Класифікація уламкових осадових порід

Типи порід	Розміри уламків (в мм)	Породи
		сипкі		зцементовані
		кутасті уламки	округлі уламки	кутасті уламки	округлі уламки
П с е ф і т о в і ( к р у п н о у л а м к о в і )	>1000 – великі 1000-800 – крупні 800-600 – середні 600-200 – дрібні	брили	валуни	б р е к ч і я	к о н г л о м е р а т
	200-100 – великі 100-60 – крупні 60-40 – середні 40-20 – дрібні	щебінь	галька
	20-10 – великі 10-6 – крупні 6-4 – середні 4-2 – дрібні	жорства	гравій
Псамітові (середньо-уламкові)	2-1 – грубі 1-0,5 – крупні 0,5-0,25 – середні 0,25-0,10 – дрібні 0,10-0,05 – тонкі	п і с о к		п і с к о в и к
Алеври-тові (дрібно-уламкові)	0,05-0,01 – грубі 0,01-0,005 – тонкі	п и л		л е с, а л е в р о л і т
Пелітові (глинисті)	< 0,005	г л и н а		а р г і л і т

Лабораторна робота №4 на тему: ”Визначення та систематика метаморфічних гірських порід”

Про метаморфічні гірські породи та їхню ситематику належить дізнатись вивченням підрозділу 2.2 навчального посібника «Інженерна геологія».

Д а н о: роздатковий матеріал – колекцiї метаморфічних гірських порід.

З а в д а н н я: визначити такi найбiльш поширенi метаморфічні гірські породи як кварцит, джеспіліт, гнейс, мармур, філіт, сланець пірофілітовий, сланець слюдяний, сланець хлоритовий.

Х і д р о б о т и:. Зразок породи старанно оглядають, визначають його мінеральний склад, характернi властивостi, структуру, текстуру тощо. Характеристики метаморфічних, осадових і метаморфічних порiд записують у таблицю 6.

Т а б л и ц я 6

Приклад описання метаморфiчних порiд

№ з.п.	Назва породи	Первинна порода	Мiнеральний склад	Колiр	Структра	Текстура
1	кварцит	пiско-вики	кварц	рожевий	криста-лiчна	масивна

Лабораторна робота № 5 на тему: ”Ознайомлення з методикою визначення показників фізичних властивостей дисперсних ґрунтів”

Про фізичні властивості ґрунтів і їхні показники належить дізнатись вивченням пунктів 3.1.2 і 3.1.3 навчального посібника «Інженерна геологія».

Д а н о: моноліти дисперсних ґрунтів (пісок, лес, глина), бюкси, ґрунтовідбірні кільця, електронні ваги, шафи сушильні, ексикатори.

З а в д а н н я: ознайомитись з методикою визначення щільності, вологості та коефіцієнта пористості таких найбiльш поширених інженерних ґрунтів, як пісок, лес, глина.

Х і д р о б о т и: Лабораторні визначення властивостей ґрунтів виконуються в наступній послідовності.

1. Визначають щільність ґрунту (ρ). Для цього зважують ґрунтовідбірне кільце з компресійного приладу (маса ). Вирізують з моноліту кільцем ґрунт непорушеної структури і природної вологості, або готують зразок порушеної будови із заданими значеннями щільності і вологості. Зважують кільце з ґрунтом (маса ). Визначають щільність ґрунту за формулою

, г/см³, (1)

де V = 150 см³ – об'єм кільця.

1. Визначають вологість ґрунту (w). Для цього з моноліту поряд з місцем вирізання зразка відбирають у заздалегідь зважені бюкси (маса ) 15-20 г вологого ґрунту і зважують їх (маса ). Висушують ґрунт до постійної маси в сушильній шафі при температурі (105 ± 2)°С, охолоджують бюкси з ґрунтом в ексикаторі з СаС1₂, знову зважують (маса ). Визначають вологість за формулою

. (2)

3. Визначають щільність часток ґрунту ( ). Оскільки її визначення займає багато часу, в лабораторній роботі дозволяється прийняти = 2,66 г/см³.

Вираховують коефіцієнт пористості зразка ґрунту за формулою

. (3)

Результати цих досліджень і розрахунки записують в таблицю, приклад заповнення якої наведено нижче (табл. 7).

Т а б л и ц я 7