Міністерство освіти і науки України

Житомирський державний технологічний університет

Навчально-методичний посібник

для самостійного вивчення дисципліни

тЕОРІЯ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ

ЖИТОМИР

ЗМIСТ

ВСТУП
ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ
ТЕМА 1. ЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ ТА ЙОГО РОЛЬ В УПРАВЛІННІ ПІДПРИЄМСТВОМ
Методичні вказівки до вивчення теми
План семінарського заняття
Термінологічний словник основних понять
Навчальні завдання
Тести для самоперевірки знань
Програмні питання для самостійного вивчення теми
Рекомендована література
ТЕМА 2. ПРЕДМЕТ ТА ВИДИ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ
Методичні вказівки до вивчення теми
План семінарського заняття
Термінологічний словник основних понять
Навчальні завдання
Тести для самоперевірки знань
Програмні питання для самостійного вивчення теми
Рекомендована література
ТЕМА 3. МЕТОД ТА МЕТОДИКА ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ
Методичні вказівки до вивчення теми
План семінарського заняття
Термінологічний словник основних понять
Навчальні завдання
Тести для самоперевірки знань
Програмні питання для самостійного вивчення теми
Рекомендована література
ТЕМА 4. МЕТОДИКА ФАКТОРНОГО АНАЛІЗУ
Методичні вказівки до вивчення теми
План семінарського заняття
Термінологічний словник основних понять
Навчальні завдання
Тести для самоперевірки знань
Програмні питання для самостійного вивчення теми
Рекомендована література
ТЕМА 5. АНАЛІЗ РЕЗЕРВІВ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Методичні вказівки до вивчення теми
План семінарського заняття
Термінологічний словник основних понять
Навчальні завдання
Тести для самоперевірки знань
Програмні питання для самостійного вивчення теми
Рекомендована література
ТЕМА 6. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ
Методичні вказівки до вивчення теми
План семінарського заняття
Термінологічний словник основних понять
Навчальні завдання
Тести для самоперевірки знань
Програмні питання для самостійного вивчення теми
Рекомендована література
ТЕМА 7. ІСТОРІЯ, ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ
Методичні вказівки до вивчення теми
План семінарського заняття
Навчальні завдання
Тести для самоперевірки знань
Програмні питання для самостійного вивчення теми
Рекомендована література

ВСТУП

Навчальна дисципліна “Теорія економічного аналізу” є нормативною, тобто обов’язковою для вивчення студентами спеціальності 7.050201 “Менеджмент організацій”. Вивчення цієї дисципліни вимагає від студентів обізнаності з матеріалом, викладеним у дисциплінах “Економіка підприємств”, “Фінанси підприємства”, “Основи статистики”, “Бухгалтерський фінансовий облік” та інших.

Метою вивчення дисципліни є засвоєння студентами навиків проведення економічного аналізу, набуття навиків використовувати знання для розв’язання різних проблем економіки підприємств і управління господарською діяльністю.

Вивчення дисципліни “Теорія економічного аналізу” забезпечує студентам:

знання методики економічного аналізу господарської діяльності з метою ефективного формування і використання майна підприємства, його трудових та фінансових ресурсів для одержання суб’єктом підприємництва, власнику, працівникам максимального прибутку;

розуміння економічного аналізу як складової частини економічної роботи на підприємстві, установі, здійснюється власником з метою виявлення резервів господарювання, ефективної організації виробничої, комерційної та фінансової роботи тощо;

вміння формувати інформацію для аналізу, організовувати економічний аналіз, виконувати розрахунки, робити висновки та використовувати їх в процесі діяльності суб’єкта господарювання.

Програма дисципліни

Тема 1. Значення економічного аналізу та його роль в управлінні підприємством

Наукові основи і філософське розуміння економічного аналізу. Зміст та завдання економічного аналізу. Місце та роль економічного аналізу в системі управління підприємством.

Тема 2. Предмет та види економічного аналізу

Предмет та об’єкти економічного аналізу. Принципи економічного аналізу. Види економічного аналізу. Зв’язок економічного аналізу з іншими дисциплінами.

Тема 3. Метод та методика економічного аналізу

Метод економічного аналізу, його особливості. Класифікація методичних прийомів та способів економічного аналізу. Методичний прийом порівняння в аналітичних дослідженнях: особливості застосування. Використання абсолютних, відносних та середніх величин в економічному аналізі. Побудова рядів динаміки для потреб економіки. Індекси, їх види та порядок розрахунку. Прийом групування інформації в економічному аналізі. Використання прийому балансового узагальнення в економічному аналізі. Прийоми графічного та табличного відображення аналітичних даних в економічному аналізі. Методика комплексного економічного аналізу.

