Добавил:

Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.

Вуз:

Донецкий техникум промышленной автоматики

Предмет:

[НЕСОРТИРОВАННОЕ]

Файл:

Задания_MPT.doc

Скачиваний:

Добавлен:

01.05.2025

Размер:

894.98 Кб

Скачать

☆

<<< < Предыдущая 1 2 3 4 5 67 / 77

Лабораторна робота №7

Тема «Мікропроцесорної системи контролю температури »

Мета роботи: Придбання навиків програмування найпростішого мікропроцесорного пристрою контролю температури.

В результаті виконання роботи студент повинен:

- знати способи аналого-цифрового перетворення сигналу, схеми підключення зовнішніх пристроїв.

- уміти програмувати і відладжувати мікропроцесорну систему контролю температури.

Схеми мікропроцесорних систем контролю приведена на рис. 1 і рис. 2.

Рисунок 1 – Структурна схема системи контролю температури з тригером

Рисунок 2 – Структурна схема системи контролю температури без тригера

Завдання до лабораторної роботи

Написати програму, що виконує циклічно наступні дії:

- скидання тригера ( для схеми рис. 2 ця операція непотрібна);

- запуск АЦП на перетворення;

- очікування кінця перетворення;

- читання коду температури;

- аналіз коду температури:

при Т<Тн – повинен горіти синій (СІН) світлодіод,

при Тн≤Т≤Тв – повинен горіти зелений (ЗЕЛ) світлодіод,

при Т>Тв – повинен горіти червоний (ЧЕР) світлодіод.

Виконати розрахунок значень температур Тн і Тв у вольтах. При цьому необхідно щоб максимальна напруга на виході АЦП не перевищувала 10В.

При розрахунку використовуються такі температури:

Тмах – максимальна температура об’єкту в градусах Цельсія ^оС;

Тн – нижня межа температури об’єкту в ^оС;

Тв – верхня межа температури об’єкту в ^оС;

При зміні температури об’єкта від 0 ^оС до Тмах ^оС на виході датчика буде такий діапазон напруг у вольтах U.

Програма може складатися для одного з двох варіантів схеми системи контролю. Для непарних номерів варіантів використовувати схему на рис.1, а для парних варіантів схему на рис. 2. Для схеми рис. 2 код температури аналізується через час t. Варіанти завдань наведено в табл.. 7.

Зміст звіту:

- тема, мета і завдання по лабораторній роботі;

- розрахунок температур у вольтах і коефіцієнту підсилювання;

- алгоритм дій у вигляді блок-схеми;

- текст програми з поясненнями;

- висновки по роботі.

Контрольні питання і завдання

1. Яким чином на вхід МК51 подаються сигнали про стан об'єкту управління або контролю?

2. Який вплив на роботу МК51 оказує “брязкіт” контактів датчиків.

3. Які є способи боротьби з “брязкотом” і в чому їх переваги і недоліки?

4. Які призначення “лінії повернення” і “лінії сканування” в схемі підключення матриці датчиків ?

5.Як працює АЦП, що реалізує метод подвійного інтегрування?

6.Як працює схема контрою температури об’єкту, що наведена на рис. 1 або рис. 2 ?

7. Як зміниться текст програми, якщо необхідно бути передавати у порт Р1 інформацію про перевищення температури Тв?

8. Як зміниться текст програми при необхідності забезпечення блимання одного з елементів світлової сигналізації?

9.Для заданих значень Тмах, Тн, Тв і U виконати розрахунок значень сигналу у вольтах на виході підсилювача УПС.

10. В системі контролю температури потрібно контролювати тільки Т>Тв. Як зміниться схема системи контролю температури і програма роботи мікроконтролера ?

