2.2. План семінарського заняття

2.1. Предмет та об’єкти економічного аналізу

2.2. Принципи економічного аналізу

2.3. Види економічного аналізу

2.4. Зв’язок економічного аналізу з іншими дисциплінами

2.3. Термінологічний словник

Предметом економічного аналізу є причинно-наслідкові зв’язки економічних процесів діяльності підприємств.

Об’єктами економічного аналізу є економічні результати діяльності господарюючого суб’єкта, фінансовий стан, платоспроможність, ліквідність, фінансові результати, обсяг виробництва та продажу, собівартість, забезпеченість трудовими, матеріальними та фінансовими ресурсами, характер їх використання.

Внутрішній економічний аналіз спрямований на комплексне дослідження економічного розвитку суб’єкта господарювання, структурних підрозділів для забезпечення найбільш повного використання його потенціалу і регламентації діяльності всіх функціональних підсистем.

Зовнішній економічний аналіз передбачає надання оцінки місця господарюючого суб’єкта у ринковому середовищі для визначення стратегії і тактики економічних відносин, пошуку партнерів і клієнтів, забезпечення конкурентних позицій тощо.

Попередній економічний аналіз – це дослідження економічної системи за параметрами, які визначають її майбутній стан. Його особливість полягає у проекції минулого і теперішнього стану об’єкта на перспективу, з урахуванням спадковості чи певної стійкості зміни економічних показників.

Оперативний економічний аналіз полягає у забезпеченні управління своєчасною дієвою інформацією про зміну економічної ситуації, причини цієї зміни, відхилення від регламентованих параметрів з метою своєчасного прийняття рішень, спрямованих на попередження та усунення негативних змін і ефективне маневрування наявними ресурсами.

Ретроспективний аналіз полягає у системному комплексному дослідженні результатів господарської діяльності підприємства чи інших об’єктів за результатами їх розвитку за певний аналітичний період (рік, квартал, місяць тощо).

Галузевий аналіз – аналіз, методика якого враховує специфіку окремих галузей економіки (промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту, торгівлі тощо).

Міжгалузевий економічний аналіз є теоретичною та методологічною основою економічного аналізу в усіх галузях національної економіки.

Внутрішньогосподарський аналіз вивчає діяльність тільки підприємства, що досліджується, та його структурних підрозділів.

При міжгосподарському аналізі порівнюються результати діяльності двох або більше підприємств, що дає можливість надати більш об’єктивну оцінку ефективності діяльності підприємства, вивчити невикористані резерви господарювання.

Техніко-економічний аналіз – проводять технічні служби підприємства; об’єктом є технічні процеси, що використовуються для виробництва продукції із заданими властивостями та пов’язані з цим матеріальні, трудові й фінансові витрати, а його предметом – причинно-наслідкові зв’язки, що є результатом взаємодії технічних та економічних процесів.

Соціально-економічний аналіз – проводять економічні служби підприємства, статистичні органи. Досліджуються можливості подальшого соціально-економічного розвитку колективів, підвищення трудової мотивації та її впливу на економіку підприємства. Об’єктом аналізу є соціальні процеси та їх вплив на результати господарської діяльності, предмет дослідження – причинно-наслідкові зв’язки, які визначають соціально-економічний розвиток трудового колективу.

Економіко-екологічний аналіз – проводять служби охорони навколишнього середовища. Досліджується взаємодія екологічних та економічних процесів, пов’язаних зі збереженням і покращанням навколишнього середовища та витратами на екологію.

Порівняльний аналіз – відбувається, як правило, порівняння звітних показників про результати господарської діяльності з прогнозними показниками, даними минулих років, підприємств галузі.

Діагностичний аналіз – спосіб встановлення характеру порушень нормального ходу економічних процесів на підставі типових ознак, характерних тільки для даного порушення (знання причини дає можливість швидко та точно встановити характер порушень, не виконуючи додаткових розрахунків).

Факторний аналіз – направлений на виявлення величини впливу факторів на приріст і рівень результативних показників.

CVP-аналіз (Cost-Volume-Profit Analysis) – полягає у вивченні взаємозв’язку та співвідношення витрат, обсягу і прибутку, у розподілі витрат на постійні та змінні.

Аналіз комерційних ризиків – має велике практичне значення, оскільки діяльність підприємства здійснюється в умовах невизначеності, за наявності ризикових господарських ситуацій.

Функціонально-вартісний аналіз (ФВА) – базується на функціях, які виконує об’єкт, та зорієнтований на оптимальні методи їх реалізації на всіх стадіях життєвого циклу виробу. Його призначення в тому, щоб виявити та попередити зайві витрати за рахунок ліквідації непотрібних вузлів, деталей, спрощення конструкції виробу, заміни матеріалів тощо.

При суцільному аналізі висновки надаються після вивчення всіх без винятку об’єктів.

При вибірковому аналізі висновки надаються за результатами обстеження тільки частини об’єктів.

Комплексний аналіз – повний аналіз всієї діяльності підприємства, згідно якого всі показники вивчаються у взаємозв’язку та взаємозумовленості, розраховується вплив окремих показників на інші, більш загальні.

Локальний аналіз – аналіз діяльності окремих підрозділів.

Тематичний аналіз –дослідження окремих питань, які в даний момент найбільше цікавлять.