Тема 4. Методика факторного аналізу

Поняття та завдання факторного аналізу. Класифікація факторів для потреб економічного аналізу. Моделювання факторних систем. Способи виміру впливу факторів в детермінованому аналізі. Способи вивчення взаємозв’язків в кореляційному аналізі.

Тема 5. Аналіз резервів підвищення ефективності господарської діяльності

Поняття та класифікація резервів господарювання. Методика розрахунку та обґрунтування розміру резервів господарювання.

Тема 6. Організація та інформаційне забезпечення економічного аналізу

Загальні підходи до організації економічного аналізу. Інформаційно-методичне забезпечення економічного аналізу. Підготовка інформаційної бази для потреб аналізу. Оформлення результатів економічного аналізу.

Тема 7. Історія, проблеми та перспективи розвитку економічного аналізу

Зародження економічного аналізу. Історія розвитку економічного аналізу в Росії до 1917 р. Економічний аналіз в соціалістичному суспільстві. Становлення та розвиток економічного аналізу в Україні. Економічний аналіз на сучасному етапі.

ТЕМА 1. ЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ ТА ЙОГО РОЛЬ В УПРАВЛІННІ ПІДПРИЄМСТВОМ

1.1. Методичні вказівки до вивчення теми

Аналіз (від грецького analisis – розкладання об’єкту, що вивчається, на частини, на властиві цьому об’єкту складові) в загальному розумінні цього терміну є одним із методів пізнання явищ, предметів і процесів у природі та суспільстві. Тому, щоб зрозуміти сутність аналізу, необхідно, перш за все, розглянути філософське розуміння теорії пізнання.

В процесі пізнання широко використовуються такі найважливіші інструменти, як аналіз, синтез, експеримент, моделювання. Аналіз як метод пізнання завдяки всезагальності знайшов широке застосування в сучасній науці. З нього починається осмислення наукових фактів.

Аналіз, як метод пізнання об’єктивної дійсності, має свої особливості.

Це поняття не ідентичне поняттю “аналіз”, під яким розуміють синонім поняття “дослідження”. Останній термін значно ширший і представляє собою всебічне наукове вивчення предмету за допомогою різних способів і прийомів. Те ж розуміємо, коли мова йде про економічний аналіз.

Аналіз, як метод пізнання реальної дійсності, безпосередньо пов’язаний із мисленням, усвідомленим активним сприйняттям людиною цієї дійсності, що передбачає використання синтезу та інших категорій і законів діалектики. В основу аналізу покладено діалектичний метод дослідження¹, який створює необхідний простір для абстрактно-логічних суджень. Основні принципи діалектики (рух, розвиток, саморозвиток, взаємозумовленість, взаємозалежність, причинно-наслідкова підпорядкованість, необхідність, випадковість, перехід кількості в якість) є базовими для використання в економічному аналізі. Мислення, а в даному випадку й аналіз, відображає загальне, диференціює та групує властивості речей, явищ, показників відповідно до їх сутності, в розвитку та протиріччі.

Аналіз виступає в діалектичній, суперечливій єдності з поняттям “синтез” (від гр. – sinthesis) – поєднання раніше розподілених елементів досліджуваного об’єкту в єдине ціле. Аналіз як метод розкладання цілого на складові елементи не може забезпечити глибину дослідження. Предмет і явища мають всезагальний зв’язок і взаємну обумовленість, тому їх необхідно вивчати в єдності, у взаємному зв’язку всіх сторін, елементів і частин. Взаємозв’язок між елементами, взаємозалежність і взаємообумовленість забезпечує синтез. Він виявляє зв’язки та залежності між окремими частинами предмету, що вивчається. Отже, аналіз передбачає синтез, і лише поєднуючи їх можна науково пізнати предмети і явища в діалектичному зв’язку всіх сторін.

Діалектичний тандем аналіз – синтез (“analisis – sinthesis”), який використовується в наукових дослідженнях, також називають аналізом у широкому розумінні цього терміну як способу пізнання предметів і явищ навколишнього середовища, який ґрунтується на розчленуванні цілого на складові частини та вивченні їх в усій різноманітності зв’язків і залежностей.

Перехід від аналізу факторів до теоретичного синтезу здійснюється за допомогою взаємодоповнюючих методів пізнання дійсності – індукції та дедукції.

Таким чином, під аналізом розуміють метод дослідження, який полягає в уявному розподілі цілого на складові частини та виділенні його окремих сторін, властивостей, зв’язків.

