- •1.1. Предмет політичної економії
- •1.1. Предмет політичної економії
- •1.2. Економічні потреби і виробничі можливості суспільства. Економічні інтереси
- •Теорії потреб
- •1.3. Економічна система суспільства
- •1.4. Відносини власності
- •Розподіл прав власності
- •Інтелектуальна власність
- •Приватизація
- •1.5. Форми організації суспільного виробництва
- •Споживна вартість
- •Мінова вартість
- •Теорія трудової вартості
- •1.6. Сутність і еволюція грошей
- •Загальна форма вартості
- •Грошова форма вартості
- •Сутність грошей
- •Функції грошей
- •Міра вартості
- •Засіб нагромадження
- •Засіб платежу
- •Світові гроші
- •Номіналістична теорія
- •Кількісна теорія
- •Товарна теорія
- •Закон грошового обігу
- •1.7. Витрати виробництва і прибуток
- •Класифікація витрат
- •Постійні і змінні витрати
- •Теорія прибутку
- •Економічний підхід у класифікації прибутку
- •2.1. Ринок: сутність, функції та умови формування
- •Поняття ринку
- •Визначення ринку
- •Функції ринку
- •Структурування ринку
- •Товарний ринок
- •Фінансовий ринок
- •Ринок праці
- •2.2. Механізм функціонування ринку
- •Попит. Величина попиту
- •Нецінові чинники попиту
- •Споживчий вибір
- •Крива попиту
- •Дефіцит товарів і послуг
- •Надлишок пропозиції
- •Функції конкуренції
- •Цінова конкуренція
- •Нецінова конкуренція
- •2.3. Інфраструктура ринку і капітал сфери обігу
- •Капітал сфери обігу
- •Поняття процента
- •Банк і банківська система
- •Балансові операції банку
- •3.1. Домогосподарства
- •Витрати домогосподарств
- •Доходи домогосподарств
- •3.2. Підприємство і підприємництво
- •Поняття "бізнес"
- •В Україні
- •Три стадії руху капіталу
- •Основні виробничі фонди
- •3.3. Капітал і наймана праця
- •Капітал і праця
- •Винагорода за працю
- •Теорії заробітної плати
- •3.4. Підприємництво в аграрній сфері
- •Зміст аграрних відносин
- •Рентні відносини
- •Оренда. Орендна плата
- •Ціновий механізм
- •3.5. Держава та її економічні функції
- •Вразливість ринку
- •4.1. Форми суспільного продукту у процесі відтворення
- •2. Рахунок утворення доходу
- •3. Рахунок розподілу первинного доходу
- •5. Рахунок використання доходу
- •Д ержава р инок товарів і послуг
- •Тіньова економіка
- •4.2. Розподіл національного доходу. Споживання і заощадження
- •Межа бідності
- •Прожитковий мінімум
- •4.3. Економічне зростання та його чинники. Економічні цикли
- •Продуктивність праці та чинники її підвищення
- •Політика стабілізації
- •4.4. Зайнятість і відтворення робочої сили
- •Теорії зайнятості
- •Повна зайнятість
- •Неповна зайнятість
- •Види і форми безробіття
- •Чинники розширеного відтворення робочої сили
- •4.5. Господарський механізм у системі регулювання суспільного виробництва
- •Держава й економіка
- •Правове регулювання
- •5.1. Закономірності та етапи розвитку капіталістичної економічної системи
- •5.2. Економічна система сучасного капіталізму
- •Екологічне регулювання
- •6.1. Світове господарство
- •Принципи структуризації світового господарства
- •6.2. Форми міжнародних економічних відносин
- •6.3. Економічні аспекти глобальних проблем
- •Теорія монополістичної конкуренції
Товарна теорія
Товарна теорія грошей ґрунтується на марксистському варіанті теорії трудової вартості. Вона розглядає гроші як товар особливого роду, що служить загальним еквівалентом для всіх інших товарів. Основні положення товарної теорії грошей співпадають з положеннями теорії трудової вартості і розглянуті у відповідному підрозділі. В сучасній економічній науці відбувається поєднання номіналістичної і кількісної теорії грошей, що дало змогу досить реально пояснити основні закономірності обігу паперових грошей, регулювання грошової маси, сутність інфляції та дефляції, виробити основні принципи антиінфляційної політики. Видатний український економіст М. Ту-ган-Барановський, творець номіналістично-кількісної (кон'юнктурної) теорії грошей, вперше поєднав ці теорії ще на початку XX ст.
Грошова система. Типи грошових систем
Грошова система — це форма організації грошового обігу, що історично склалась у певній країні і закріплена законодавчими актами. Грошові системи сформувалися з утвердженням централізованих держав.
Нинішні грошові системи включають у себе такі основні елементи: певну грошову одиницю (її найменування і масштаб цін); види державних кредитних і паперових грошових знаків розмінної монети, що мають законну платіжну силу; форми й умови безготівкового платіжного обігу; порядок обміну національної грошової одиниці на іноземну і валютні курси; органи, що завідують організацією грошового обігу.
