9. Створення ключових полів.
Для створення простого первинного ключа необхідно (рис. 3.12, а):
− клацнути на обраному як первинний ключ полі правою кнопкою миші;
− у контекстному меню, що відкриється, вибрати "Ключевое поле", клацнувши на цьому пункті меню лівою кнопкою миші.
Для створення складеного ключа необхідно (рис. 3.12, б):
− виділити, при натиснутій клавіші Shіft, поля, обрані як елементи складеного ключа;
− клацнути на обраному як первинний ключ полі правою кнопкою миші;
− у контекстному меню, що відкриється, вибрати "Ключевое поле", клацнувши на цьому пункті меню лівою кнопкою миші.
Примітка. Ключові поля необхідно призначити до збереження таблиці.
10. Створення зовнішніх ключів за допомогою Мастера подстановки.
− зі списку типів полів вибрати "Мастер подстановки" (рис. 3.13), або виконати команду Вставка ►Поле подстановки – відкриється перше діалогове вікно Мастера подстановки;
− в першому вікні вибрати опцію "Объект "столбец подстановки" будет использовать значения из таблицы или запроса", натиснути кнопку Далее для переходу в наступне вікно (рис. 3.14);
− в другому вікні вибрати таблицю, що містить стовпець підстановки (рис. 3.15);
а) простий ключ б) складений ключ
Рис. 3.12 Створення первинних ключів
− в третьому вікні вибрати поля, які складуть стовпець підстановки та перенести їх задопомогою кнопки ">" у розділ "Выбранные поля" (рис. 3.16);
− в четвертому вікні можна встановити ширину стовпця підстановки;
− в п’ятому вікні необхідно задати ім'я поля і, натиснувши кнопку Готово, закінчити роботу Майстра.
Рис. 3.13. Виклик Мастера подстановки
Рис. 3.14 Створення підстановки. Вікно 1.
Рис 3.15. Створення підстановки. Вікно 2.
Рис. 3.16. Створення підстановки. Вікно 3
Рис. 3.17. Створення підстановки. Вікно 4.
Після закінчення роботи Майстра на екран буде виведене повідомлення про необхідність збереження таблиці перед створенням зв'язку. Підтвердіть збереження таблиці. Якщо поля в батьківській таблиці та всі дії були виконані коректно, СУБД автоматично створить зв'язок між батьківською і дочірньою таблицею з показником кардинальності "один до багатьох".
11. Властивості полів.
Список властивостей обраного поля відображається в нижній частині екрана (рис. 3.18). Перелік властивостей залежить від типу поля (див. Додаток А, табл. 3).
Рис. 3.18. Список властивостей поля.
Властивість "Индексированное поле" визначає, чи потрібно створювати індекс по цьому полю. Індекс прискорює операції сортування та груповання, а також виконання запитів, у яких використовуються індексовані поля. Властивість "Индексированное поле" може мати наступні значення:
− Нет – індекс не створюється;
− Да (допускаются совпадения) – в індексі допустимі повторювані значення;
− Да (совпадения не допускаются) – повторювані значення не допускаються.
Не допускається створення індексів для полів Мемо, гиперссылок і объектов OLE. Для логічних полів створення індексу не рекомендується.
Властивість "Пустые строки" визначає, чи допускається введення в дане поле рядків, що не містять символів. Поле має наступні значення:
− Да – порожні рядки є припустимими значеннями;
− Нет – порожні рядки не є припустимими значеннями.
При заданні значення "Да" для властивостей "Пустые строки" і "Обязательное поле" Access розрізняє неіснуючі дані (зберігаються у вигляді порожніх рядків) і дані, які існують, але невідомі в цей момент (зберігаються у вигляді значень NULL). Щоб відрізнити порожні рядки від значень NULL можна використати властивість "Формат поля". При цьому замість порожніх рядків можна виводити рядок "Отсутствуют данные".
Властивість "Новые значения" для поля типу Счетчик визначає спосіб збільшення значень поля при додаванні в таблицю нових записів. Воно може мати наступні значення:
− Последовательные – значення поля лічильника збільшується на 1 у кожному новому записі;
− Случайные – поле лічильника в новому записі одержує випадкове значення типу Длинное целое.
Ряд властивостей полів дозволяють забезпечити контроль цілісності, тому що вони в тій чи іншій мірі пов'язані з обмеженнями цілісності.
Розмір поля – у поле не можна ввести більше символів, ніж зазначено в рядку властивості або визначено типом поля.
Умови на значення – одна із самих гнучких можливостей визначення обмежень цілісності. Умови вводяться як логічні вирази, які можуть бути простими та складними. Використовуючи їх, можна задавати і діапазони значень поля, що вводяться. Логічні вирази, у загальному випадку, складаються з операторів порівняння (Додаток, табл. 7) і операндів. У якості операнда оператора Lіke можна використати шаблон (Додаток, табл. 8 і 9).
Маска введення – дозволяє полегшити введення форматированных даних для полів з будь-яким типом даних, крім Мемо, Счетчика та объекта OLE. Визначити маску введення можна за допомогою символів, наведених у Додатку, таблиця 10.