- •1.1. Предмет політичної економії
- •1.1. Предмет політичної економії
- •1.2. Економічні потреби і виробничі можливості суспільства. Економічні інтереси
- •Теорії потреб
- •1.3. Економічна система суспільства
- •1.4. Відносини власності
- •Розподіл прав власності
- •Інтелектуальна власність
- •Приватизація
- •1.5. Форми організації суспільного виробництва
- •Споживна вартість
- •Мінова вартість
- •Теорія трудової вартості
- •1.6. Сутність і еволюція грошей
- •Загальна форма вартості
- •Грошова форма вартості
- •Сутність грошей
- •Функції грошей
- •Міра вартості
- •Засіб нагромадження
- •Засіб платежу
- •Світові гроші
- •Номіналістична теорія
- •Кількісна теорія
- •Товарна теорія
- •Закон грошового обігу
- •1.7. Витрати виробництва і прибуток
- •Класифікація витрат
- •Постійні і змінні витрати
- •Теорія прибутку
- •Економічний підхід у класифікації прибутку
- •2.1. Ринок: сутність, функції та умови формування
- •Поняття ринку
- •Визначення ринку
- •Функції ринку
- •Структурування ринку
- •Товарний ринок
- •Фінансовий ринок
- •Ринок праці
- •2.2. Механізм функціонування ринку
- •Попит. Величина попиту
- •Нецінові чинники попиту
- •Споживчий вибір
- •Крива попиту
- •Дефіцит товарів і послуг
- •Надлишок пропозиції
- •Функції конкуренції
- •Цінова конкуренція
- •Нецінова конкуренція
- •2.3. Інфраструктура ринку і капітал сфери обігу
- •Капітал сфери обігу
- •Поняття процента
- •Банк і банківська система
- •Балансові операції банку
- •3.1. Домогосподарства
- •Витрати домогосподарств
- •Доходи домогосподарств
- •3.2. Підприємство і підприємництво
- •Поняття "бізнес"
- •В Україні
- •Три стадії руху капіталу
- •Основні виробничі фонди
- •3.3. Капітал і наймана праця
- •Капітал і праця
- •Винагорода за працю
- •Теорії заробітної плати
- •3.4. Підприємництво в аграрній сфері
- •Зміст аграрних відносин
- •Рентні відносини
- •Оренда. Орендна плата
- •Ціновий механізм
- •3.5. Держава та її економічні функції
- •Вразливість ринку
- •4.1. Форми суспільного продукту у процесі відтворення
- •2. Рахунок утворення доходу
- •3. Рахунок розподілу первинного доходу
- •5. Рахунок використання доходу
- •Д ержава р инок товарів і послуг
- •Тіньова економіка
- •4.2. Розподіл національного доходу. Споживання і заощадження
- •Межа бідності
- •Прожитковий мінімум
- •4.3. Економічне зростання та його чинники. Економічні цикли
- •Продуктивність праці та чинники її підвищення
- •Політика стабілізації
- •4.4. Зайнятість і відтворення робочої сили
- •Теорії зайнятості
- •Повна зайнятість
- •Неповна зайнятість
- •Види і форми безробіття
- •Чинники розширеного відтворення робочої сили
- •4.5. Господарський механізм у системі регулювання суспільного виробництва
- •Держава й економіка
- •Правове регулювання
- •5.1. Закономірності та етапи розвитку капіталістичної економічної системи
- •5.2. Економічна система сучасного капіталізму
- •Екологічне регулювання
- •6.1. Світове господарство
- •Принципи структуризації світового господарства
- •6.2. Форми міжнародних економічних відносин
- •6.3. Економічні аспекти глобальних проблем
- •Теорія монополістичної конкуренції
Номіналістична теорія
Номіналістична теорія розглядає гроші як умовні знаки, що не містять внутрішньої вартості. Вона заперечує товарну природу грошей, розглядає їх виникнення як результат домовленості людей з метою полегшити обмін або як наслідок ухвалення державних законодавчих актів. Згідно з цією теорією, вартість грошей не залежить від їх матеріального вмісту і визначається лише найменуванням. Номіналістична теорія, на відміну від металістичної, розриває зв'язок
82
грошей з золотом. Об'єктивною передумовою виникнення номіналістичної теорії послужив перехід від зливкового золотого обігу до монетного, коли гроші почали приймати не за вагою, а за найменуванням. З виникненням паперових знаків грошей посилився вплив цієї теорії. З подальшою демонетизацією золота номіналістична теорія стала пануючою теорією грошей. Перші уявлення про гроші як номінальні знаки для полегшення товарного обміну виникли в рабовласницьку епоху. Подальший розвиток номіналістична теорія одержала у XVIII ст. (англійські економісти Дж. Стюарт, Дж. Берклі та ін.), найдетальніше її розробили уже в ХХ ст. німецький економіст Г. Кнапп і австрієць Ф. Бендіксен.
Прихильником цієї теорії був і Дж. Кейнс та його послідовники. Дж. Кейнс оголосив золоті гроші "варварським пережитком", а у випущених в обіг паперових грошах бачив важливий засіб забезпечення "ефективного попиту" і "цілковитої зайнятості". Науковий опонент Дж. Кейнса американський монетарист М. Фрідмен поділяв думку видатного англійського економіста про суть грошей і вважав, що гроші — "експериментальна теоретична конструкція" і засіб регулювання ринкової економіки. П. Самуельсон вважав гроші "соціальною умовністю".
Кількісна теорія
Кількісна теорія грошей виникла у ХVIII ст. Її основоположники — французький просвітник і філософ Ш. Монтеск'є, а також англійський економіст Д. Юм стверджували: гроші не мають внутрішньої вартості, їх вартість, як і рівень цін, залежить від кількості грошей в обігу. Що більше грошей в обігу, то вищі ціни, і навпаки. Це твердження стосувалось як металевих, так і паперових грошей. Прихильники кількісної теорії повністю ігнорують функцію грошей як міри вартості, а також функцію грошей як скарбу, яка регулює кількість грошей при металевому обігу.
На початку ХIХ ст. кількісну теорію грошей захищав Д. Рікардо, який, на відміну від інших її прихильників, намагався поєднати цю теорію з теорією трудової вартості. З переходом до системи паперових грошей кількісна теорія дедалі більше поширювалася, оскільки дуже органічно пояснювала природу і закони обігу паперових грошей. За цих умов кількісна теорія стає керівництвом для регулювання грошової маси в країні як способу впливу на рівень товарних цін і на стан
83
господарської активності. Методи цього впливу розробив Дж. Кейнс, який вважав: збільшення в обігу грошової маси й обсягу кредитних ресурсів сприяє пожвавленню економіки, зростанню інвестицій і доходу і повній зайнятості. Нині кількісна теорія переживає другу молодість в економічному вченні монетаристів, глава яких М. Фрідмен розробив свій варіант кількісної теорії грошей.