Таблиця 7 – Варіанти завдань до лабораторної роботи

№	Тмах, ^оС	Тн, ^оС	Тв, ^оС	U, В	t, мкc
1	200	120	180	0  3	20
2	180	110	150	0  1,5	
3	275	190	250	0  1,8	24
4	240	180	220	0  2,1	
5	220	150	190	0  1,7	50
6	250	190	240	0  2,3	
7	190	130	170	0  1,9	30
8	300	220	280	0  2,4	
9	190	130	160	0  1,4	35
10	320	280	310	0  2,6	
11	370	310	350	0  2,8	18
12	170	100	140	0  1,7	
13	400	360	380	0  2,8	22
14	420	370	400	0  3,0	
15	440	380	420	0  3,2	48
16	350	270	310	0  2,4	
17	410	360	390	0  2,9	58
18	330	270	300	0  2,6	
19	225	160	200	0  2	65
20	360	290	330	0  2,5	
21	480	400	450	0  3	68
22	500	450	480	0  3,2	
23	340	280	310	0  2,8	25
24	285	220	250	0  1,9	
25	520	460	490	0  3,5	45
26	540	490	520	0  3,8	
27	560	470	510	0  4,0	48
28	580	500	540	0  3,9	
29	455	390	430	0  3,7	35
30	600	540	570	0  2,8	

ЛІТЕРАТУРА

1 Схемотехніка електронних систем. Кн. 3. Мікропроцесори та мікроконтролери: Підручник./ В.І. Бойко, А.М. Гуржій, В.Я. Жуйков та ін.–К.: Вища шк.., 2004.– 399 с.

2 Сташин В.В., Урусов А.В., Мологонцева О.Ф., Проектирование цифрових устройств на однокристальных микроконтроллерах.–М.: Энергоатомиздат, 1990.–221с.

3 Токхайм Р. Микропроцессоры. Курс и упражнения.–М.: Энергоатомиздат, 1988.–336 с.

4 Конспект лекцій з курсу “Мікропроцесорна техніка” (для студентів заочної і очної форм навчання спеціальності 6.090602)/ Уклад.: В.П. Кобазєв, В.О. Ковязін.–Донецьк: ДонНТУ, 2005.– 102 с.

ДОДАТОК А

СИСТЕМА КОМАНД КР 1816ВЕ51

Таблиця А.1 – Команди пересилки даних

П/п	Призначення команди	Мнемокод	КОП	Б	Ц
1	2	3	4	5	6
1	Пересилка в акумулятор з регістра n = 07	MOV A,Rn	11101rrr	1	1
2	Пересилка в акумулятор байта, що прямо адресується	MOV A,ad	11100101	2	1
3	Пересилка в акумулятор байта з РПД (i = 0, 1)	MOV A,@Ri	1110011i	1	1
4	Завантаження в акумулятор константи	MOV A,#d	01110100	2	1
5	Пересилка в регістр з акумулятора	MOV Rn,A	11111rrr	1	1
6	Пересилка в регістр байта, що прямо адресується	MOV Rn,ad	10101rrr	2	2
7	Завантаження в регістр константи	MOV Rn,#d	01111rrr	2	1
8	Пересилка за прямою адресою акумулятора	MOV ad,A	11110101	2	1
9	Пересилка за прямою адресою регістра	MOV ad,Rn	10001rrr	2	2
10	Пересилка байта, що прямо адресується, за прямою адресою	MOV add,ads	10000101	3	2
11	Пересилка байта з РПД за прямою адресою	MOV ad,@Ri	10000111i	2	2
12	Пересилка за прямою адресою константи	MOV ad,#d	01110101	3	2
13	Пересилка з РПД з акумулятора	MOV @Ri,A	111011i	1	1
14	Пересилка в РПД байта, що прямо адресується	MOV @Ri,ad	0110011i	2	2
15	Пересилка в РПД константи	MOV @Ri,#d	0111011i	2	1
16	Завантаження покажчика даних	MOV DPTR,#d16	10010000	3	2
17	Пересилка в акумулятор байта з пам'яті програм (ПП)	MOVС A,@A+ DPTR	10010011	1	2
18	Пересилка в акумулятор байта з ПП	MOVC A,@A+PC	10000011	1	2
19	Пересилка в акумулятор байта із зовнішньої пам'яті даних(ВПД)	MOVX A,@Ri	110001i	1	2
20	Пересилка в акумулятор байта з розширеної ВПД	MOVX A,@DPTR	11100000	1	2

