Народна мудрість

“Малі дітоньки – що ясні зіроньки – і світять, і радують у темну ніченьку”.

“Звички трирічного зберігаються до вісімдесяти років”.

“Від п’ятирічного до дорослої людини – один крок, а від новонародженого до п’ятирічного – величезна відстань”.

Так називають дітей: Кожен період до 5 років, коли найбільш бурхливо та стрімко розвивається дитина й оволодіває необхідними фундаментальними вміннями (сідати, лазити, ходити, говорити тощо), закріплений народом у назвах:

– народженятко, народженець, кришенятко, ляля, немовля, опелі нок, пелюшник, пискля, молодюк ( новонароджена дитина);

• сідунчик (дитина, котра почала сідати);

• плазунча, лазунець ( дитина, котра почала лазити);

• ходунчик(дитина, котра почала ходити);

• брехунець, белькотун, воркота, щебетун, сокотун ( дитина, котра почала говорити);

• бігунець, джигун, жевжик (дитина, котра багато бігає);

• дід, дідуган (дитина, котра немає зубів);

• мазунець (дитина, котра харчується маминим молоком довше чим рік);

• годовичок, дикунець, гуляка, плакуха (дитина першого року життя);

• друга паша, друге літо (дитина другого року життя);

• третяк, третячок, пічкур, гулячок (дитина, якій виповнилося три роки);

• четвер тачок, четвертак, шміглик ( дитина, якій виповнилося чотири роки);

• п’ятачок, підпасич, під пасочок ( дитина, якій виповнилося п’ять років);

• первак, пер венець, первісток (перший син);

• мізинок (остання, наймолодша дитина);

• зимак, осінчук, марчук (назва дитини від пори року чи місяця, коли народилася);

Дітей називали ще й так: байстря, бахур, головань, заброда, замурза, коструба, мовчун, найда, недоноска, петрівчиня, підкидень, стригунець, товкун (товкунець), ходун, хрищеня, шибеник, шморгун, старун.

Народні прислів’я та приказки про: Книгу:

• Книга вчить, як на світі жить.

• Слово книжкове, як світло денне.

• Книжка завжди може підказати, як на правильний шлях стати.

• Книга – невичерпне джерело знань.

• Купиш хорошу книгу – придбаєш розумного друга.

• Золото добувається із землі, знання – з книг.

• Голова від книг розумнішає.

• Книга – ключ до знань.

• Книга – міст у світ знань.

• Розум без книги, що птах без крил.

• З книгою подружишся, розуму наберешся.

• Книги читати – усе знати.

• Одна книга тисячі людей навчає.

• Дім без книги – день без сонця.

• Книга – твій друг, без неї як без рук.

• Книга не пряник, а дітей до себе манить.

• Книга для дітей, що волога для полів.

Вчителя:

• Учитель у школі, як посів у полі.

• Шануй учителя, як родителя.

• Священна праця учителя щоденна.

• Учитель, як мати, прагне все найкраще дітям дати.

• Учитель, як сіяч добірного насіння, вчить підростаюче покоління.

• Учитель народний, бо труд його благородний.

• Покликання вчителя прекрасне – дбати, щоб іскра знань не гасла.

• Професія вчителя доти буде, доки живуть люди.

• Щоб учителем стати, треба щире серце мати.

• Всі професії починаються від учителя.

• Нема кращої дороги, як іти у педагоги.

• Без учителева слова нема ні лікаря, ні агронома.

• Вчитель народові служить і розум будить.

• Доля вчителя зроду пов’язана з долею народу.

• Праця вчителя велика і почесна.

• Учительський труд роки не зітруть.

• Праця вчителя ніколи не вмирає, бо в справах учнів палає.

• Де вчитель і школа, там знання і світло довкола.

Школу:

• Поганцем той називається, хто рідної школи цурається.

• Навіть з далекої дороги кланяйся шкільному порогу.

• Честь школи не плямуй ніколи.

• Честь школи – твоя честь.

Розум:

• Перед розумом і сила поступається.

• Розумний розсудить, а дурний осудить.

• Не краса красить, а розум.

• Розуму не позичиш.

• Розуму і за морем не купиш, коли його вдома немає.

• Розум – найбільше багатство.

Зміст виховання:

• Праця – душа всього життя (трудове виховання).

• Мораль чиста – краще всякого намиста ( моральне виховання).

• За рідний край – хоч помирай (патріотичне виховання).

• Сила без голови шаліє, а розум без сили мліє (розумове виховання).

• У здоровому тілі – здоровий дух (фізичне виховання).

• Поки не впріти, доти не вміти (самовиховання).

Принципи виховання:

• Діти, як квіти: полий, то ростимуть (принцип гуманізму).

• У семи няньок дитина без ока ( принцип єдності вимог).

• Розумний батько сина питати не соромиться ( і поваги до особистості).

Методи виховання:

• Добрий приклад кращий за сто слів (приклад).

• Шануй батька і матір (вимога).

• Стид хоч і не дим, а очі виїсть ( почуття честі та гідності).

• Раз на віку спіткнешся, тай то люди бачать ( громадська думка).

• Злість – погана порадниця (покарання).

• Перехвалення – як пересолення (заохочення).

• Добрі діти доброго слова послухаються, а лихі й дрючка не бояться (переконання).

• Не вчи дитину штурханами, а добрими словами (доброта).