1.6. Програмні питання для самостійного вивчення теми

1. Охарактеризувати аналіз як спосіб розвитку економічного мислення.

2. Розкрити сутність діалектичного тандему “аналіз-синтез”.

3. Пояснити, в чому полягає зміст економічного аналізу.

4. Охарактеризувати основні функції економічного аналізу.

5. Вказати завдання, що постають перед економічним аналізом.

6. Назвати та охарактеризувати, за допомогою яких методів пізнання дійсності відбувається перехід від аналізу до синтезу.

7. Розкрити визначальні риси економічного аналізу.

8. Вказати, яке місце і роль аналізу в системі управління підприємством; які завдання управління вирішуються за допомогою економічного аналізу.

1.7. Рекомендована література

1. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа: Учебник. – 4-е изд., доп. и перераб. – М.: Финансы и статистика, 2002. – 416 с.

2. Басовский Л.Е. Теория экономического анализа: Учебное пособие. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 222 с.

3. Гадзевич О.І. Економічний аналіз господарської діяльності підприємств: Навчальний посібник. – Луцьк: Ред.-вид. відділ ВДУ ім. Лесі Українки, 1997. – 159 с.

4. Економічний аналіз: Навч. посібник / М.А. Болюха, В.З. Бучевський, М.І. Горбуток; за ред. акад. НАНУ, проф. М.Г. Чумаченка. – К.: КНЕУ, 2001. – 540 с.Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посібник. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 2000. – 378 с.

5. Економічний аналіз: Практикум для студентів вищих навчальних закладів економічних спеціальностей. / За ред. д.е.н, проф. Ф.Ф. Бутинця – 2-е вид., доп. і перероб. – Житомир: ПП “Рута”, 2003. – 496 с.

6. Любушин Н.П., Лещева В.Б., Дьякова В.Г. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия: Учеб. пособие для вузов / Под ред. проф. Н.П. Любушина. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 1999. – 471 с.

7. Мних Є.В., Ференц І.Д. Економічний аналіз: Навчальний посібник. – Львів: “Армія України”, 2000. – 144 с.

8. Олійник О.В. Економічний аналіз: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит”. За ред. д.е.н, проф. Ф.Ф. Бутинця. – Житомир: ПП “Рута”, 2003. – 680 с.

9. Попович П.Я. Економічний аналіз діяльності суб’єктів господарювання: Підручник. – Тернопіль: Економічна думка, 2001. – 454 с.

10. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: Учеб. пособие. – 7-е изд., испр. – Мн.: Новое знание, 2002. – 704 с.

11. Теория анализа хозяйственной деятельности: Учебник / В.В. Осмоловский, Л.И. Кравченко, Н.А. Русак и др.; под общ. ред. В.В. Осмоловского. – Мн.: Новое знание, 2001. – 318 с.

12. Экономический анализ: Учебник для вузов / Под ред. Л.Т. Гиляровской. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. – 527 с

Тема 2. Предмет та види економічного аналізу

2.1. Методичні вказівки до вивчення теми

Економічний аналіз – самостійна галузь наукових знань, що має свій предмет і об’єкти дослідження, цільову спрямованість, метод і методику, способи та прийоми для вивчення того суттєвого в предметі й об’єктах, що цікавить науку економічний аналіз та її користувачів.

Сукупним об’єктом аналізу є господарська діяльність підприємства. При цьому економічний аналіз вивчає не саму господарську діяльність (як технологічний, організаційний процес), а економічні результати господарювання (як наслідок економічних процесів).

Предмет науки показує, що вивчає дана наука. Отже, предметом економічного аналізу є причинно-наслідкові зв’язки економічних процесів діяльності підприємств. Тільки розкривши причинно-наслідкові зв’язки різних сторін діяльності, можна досить швидко визначити як зміняться основні результати господарської діяльності за рахунок того чи іншого фактору, провести обґрунтування будь-якого управлінського рішення, розрахувати як зміниться сума прибутку, беззбитковий обсяг продажу, запас фінансової стійкості, собівартість одиниці продукції за умов зміни виробничої ситуації.

Предмет економічного аналізу розкривається через його об’єкти:

ресурси → виробництво (виконання робіт, надання послуг) та інша діяльність → продукція (роботи, послуги) → фінансові результати → ресурси…

Таким чином, об’єктами економічного аналізу є економічні результати діяльності господарюючого суб’єкта, фінансовий стан, платоспроможність, ліквідність, фінансові результати, обсяг виробництва та продажу, собівартість, забезпеченість трудовими, матеріальними та фінансовими ресурсами, характер їх використання.

Для будь-якої науки характерне визначення базових принципів дослідження, які виражають стан і етику дослідника, регулюють процедурну сторону методології і методики.

Розглянемо основні принципи, яких повинен дотримуватись аналітик.

