Приклад таблиці для записів результатів визначення показників фізичних властивостей ґрунтів
№ зразка |
Маса кільця m, г |
Маса кільця з ґрунтом m1, г |
Щіль-ність ґрунту ρ, г/см3 |
№ бюкса |
Маса порожнього бюкса m2, г |
Маса бюкса з вологим ґрунтом m3, г |
Маса бюкса з сухим ґрунтом m4, г |
Воло-гість ґрунту w, %
|
Щільність часток ґрунту ρs, г/см3 |
Коефіцієнт пористості e0 |
1 |
196 |
482 |
1,91 |
115 |
14,0 |
36,12 |
32,0 |
0,229 |
2,70 |
0,737 |
Піддослідні моноліти ґрунтів з визначеним коефіцієнтом пористості поміщають у ексикатори на зберігання для подальшого використання в лабораторній роботі №6.
Лабораторна робота № 6 на тему: ”Ознайомлення з методикою визначення фізико-механічних властивостей дисперсних ґрунтів”
Визначення стисливості дисперсних ґрунтів у компресійному приладі
Загальне ознайомлення з поняттями, що характеризують стисливість ґрунтів здійснюється вивченням пункту 3.1.4 навчального посібника «Інженерна геологія».
Основні показники, які характеризують стисливість ґрунтів і які найчастіше використовуються для визначення їх деформаційних властивостей є коефіцієнт стисливості ґрунту (m0) і компресний модуль деформації (Еk). В лабораторних умовах їх визначають за результатами випробувань зразків ґрунту у компресійних приладах в умовах одноосьового статичного ступеневого навантаження без можливості поперечного розширення.
Д а н о: моноліт ґрунту з визначеним в лабораторній роботі №5 коефіціентом пористості, компресійний прилад (рис. 1), ніж з прямим лезом, вага, ексикатор, паперові фільтри, індикатори, годинник.
Для випробувань використовують зразки ґрунту непорушеної будови та природної вологості, або зразки порушеної будови з заданими значеннями щільності і вологості.
Зразок, як правило, повинен мати форму циліндра діаметром не менше 7,1 см і відношенням висоти до діаметра 1:3,5.
Кільця компресійного приладу (одометра) мають розміри: діаметр – 8,74 см; площу – 60 см2, висоту – 2,5 см.
Виконання дослідів проводиться на тарованому компресійному приладі.
З а в д а н н я: ознайомитись з методикою визначення величини абсолютної деформації зразка ґрунту, коефіцієнта пористості ґрунту для кожного ступеня навантаження, побудувати компресійну і декомпресійну криві, вирахувати коефіцієнт стисливості ґрунту і компресійний модуль деформації.
Х і д р о б о т и:
1. Вирізують з моноліту ґрунтовідбірним кільцем ґрунт непорушеної структури і природної вологості або готують зразок порушеної будови із заданими значеннями щільності і вологості.
Рис. 1.
Компресійний прилад КП у розрізі:1 –
робочий циліндр з ванною 2 для води; 3 –
важіль з вантажем для створення
вертикального тиску; 4 – індикатор
(мессура)
для
вимірювання вертикальних деформацій
грунту;
5 – штамп;
6 – станина приладу; 7 – ґрунтовідбірне
кільце із зразком
ґрунту
2. Кільце з ґрунтом накривають з відкритих торців паперовими фільтрами і встановлюють на перфорований металевий диск різальним краєм вгору.
3. Закріплюють ґрунтовідбірне кільце (7) направляючим кільцем і встановлюють на ґрунт штамп (5) (
4. Всю систему одометра розміщують на станині (6) компресійного приладу.
5. Для вимірювання деформацій зразка ґрунту встановлюють два індикатори (4). Стрілки індикаторів виводять в положення 0.00.
6. Вертикальний тиск Р на зразок ґрунту передають ступенями за допомогою важеля (3), рами (6) і штампа (5) (див. рис. 1). Кожний ступінь тиску витримують до повної стабілізації деформації, коли величина стиснення (деформації ґрунту) не перевищує 0,01 мм за 16 годин, глинистих ґрунтів, 4 години для пилуватих і дрібних пісків, та 2 години – для органо-мінеральних і органічних ґрунтів.
За умов відсутності поперечного розширення ґрунту і збільшенні вертикального тиску стисливість ґрунту буде характеризуватись зміненням коефіцієнта пористості е. Початкові ступені навантаження під час визначення стисливості пилуватих і дрібних пісків слід вибирати залежно від їхнього коефіцієнта пористості за таблицею 8.
Т а б л и ц я 8