Продовження табл. А.1

1	2	3	4	5	6
21	Пересилка у ВПД з акумулятора	MOVX @Ri,A	111101i	1	2
22	Пересилка в розширену ВПД з акумулятора	MOVX @DPTR,A	11110000	1	2
23	Завантаження стека	PUSH ad	11000000	2	2
24	Витягання із стека	POP ad	11010000	2	2
25	Обмін акумулятора з регістром	XCH A,Rn	11001rrr	1	1
26	Обмін акумулятора з байтом, що прямо адресується	XCH A,ad	11000101	2	1
27	Обмін акумулятора з байтом з РПД	XCH A,@Ri	1100011i	1	1
28	Обмін молодшої тетради акумулятора з молодшою тетрадою байта РПД	XCHD A,@Ri	1101011i	1	1

Таблиця А.2 – Команди передачі управління

П/п	Призначення команди	Мнемокод	КОП	Б		Ц
1	2	3	4	5		6
1	Довгий перехід по всьому простору пам'яті програм	LJMP ad16	00000010	3		2
2	Абсолютний перехід усередині сторінки в межах 2048 байта	AJMP ad11	a₁₀a₉a₈00001	2		2
3	Короткий відносний перехід усередині сторінки 256 байт	SJMP rel	10000000	2	2
4	Непрямий відносний перехід	JMP @A+DPTR	0111001	1	2
5	Перехід, якщо акумулятор рівний нулю	JZ rel	01100000	2	2
6	Перехід, якщо акумулятор не рівний нулю	JNZ rel	01110000	2	2
7	Перехід, якщо перенесення рівне одиниці	JC rel	01000000	2	2
8	Перехід, якщо перенесення рівне нулю	JNC rel	10100000	2	2
9	Перехід, якщо біт рівний одиниці	JB bit,rel	00100000	3	2
10	Перехід, якщо біт рівний нулю	JNB bit,rel	00110000	3	2
11	Перехід, якщо біт встановлений з подальшим скиданням біта	JBC rit,rel	01110101	3	2
12	Декремент регістра Rn і перехід, якщо не нуль (Rn)  0	DJNZ Rn,rel	11011rrr	2	2

Продовження табл. А.2

1	2	3	4	5		6
13	Декремент байта, що прямоадресується і перехід, якщо не нуль	DJNZ ad,rel	11010101	3		2
14	Порівняння акумулятора з байтом, що прямоадресується і перехід, якщо не нуль	CJNE A,ad,rel	10110101	3		2
15	Порівняння акумулятора з константою і перехід, якщо не рівно	CJNE A,#d,rel	10110100	3		2
16	Порівняння регістра Rn з константою і перехід, якщо не рівно	CJNE Rn,#d,rel	10111rrr	3		2
17	Порівняння байта в РПД з константою і перехід, якщо не рівно	CJNE @Ri,#d,rel	1011011i	3		2
18	Довгий виклик підпрограми	LCALL ad16	00010010	3		2
19	Абсолютний виклик підпрограми в межах сторінки 2048 байта	ACALL ad11	a₁₀a₉a₈10001	2		2
20	Повернення з підпрограми	RET	00100010	1	2
21	Повернення з підпрограми обробки переривання	RETI	00110010	1	2
22	Немає операції	NOP	00000000	1	1

Таблиця А.3 – Команди арифметичних операцій

П/п	Призначення команди	Мнемокод	КОП	Б	Ц
1	2	3	5	6	7
1	Складання акумулятора з регістром Rn	ADD A,Rn	00101rrr	1	1
2	Складання акумулятора з байтом, що прямоадресується	ADD A,ad	00100101	2	1
3	Складання акумулятора з байтом, що побічно адресується, з РПД	ADD A,@Ri	0010011i	1	1
4	Складання акумулятора з константою	ADD A,#d	00111rrr	1	1
5	Складання акумулятора з регістром Rn і перенесенням	ADDC A,Rn	01100000	2	2
6	Складання акумулятора з байтом, що 24рямо адресується і перенесенням	ADDC A,ad	00110101	2	1
7	Складання акумулятора з байтом, що непрямо адресується і перенесенням	ADDC A,@Ri	0011011i	1	1
8	Складання акумулятора з константою і перенесенням	ADDC A,#d	10100000	2	2

