Організація і зміст роботи методичного кабінету (районного, міського, обласного)

Основні завдання роботи методичних кабінетів полягають:

4. У підвищенні кваліфікації працівників дитячих садків з методики ознайомлення з природою.

5. Допомоги дитячим садкам у реалізації завдань програми.

6. Збиранні і розповсюдженні передового досвіду роботи дитя­чих садків.

Усі ці завдання спрямовані на поліпшення роботи дитячих сад­ків з розділу ознайомлення з природою.

Важливе значення має підвищення кваліфікації вихователів. Здійснення цього завдання повинно відбуватися в двох напрямках: удосконалення методичної майстерності і підвищення загальнобіо- логічних знань, особливо в плані вивчення природи рідного краю.

Основними формами здійснення підвищення кваліфікації є кур­си, методичні об'єднання, семінари-практикуми, наради, конферен­ції, виставки.

Курси підвищення кваліфікації організуються при Інститутах підвищення кваліфікації, при районних відділах народної освіти, при кафедрах дошкільної педагогіки педінститутів. Кожні 5 років організується перепідготовка вихователів за всіма розділами про­грами, включаючи ознайомлення з природою. На курсах читаються лекції працівниками кафедр Інститутів удосконалення, а також запрошуються лектори з інших закладів. Організовуються колек­тивний перегляд і обговорення роботи дитячих садків, які нагро­мадили кращий досвід. Слухачі курсів обговорюють реферати, в яких висвітлюється кращий досвід роботи. Організуються екс­курсії у природничі відділи краєзнавчих музеїв.

Важливе значення у підвищенні кваліфікації відіграють мето­дичні об'єднання дошкільних працівників. Вони організуються за територіальним принципом і об'єднують вихователів за віковими групами. Якщо кількість дошкільних закладів у районі невелика, створюється спільне методичне об'єднання.

Робота методичних об'єднань, як правило, організується на основі дитячих садків, в яких створено кращий досвід (школи передового досвіду). Керівниками методичних об'єднань призна­чаються найбільш компетентні завідуючі, методисти, які на основі аналізу роботи дитячих садків спільно з методистом району роз­робляють план роботи методичного об'єднання на рік.

На методичних об'єднаннях заслуховуються лекції, доповіді з кращого досвіду роботи, організовується колективний перегляд і обговорення занять, цільових і повсякденних прогулянок, свят, розваг на природничому матеріалі. Важливо організувати диску­сії, стимулювати творчий пошук.

На методичних об'єднаннях можуть використовуватися ділові ігри з метою кращого оволодіння певними уміннями.

Семінари-практикуми, на відміну від методичних об'єднань, не є регулярною формою підвищення кваліфікації. Вони організують­ся залежно від потреб. Наприклад, якщо аналіз озеленення діля­нок дитячих садків дає підстави зробити висновок про їх флорис­тичну збідненість, а рівень знань, умінь вихователів по вирощу­ванню декоративних квіткових рослин, кущів, дерев, використан­ню їх у роботі з дітьми недостатній, то потрібно організувати на­весні семінар-практикум з декоративного садівництва з залучен­ням спеціалістів. На заняттях семінару проводять практичну робо­ту по розмноженню багаторічних квіткових рослин, кущів тощо.

Враховуючи, що не у всіх вихователів є достатні знання з природи рідного краю, можна організувати семінар-практикум з вивчення біоценозів водойм, лісу, лук, степів, культурних біоцено­зів парків, скверів. Найкраще застосовувати для цього екскурсії, які можуть проводитися запрошеними спеціалістами педучилищ, педінститутів. Під час екскурсій необхідно забезпечити професій­ну спрямованість при розгляданні об'єктів (які об'єкти найбільше можуть зацікавити дітей, яка доступна інформація про них може бути подана дошкільникам).