Економічний аналіз – це система спеціальних знань для дослідження зміни та розвитку економічних явищ і процесів у їх взаємозв’язку та взаємообумовленості, з метою забезпечення цільового управління ними.

Базуючись на теорії пізнання, економічний аналіз забезпечує практичну корисність діяльності людини, дозволяє раціонально обґрунтувати не тільки поточну діяльність, але й найближчу перспективу розвитку суб’єкта господарювання.

Тривають суперечки науковців щодо питання про межі науки економічного аналізу. Очевидно, що у даному аспекті слід виділити два рівні економічного аналізу: макроекономічний і мікроекономічний. На макрорівні (економіка країни, регіонів, галузей) економічний аналіз тісно інтегрується зі статистикою, набуває форми економіко-статистичного аналізу. На мікрорівні (економіка первинної ланки господарської системи) він реалізується як економічний аналіз діяльності підприємства.

Економічний аналіз є самостійною галуззю наукових знань, що має свій зміст і завдання.

• Зміст і завдання економічного аналізу залежать від соціально-економічного устрою, в умовах якого функціонує підприємство.

Зміст економічного аналізу становить комплексне та взаємопов’язане дослідження процесів і явищ господарської діяльності підприємств та їх структурних підрозділів, визначення на цій основі причинно-наслідкових зв’язків і тенденцій розвитку з метою обґрунтування та оцінки ефективності управлінських рішень.

У загальному вигляді зміст аналізу визначають: а) мета аналізу; б) виявлення та узгодження цілей і завдань аналізу, термінів виконання, кола спеціалістів-аналітиків; в) оцінка ситуації, що склалася, вивчення причинно-наслідкових зв’язків об’єкта, ступенів і напрямів впливу окремих факторів, оцінка основних економічних показників функціонування об’єкта; г) вивчення умов, які позитивно та негативно впливають на кінцеві та проміжні результати, пошук варіантів розв’язання проблеми та їх зіставлення; д) підготовка одного чи декількох варіантів господарських рішень. Отже, у процесі економічного аналізу реалізуються його три основні функції: оцінювальна, діагностична та пошукова (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Основні функції економічного аналізу

Багатогранність і взаємозалежність діяльності підприємства визначають необхідність проведення аналізу господарських ситуацій. Цю роль в процесі управління виконує економічний аналіз. Місце економічного аналізу в системі управління схематично представлено на рис. 1.2.

Рис. 1.2. Місце економічного аналізу в управлінні

В системі управління виділяється керуюча і керована системи: керуюча система (суб’єкт управління) – сукупність органів, засобів, інструментів і прийомів управління; керована система (об’єкт управління) – господарська діяльність. Керуюча і керована системи пов’язані, знаходяться в постійній взаємодії та представляють замкнутий контур управління.

В процесі управління економічний аналіз виступає елементом зворотного зв’язку між керуючою і керованою системами. Керівний орган передає управлінську інформацію на об’єкт управління, який, змінюючи свій стан, через зворотній зв’язок повідомляє керуючому органу про результати виконання команди і про свій новий стан. Становлення прямого і зворотного інформаційних потоків в управлінні можливе лише на базі аналітичних досліджень. При цьому, якщо у прямому зв’язку економічний аналіз забезпечує параметри можливого впливу на об’єкт управління, то у зворотному – дає оцінку ефективності такого впливу та доцільності його коригування.

Для забезпечення функціонування системи управління необхідна різноманітна інформація, що надається обліком. Вся отримана інформація перевіряється; визначаються відповідність встановленим формам, правильність арифметичних підрахунків, співставність показників. Після цього інформація обробляється: відбувається загальне ознайомлення з документами, їх змістом; визначаються та порівнюються відхилення; визначається вплив факторів на об’єкт, що аналізується, виявляються резерви та шляхи їх використання. Відповідно до узагальнених і систематизованих результатів аналізу готуються проекти управлінських рішень, що передаються в систему управління.

Якщо облік надає інформацію, то економічний аналіз повинен перетворити її в придатну для прийняття рішення.

Отже, економічний аналіз займає проміжне місце, виступаючи як зв’язкова ланка між інформаційним етапом і етапом прийняття рішень тим самим впливаючи на якість прийнятих управлінських рішень.

Таким чином, економічний аналіз є важливим елементом в системі управління виробництвом, дієвим засобом виявлення внутрішньогосподарських резервів, основою розробки науково обґрунтованих управлінських рішень, інструментом контролю за їх виконанням.