Продовження табл. А.3

1	2	3	4	5	6
9	Десяткова корекція акумулятора	DA А	11010100	1	1
10	Віднімання з акумулятора регістра Rn і позики	SUBB A,Rn	10011rrr	1	1
11	Віднімання з акумулятора байта, що прямоадресується і позики	SUBB A,ad	10010101	2	1
12	Віднімання з акумулятора байта РПД і позики, що непрямо адресується	SUBB A,@Ri	1001011i	2	1
13	Віднімання з акумулятора константи і позики	SUBB A,#d	10010100	2	1
14	Інкремент акумулятора	INC А	00000100	1	1
15	Інкремент регістра Rn	INC Rn	00001rrr	1	1
16	Інкремент байта, що прямоадресується	INC ad	00000101	2	1
17	Інкремент байта РПД, що побічно адресується	INC @Ri	0000011i	1	1
18	Інкремент покажчика даних DPTR	INC DPTR	10100011	1	2
19	Декремент акумулятора	DEC А	00010100	1	1
20	Декремент регістра Rn	DEC Rn	00011rrr	1	1
21	Декремент байта, що прямоадресується	DEC ad	00010101	2	1
22	Декремент байта РПД, що побічно адресується	DEC @Ri	0001011i	1	1
23	Множення акумулятора на регістр В	MUL AB	10100100	1	4
24	Ділення акумулятора на регістр В	DIV AB	1000100	1	4

Таблиця А.4 – Команди логічних операцій

П/п	Призначення команди	Мнемокод	КОП	Б	Ц
1	2	3	4	5	6
1	Логічне І акумулятора і регістра	ANL A,Rn	010111rrr	1	1
2	Логічне І акумулятора і байта, що прямоадресується	ANL A,ad	01010101	2	1
3	Логічне І акумулятора і байта, що непрямо адресується	ANL A,@Ri	0101011i	1	1
4	Логічне І акумулятора і константи	ANL A,#d	01010100	2	1
5	Логічне І байта, що прямоадресується і акумулятора	ANL ad,A	01010010	2	1
6	Логічне І байта, що прямоадресується і константи	ANL ad,#d	01010011	3	2
7	Логічне АБО акумулятора і регістра	ORL A,Rn	01001rrr	1	1
8	Логічне АБО акумулятора і байта, що прямоадресується	ORL A,ad	01000101	2	1

Продовження табл. А.4

1	2	3	4	5	6
9	Логічне АБО акумулятора і байта, що побічно адресується, з РПД	ORL A,@Ri	0100011i	1	1
10	Логічне АБО акумулятора і константи	ORL A,#d	01000100	2	1
11	Логічне АБО байта, що прямоадресується і акумулятора	ORL ad,A	01000010	2	1
12	Логічне АБО байта, що прямоадресується і константи	ORL ad,#d	01000011	3	2
13	Виключаюче АБО акумулятора і регістра	XRL A,Rn	01101rrr	1	1
14	Що виключає АБО акумулятора і байта, що прямоадресується	XRL A,ad	01100101	2	1
15	Виключаюче АБО акумулятора і байта, що побічно адресується, з РПД	XRL A,@Ri	0110011i	1	1
16	Виключаюче АБО акумулятора і константи	XRL A,#d	01100100	2	1
17	Виключаюче АБО байта, що прямоадресується і акумулятора	XRL ad,A	01100010	2	1
18	Що виключає АБО байта, що прямоадресується і константи	XRL ad,#d	01100011	3	2
19	Скидання (обнулення) акумулятора	CLR А	11100100	1	1
20	Інверсія акумулятора	CPL А	11110100	1	1
21	Зсув акумулятора вліво циклічний	RL А	00100011	1	1
22	Зсув акумулятора вліво через перенесення	RLC А	00110011	1	1
23	Зсув акумулятора вправо циклічний	RR А	00000011	1	1
24	Зсув акумулятора вправо через перенесення	RRC А	0010011	1	1
25	Обмін місцями тетрад в акумуляторі	SWAP А	11000100	1	1

Таблиця А.5 – Команди бітового процесора

П/п	Призначення команди	Мнемокод	КОП	Б	Ц
1	2	3	4	5	6
1	Скидання переносу	CLR С	11000011	1	1
2	Скидання біта	CLR bit	11000010	2	1
3	Установка переносу	SETB C	11010011	1	1
4	Установка біта	SETB bit	11010010	2	1
5	Інверсія переносу	CPL C	10110011	1	1
6	Інверсія біта	CPL bit	10110010	2	1
7	Логічне І біта і переносу	ANL C,bit	10000010	2	2
8	Логічне І інверсії біта і переносу	ANL C/bit	10110000	2	2