Наради організуються епізодично, в зв'язку з потребою опера­тивно інструктувати дошкільних працівників в зв'язку з зміною умов роботи. Наприклад, у зв'язку з різким погіршанням навко­лишнього середовища під час Чорнобильської катастрофи прово­дилися наради з інструктажем щодо можливостей спілкування ді­тей з природою за умов радіоактивного забруднення.

Конференції, а також виставки, які організуються найчастіше одночасно, проводяться напередодні початку навчального року. На них організуються пленарні і секційні засідання. На пленарних засіданнях аналізується робота педагогічних колективів, намічаю­ться завдання на наступний рік. На секціях з різних розділів ро­боти дитячих садків, у т. ч. ознайомлення з природою, організує­ться обмін кращим досвідом роботи, відбуваються дискусії.

На виставках представляються фотографії обладнання і озеле­нення ділянок, кутків природи, різних форм роботи з дітьми, по- робки з природних матеріалів, дидактичні настільні ігри тощо.

Усі форми роботи щодо підвищення кваліфікації повинні спря­мовуватися на розкриття творчих можливостей вихователів дитя­чих садків.

Важливим завданням методичного кабінету є допомога дитя­чим садкам у реалізації завдань програми по ознайомленню з природою. Умови роботи дитячих садків, особливо у великих про­мислових містах, різні, тому не можна однаково організувати ро­боту по ознайомленню з природою. Вивчаючи роботу дитячих сад­ків, методист повинен дати кваліфіковані поради.

Основною формою організації допомоги працівникам дитячих садків в їх роботі є консультації. Вони можуть проводитися на місці, коли методист відвідує і вивчає роботу дитячих садків, і в методичному кабінеті.

Для надання консультацій визначають певні дні, години. Про­ведення консультацій вимагає використання певних матеріалів:

1. Довідкової літератури по кімнатному, декоративному квіт­ництву, акваріумному риборозведенню, визначників рослин, птахів тощо.

2. Методичної літератури з питань ознайомлення з природою.

3. Зразки планів, розробки конспектів проведення занять з ви­користанням різних методів, розробки цільових прогулянок, свят, розваг на природничому матеріалі.

4. Доповіді з кращого досвіду роботи вихователів.

Наявність таких матеріалів допоможе дати кваліфіковані, ко­рисні поради вихователям.

Збирання і розповсюдження кращого досвіду роботи завжди розглядалося як одне з найважливіших завдань роботи методич­них кабінетів. К. Д. Ушинський вважав, що теорія стає порож­ньою, коли не грунтується на узагальненні фактів досвіду. Україн­ський педагог В. О. Сухомлинський підкреслював, що досвід спро­можний просунути теорію вперед.

Добре поставлена робота методичного кабінету по збиранню і розповсюдженню кращого досвіду роботи сприяє розвитку творчої активності вихователів, заохоченню роботи найкращих колективів дитячих садків через популяризацію їх роботи, висвітлення кра­щого досвіду на конференціях, публікації на сторінках журналу «Дошкільне виховання» тощо.

До кращого досвіду роботи ставляться такі основні вимоги: він повинен характеризуватися раціональністю шляхів досягнення ре­зультату, високою ефективністю. Іншими словами, меншою затра­тою сил і за коротший час має бути досягнутий результат.

Збирання кращого досвіду починається з вивчення роботи ви­хователів дитячих садків, вичленення новацій, шляхів досягнень більш високих результатів. Наступний етап — допомога виховате­лю у розвитку ідей, оформленні досвіду. Третій етап — поширення кращого досвіду. Дитячому садку, де створюється кращий досвід, надається статус опорного. Впровадження досвіду — це глибоке осмислення ідей і творче впровадження в особисту лабораторію кожного. Починається впровадження з педагогічного колективу дитячого садка, де кращий досвід заслуховується на педагогічній раді. Наступний етап — це ознайомлення з кращим досвідом робо­ти на методичному об'єднанні. Подальше поширення кращого до­свіду роботи — це висвітлення його на конференціях дошкільних працівників, на сторінках журналу «Дошкільне виховання», ви­дання методичного посібника.