваги між робочою силою та іншими факторами виробництва. Вона пов'язана, зокрема, із зменшенням обсягів виробництва, кризою в економіці і виявляється в низьких доходах населення, у низькій продуктивності праці. В Україні прихована неповна зайнятість поки що не регламентована законом і становить значний відсоток серед безробітних. Основні причини неповної зайнятості: економічна нестабільність в умовах трансформації до ринкової форми організації господарства, які по-
334
роджують безробіття. Неповна зайнятість зумовлює розорення частини підприємств, нагромадження капіталу, що спричиняє диспропорцію у динаміці нагромадження та інвестування. Нерівномірність інвестування тісно пов'язана із станом податкової системи, що призводить до циклічного характеру виробництва, а відповідно і до змін у динаміці працевлаштованих.
Ситуація, що склалась на ринку праці в Україні у 2000 р., свідчить про те, що з кожних 100 безробітних, які перебували на обліку, 52 раніше були робітниками, 32 — службовцями. Рівень зареєстрованого безробіття загалом по країні починаючи з травня 2000 р. має тенденцію до скорочення і на 1 січня 2001 р. становив 4,2 % працездатного населення працездатного віку, на 1 листопада 2002 р. — 3,6 %. Динаміку цього показника у 1999-2000 рр. наведено на рис. 32 у відсотках до працездатного населення працездатного віку, на 1 число відповідного місяця.
4,2 4,2 4,2 4,2 4,2
3,7 3,5
1999 О 2000
Рис. 32. Динаміка зареєстрованого безробіття в Україні
335
Рівень безробіття розраховується за такою формулою
Чисельність безробітних
Рівень безробіття = . 1 00 %. Сукупна робоча сила
(економічно активне населеня)
Незважаючи на загальну тенденцію скорочення рівня безробіття, ситуація у цій сфері у сільській і міській місцевості була неоднаковою. На тлі загального зниження цього показника в міській місцевості спостерігалося його зростання в сільській. Наприклад, кількість вільних робочих місць і вакансій по Україні загалом за 2000 р. збільшилась у 1,3 разу (від 50,7 тис. на 1 січня 2000 р. до 68,7 тис. осіб на 1 січня 2001 р.).
Як наслідок навантаження на вільні робочі місця за рік зменшилося відповідно з 24 до 17 осіб. При цьому навантаження на одне вільне робоче місце відповідних категорій працівників за зазначений період також зменшилось: на посади працівників — з 18 до 13 осіб, службовців — з 30 до 23, на посади, що не потребують спеціальної підготовки, — з 54 до 48 осіб. Слід зауважити, що впродовж зазначеного періоду навантаження на одне вільне робоче місце у сільському господарстві значно збільшилося.