Продовження табл. А.5

9	Логічне АБО біта і переносу	ORL C,bit	01110010	2	2
10	Логічне АБО інверсії біта і переносу	ORL C,/bit	10100000	2	2
11	Пересилка біта в перенос	MOV C,bit	10100010	2	1
12	Пересилка переносу в біт	MOV bit,C	10010010	2	2

Таблица А.6 – Карта біт, що адресуються, в резидентній пам’яті даних

7FH
Адреса осередка	Позиція біта в елементі пам'яті і його адреса
Адреса осередка	7	6	5	4	3	2	1	0
2FH	7F	7E	7D	7C	7B	7A	79	78
2EH	77	76	75	74	73	72	71	70
2DH	6F	6E	6D	6C	6B	6A	69	68
2CH	67	66	65	64	63	62	61	60
2BH	5F	5E	5D	5C	5B	5A	59	58
2AH	57	56	55	54	53	52	51	50
29H	4F	4E	4D	4C	4B	4A	49	48
28H	47	46	45	44	43	42	41	40
27H	3F	3E	3D	3C	3B	3A	39	38
26H	37	36	35	34	33	32	31	30
25H	2F	2E	2D	2C	2B	2A	29	28
24H	27	26	25	24	23	22	21	20
23H	1F	1E	1D	1C	1B	1A	19	18
22H	17	16	15	14	13	12	11	10
21H	0F	0E	0D	0C	0B	0A	09	08
20H	07	06	05	04	03	02	01	00
1FH 18H	Банк 3
17H 10H	Банк 2
0FH 08H	Банк 1
07H 00H	Банк 0

ДОДАТОК Б

ТАБЛИЦІ ПЕРЕВОДУ ДЕСЯТКОВІХ ЧІСЕЛ

Таблиця Б.1– Десяткові числа і їх шістнадцяткові і двійкові еквіваленти

Десяткове (D)	16-ричне (H)	Двійкове (В)
		Позиції
		3	2	1	0
0	0	0	0	0	0
1	1	0	0	0	1
2	2	0	0	1	0
3	3	0	0	1	1
4	4	0	1	0	0
5	5	0	1	0	1
6	6	0	1	1	0
7	7	0	1	1	1
8	8	1	0	0	0
9	9	1	0	0	1
10	А	1	0	1	0
11	B	1	0	1	1
12	C	1	1	0	0
13	D	1	1	0	1
14	E	1	1	1	0
15	F	1	1	1	1

Таблиця Б.2 – Двійково  десяткові числа (код BCD)

Десяткове

Двійково – десяткове

Таблиця Б.3 – Десяткові числа із знаком в додатковому коді

Десяткове	Двійкове із знаком	Примітки
+127	0111 1111
	
	
	
+8	0000 1111
+7	0000 0111
+6	0000 0110	Позитивні числа
+5	0000 0101	представлені в тій же
+4	0000 0100	формі, що і прямі
+3	0000 0011	двійкові числа.
+2	0000 0010
+1	0000 0001
+0	0000 0000
1	1111 1111
2	1111 1110
3	1111 1101
4	1111 1100	Негативні числа
5	1111 1011	представлені у формі
6	1111 1010	додаткового коду.
7	1111 1001
8	1111 1000
	
	
	
128	1000 0000

ДОДАТОК В

ИНСТРУКЦІЯ КОРИСТУВАННЯ СИМУЛЯТОРОМ PDS 51

1 Запуск програми симулятора.

Перший спосіб:

Кнопка «Пуск» на панелі задач;

Головне меню: опція «Програми»;

Підменю: опція «Phyton Project-51 Demo 3.20.23»;

Підменю: «PDS-51 Simulator»

Другий спосіб:

Ярлик «PDS-51 Simulator» на робочому столі.

2. Під час завантаження програми при необхідності закрити інформаційне вікно про версію програмного продукту, а в наступному діалоговому вікні «Examples» вибрати і натиснути кнопку «Скасування».