Принцип науковості передбачає глибоке пізнання об’єктивної реальності функціонування економічної системи, впливу об’єктивних факторів її зміни та розвитку, застосування наукової методики та організації аналітичних досліджень. Рівень науковості методики досягається розвитком методології аналізу та застосуванням його сучасних організаційних систем, новітніх досягнень в теорії та методиці економічних досліджень.

Принцип системності передбачає дослідження економічних явищ і процесів як складних систем з функціонально-структурною будовою елементів взаємозв’язку і взаємообумовленості їх складових. Тобто під системним економічним аналізом розуміють сукупність наукових методів і практичних прийомів розв’язання складних економічних проблем. Він базується на використанні категорій системи як єдності взаємопов’язаних елементів, які спільно діють для досягнення єдиної мети.

Принцип комплексності тісно пов’язаний з принципом системного підходу, хоча має більш вузьке значення. Він передбачає всебічне дослідження причинних взаємозалежностей, комплексну оцінку вхідних параметрів функціонально-структурної будови, їх зміну та розвиток на досліджуваному об’єкті у просторі і часі, за кількісними й якісними ознаками та вихідні (результативні) параметри цього процесу. Системність – поняття більш змістовніше, ніж комплексність, а тому останнє можна розглядати як важливу складову системного підходу.

Принцип періодичності (або регулярності) передбачає необхідність систематичного проведення аналітичних досліджень на базі високої їх організації та планування аналітичної роботи.

Принцип достовірності, об’єктивності, конкретності, точності. Аналіз повинен базуватися на достовірній, перевіреній інформації, що реально відображає об’єктивну дійсність, а його висновки повинні обґрунтовуватися точними аналітичними розрахунками. Достовірність та об’єктивність аналітичних досліджень передбачають відсутність арифметичних помилок у розрахунках, правильне застосування методики розрахунку окремих показників, впливу окремих факторів тощо.

Зрозумілість та адекватність тлумачення досягається через обов’язкове пояснення отриманих результатів дослідження (розрахунків) у вигляді відповідних висновків, коментарів, складання пояснювальних записок. Наявність аналітичних висновків є обов’язковим елементом методики економічного аналізу.

Принцип оперативності полягає у тому, що економічний аналіз повинен здійснюватися лише тоді, коли виникає потреба виявити причини недоліків у роботі підприємства та розробити шляхи підвищення ефективності господарської діяльності. Оперативність означає вміння чітко та швидко проводити аналіз, приймати відповідні управлінські рішення.

Принцип дієвості полягає в тому, що аналіз повинен активно впливати на хід виробництва та його результати, своєчасно виявляти недоліки та упущення в роботі, інформувати про це керівництво підприємства. Тобто необхідним є практичне використання результатів економічного аналізу для управління. Принцип дієвості передбачає також обмеження зайвої інформації, яка непотрібна для прийняття управлінських рішень.

Принцип ефективності аналітичного дослідження означає, що витрати на його проведення повинні бути найменшими при оптимальній глибині аналізу та його комплексності. У першу чергу, застосовують більш раціональні методи збирання та зберігання даних, впроваджують у практику економічного аналізу використання комп’ютерної техніки та інших технічних засобів.

Класифікація економічного аналізу має суттєве значення як для визначення методики досліджень, так і для організації аналітичного процесу. Розробка спеціальних методів економічного аналізу базується на науково обґрунтованій класифікації його видів, обумовленій потребами практики управління.

В аналітичній практиці залежно від строків проведення, об’єктів і суб’єктів, змісту аналітичних програм та інших показників використовуються різноманітні види економічного аналізу:

• за суб’єктами (користувачами) виділяють: внутрішній і зовнішній аналіз;

• за часом дослідження – попередній (перспективний, стратегічний), оперативний (ситуаційний), ретроспективний (наступний, історичний, “посмертний”) аналіз;

• за просторовою ознакою – внутрішньогосподарський і міжгосподарський аналіз;

• за об’єктами управління – техніко-економічний, соціально-економічний, економічно-статистичний, економічно-екологічний аналіз;

• за методикою дослідження – порівняльний, діагностичний, факторний, стохастичний (кореляційний), маржинальний, комерційних ризиків, функціонально-вартісний аналіз;

• за змістом – повний (комплексний), тематичний, локальний аналіз;

• за повнотою охоплення об’єктів – суцільний і вибірковий аналіз;

• за рівнем автоматизації робіт – ручний, комп’ютеризований, автоматизований аналіз.

Одночасно з розвитком науки відбувалася диференціація її галузей, що сприяло формуванню економічного аналізу. Так, окремі функції економічного аналізу спочатку виконувалися бухгалтерським обліком, статистикою тощо, але з поглибленням економічної роботи на підприємствах виникла необхідність у виділенні аналізу в окрему систему знань, оскільки існуючі на той час науки неспроможні були задовольнити всі вимоги практики.

Економічний аналіз має тісні взаємозв’язки з такими науками, як економічна теорія, економіка, фінанси, маркетинг, менеджмент, бухгалтерський облік, статистика, математика тощо.