Історично існували три типи грошових систем — біметалізм, монометалізм і система кредитних грошей. В основі грошової системи біметалізму є два метали — золото і срібло. Однак біметалізм виявився нежиттєвою системою, адже існування двох мір вартості супе-
84
речить сутності грошей як єдиного загального еквівалента. Тому у другій половині ХIХ ст. у більшості європейських країн і в США утвердилась система золотого монометалізму.
Система золотого монометалізму у своєму розвитку пройшла кілька етапів:
система золотомонетного обігу;
система номінальних грошових знаків (банкнот) із золотозливко- вим або золотодевізним стандартом;
система паперово-кредитного обігу, основу якої становлять кре дитні гроші, що не обмінюються на золото.
Система золотомонетного обігу — найдорожча, але разом з тим і найстійкіша грошова система. Усі функції грошей виконують справжні (золоті) гроші у формі монет. За такої системи не буває нестачі або надлишку золотих грошей, які вільно випадають з обігу і вільно повертаються до нього завдяки функції нагромадження (утворення скарбів). Золотомонетний обіг завжди поєднується з обігом банкнот, які вільно обмінюються на золото за номіналом. Унаслідок цього така грошова система має відносну стійкість і забезпечує необхідну еластичність грошового обігу.
Серед причин, що призводять до демонетизації золота (втрати золотом грошових функцій) і відмови від системи золотомонетного обігу, є велика інерційність такої системи (малорухомість, потреби у часі для здійснення грошових операцій). За значного зростання обсягів суспільного виробництва і товарного обігу стала відчуватись нестача грошового металу, наявні запаси золота перестали задовольняти зростаючі потреби у грошах для обслуговування внутрішнього і зовнішнього грошового обігу. До того ж обіг повноцінних монет значно збільшує витрати обігу.
На початку ХХ ст. на зміну золотомонетному грошовому обігу прийшла система номінальних грошових знаків (банкнот) з обмеженим обміном національних грошей на зливки золота (золотозливко-вий стандарт) або на девізи (золотодевізний стандарт). За золото-зливкового стандарту золоті монети в обіг не випускаються, банкноти розмінюються на золото в результаті продажу золотих зливків за фіксованою державною ціною. За золотодевізного стандарту грошові знаки взагалі не обмінюються на золото, а фіксований курс національної грошової одиниці підтримується за допомогою купівлі-про-дажу іноземної валюти (девіз). За обох систем в обігу відсутні золоті монети, все монетарне золото концентрується в центральних банках
85
країни. Нині комерційні банки втратили право випускати власні банкноти, емісію банкнот здійснює лише центральний (емісійний) банк, який контролює держава.
Золотодевізний стандарт було запроваджено згідно з угодою між провідними державами світу, укладеною в 1944 р. у м. Бреттон-Вудс (США, штат Вермонт), тому цю грошову систему назвали Бреттон-Вудською валютною системою. Було запроваджено золотодевізний стандарт з американським доларом як провідною валютою, а також тверді (фіксовані) курси валют. Розвал системи золотодевізного стандарту відбувся наприкінці 60-х років, а з 1971 р. запроваджено так званий плаваючий курс валют. Відбувся перехід до системи паперових (кредитних) грошей, які не обмінюються на золото.
Система паперово-грошового обігу має специфічні ознаки і стала новим типом грошової системи. Її характерні особливості: основу системи становлять кредитні гроші (банкноти); золото вилучається з внутрішнього і міжнародного обігу, скасовується офіційний золотий вміст забезпечення грошової одиниці і розмін банкнот на золото; зменшується обіг наявних грошей (готівки) і значно зростає обіг безготівкових грошових коштів; відбувається повна монополізація випуску грошей державою; зростає значення державного регулювання грошового обігу.
У процесі демонетизації золота воно перестає виконувати функції міри вартості, засобу обігу, засобу платежу і світових грошей. Відбуваються певні перетворення функції засобу нагромадження або утворення скарбів. При цьому втрачається зв'язок грошової маси із золотим запасом країни. Не виступаючи грошовим товаром у міновому процесі і не обмінюючись більше на банкноти, втративши прямий зв'язок із грошовими знаками, золото перестає виконувати функцію міри вартості навіть ідеально. Ця роль закріплюється за кредитними грошима, через них здійснюються розрахунки з кінцевим споживачем, купівля засобів праці і сировини, оплата праці тощо.
Отже, кредитні гроші, виконуючи функції повноцінних грошей, роблять грошовий обіг незалежним від золота. Золото перестає бути загальним еквівалентом для всіх товарів, його перестають використовувати при внутрішніх і зовнішніх розрахунках. Роль загального еквівалента дедалі більше закріплюється за кредитними грошима. Але на цьому еволюція грошової системи не закінчується. Нині відбувається перехід до системи "електронних" грошей, коли готівка відіграє малозначну роль.
86