3. Вибір типу мікроконтролера (процесора) і його завантаження.

Перший спосіб:

Верхнє меню: опції «Конфігурація» → «Симуляція…»... Відкривається діалогове вікно «Опції симуляції». У текстовому полі «Процесор» вікна, що відкрилося, вибирається тип процесора Intel 8051 і натискається кнопка „OK”. У рядку інформації (внизу основного діалогового вікна) висвітлюється тип процесора.

Другий спосіб:

На Панелі інструментів клацнути на кнопці «Симуляція…»... При цьому відкривається діалогове вікно «Опції симуляції». У текстовому полі «Процесор» вікна, що відкрилося, вибирається тип процесора Intel 8051 і натискається кнопка „OK”. У рядку інформації (внизу основного діалогового вікна) висвітлюється тип процесора.

4. Завантаження мінімально необхідних для роботи з процесором діалогових вікон.

Дані у вікнах, що показують значення комірок і регістрів можуть відображатися: десятинному, двійковому, шістнадцятирічному, символьному і з точкою, що плаває. Для настроювання відображення викликається контекстне меню і виконується пункт «Опції ...”.

4.1. Вікно «Змінні».

Головне меню: опції «Перегляд» > «Змінні». За допомогою верхнього меню цього вікна можна додавати змінні, видаляти їх, переміщувати вниз і т.п. При додаванні змінної в список вікна відкривається діалогове вікно «Додати змінну у вікно», у якому з запропонованого списку вибирається необхідна змінна і вибір підтверджується натисканням кнопок „+”-«Додати » і «Готово». У дане вікно рекомендується додати змінні: регістри банків (R0, R1, R2, R3, R4, R5, R6, R7), акумулятор А і його розширник В, регістр DPTR.

Додати змінну можна і за допомогою кнопки «Додати ім'я у вікно змінних», що розташована на панелі інструментів.

4.2 Контролювати виконання програми можна також за допомогою панелі автопросмотру (права панель вікна «Дисасемблер» встановлюється за допомогою контекстного меню). В цьому вікні значення регістрів R0 R7 регістрів поточного банку і спеціальних функцій відображаються автоматично. Крім того доцільно відкрити вікно «CPU registers» за допомогою команди головного меню «Перегляд» / «Периферійні пристрої» / «CPU registers».

4.2. Вікно «Дисасемблер».

Верхнє меню: опції «Перегляд» > «Дисасемблер». У даному вікні набирається і редагується програма у кодах і мнемокодах. Команди набираються в діалоговому вікні, що автоматично відкривається, як при використанні верхнього меню даного вікна (кнопка ASM), так і при безпосередньому наборі у виділеному бірюзовим підсвітленням рядку. Для зручного відлагодження програми рекомендується у вікні «Дисасемблер» відкрити додатково праву панель. Вона відкривається за допомогою контекстного меню

Константи й адреси при наборі обов'язково повинні закінчуватися символом «h» або «H» (що вказує на шістнадцятирічне рахування). Крім того, при наборі констант і адреси необхідно дописувати ліворуч нулі до чотирьох позицій. Наприклад: #002Аh або #02Ah (константа 2А) або 2Аh (значення адреси комірки пам'яті 2А). Біти вказуються в команді за допомогою набору його адреси у шістнадцятирічної формі або використовується позиційне позначення біта. Наприклад: для посилання на біт 7Fh треба набрати 7Fh або 2Fh.7 тому, що цей біт розташований у комірці з адресою 2Fh у сьомому розряді. При посиланні на біт регістра спеціальної функції замість адреси комірки вказується ім’я регістра спеціальної функції з побітовим доступом: PSW.7.

4.3. Вікна пам'яті програм і пам'яті даних.

Верхнє меню: опції «Перегляд» > «Дамп пам'яті». У вікні пам'яті програм розташовані п’ять вкладок:

Code адресний простір пам’яті програм CSEG,

Idata  частина внутрішньої пам’яті даних , що має адреса 00h  7Fh

Data  внутрішня пам’ять DSEG з діапазоном адрес 00h  FFh,

Xdata  зовнішня пам’ять даних, яка може мати об’єм 256 байт, 2 кБайт і 64 кБайт (у демоверсії симулятора доступно 4 кБайт при встановлені любого розміру зовнішнього блоку пам’яті у діалоговому вікні „Опції симуляції”),

Bit  бітова область пам’яті, що розташована в DSEG у комірках з адресами 20h  2Fh.

4.4. Вікно регістра слова стану програми (PSW) бажано відкрити при любому варіанті контролю вмісту регістрів.

Верхнє меню: опції «Перегляд» → «Прапори PSW».

Для збереження настроювання діалогових вікон потрібно установити прапорець у верхньому меню: опції «Файл» → «Автозберігання конфігурації при виході».

5. Збереження файлу програми у машинних кодах.

Після набору тексту програми (перед її запуском і налагодженням) необхідно зберегти файл із розширенням *.bin, або *.hex.

Верхнє меню: опції «Файл» > «Записати файл із пам'яті процесора...». У діалоговому вікні «Записати файл на диск...», що відкрилося указується шлях, куди записується файл; початкова і кінцева адреси програми (наприкінці адреси «h») з вікна «Дисасемблер»; перемикач формату файлу встановлюється в положення «Двійковий» або «Шістнадцятирічний», а перемикач адресного простору в положення «Code». Потім натискається кнопка «ОК».

6. Запуск програми.

Для покрокового проходу програми необхідно установити курсор на першу команду програми і клацнути за допомогою миші по кнопці NewPC діалогового вікна «Дисасемблер». Потім послідовним натисканням на клавіатурі кнопки F7 виконати всі команди програми. При цьому для контролю правильності роботи програми треба перевіряти уміст відповідних комірок пам'яті даних, регістрів банків, акумулятора і регістрів DPTR і PSW та інших регістрів відповідно до умови завдання.

Після завершення програми для її повторного виконання необхідно скинуті процесор натисканням на клавішу F5

7. Збереження тексту програми у мнемокодах.

Після налагодження програми можна записати текст програми у мнемокодах в текстовий файл із розширенням *.txt. Для цього потрібно діяти теж через верхнє меню: опції «Файл» > «Записати файл із пам'яті процесора...». У діалоговому вікні, що відкрилося, «Записати файл на диск...» указується шлях, куди записується файл; початкова і кінцева адреси програми (наприкінці адреси необхідно додати h) з вікна «Дисасемблер»; перемикач формату файлу встановлюється в положення «Дисасемблер», а перемикач адресного простору в положення «Code». Потім натискається кнопка «ОК». Необхідно також записати нову версію файлу у машинних кодах

8. Відкриття файлу програми у машинних кодах.

При відкритті файлу з розширенням *.bin для продовження редагування або відладження або запуску на виконання потрібно відкрити опції у верхньому меню: «Файл» → «Завантажити програму для відладження…»... У діалоговому вікні, що відкрилося, «Завантажити програму/Файл даних» указується шлях до файлу, що завантажується, включається перемикач формату файлу «Двійковий» і вказується адреса з якого необхідно завантажити файл (наприкінці адреси «h»), адресний простір – «Code» і натискається кнопка «ОК». Якщо файл у шістнадцятирічних кодах, то перемикач формату файлу встановлюється «Стандартний/розширення (HEX) hех». У файлі з розширенням hех адреса програми зберігається у файлі.

<<< < Предыдущая 1 2 3 4 5 67 / 77

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]

#
17.11.2018296.96 Кб3ЗАДАНИЕ_ДЛЯ_ИНДИВИДУАЛЬ.doc
#
01.05.2025242.18 Кб0Задания 3(Прогноз).doc
#
01.03.2025122.37 Кб1задания для контрольных работ хоз право.doc
#
01.05.2025708.61 Кб0Задания по л_р Учебная практика.doc
#
01.05.2025661.5 Кб0задания2012.doc
#
01.05.2025894.98 Кб0Задания_MPT.doc
#
01.05.202568.52 Кб0Задачи в методичку Курсова .docx
#
06.11.2018271.87 Кб69Задачи Гос.экзамен.doc
#
01.05.2025357.35 Кб0Задачи ИМ.docx
#
08.05.2019806.91 Кб1Задачи Межд Марк.doc
#
01.04.202590.62 Кб0задачи оперативные переключения.doc