- •Лекції з дисципліни “Філософія науки”
- •Модуль і. Філософія науки як особлива галузь знання Тема № 1.Наука як феномен культури
- •1. Філософія науки в системі філософського знання
- •2. Поняття науки
- •3. Функції науки
- •Тема № 2. Головні етапи розвитку науки
- •1. Становлення переднауки в стародавніх цивілізаціях
- •2. Антична наука
- •3. Наука в епоху Середньовіччя
- •4. Новоєвропейський період розвитку науки
- •Тема № 3. Пізнання
- •1. Поняття пізнання. Суб'єкт і об'єкт пізнання.
- •2. Чуттєве і раціональне пізнання та їх форми
- •3. Буденне і наукове пізнання
- •Проблема істини в пізнанні.
- •Тема № 4. Структура наукового знання План
- •1. Емпіричний рівень наукового знання
- •2. Теоретичний рівень наукового знання
- •3. Основи наукового знання
- •6) Наукова картина світу
- •Тема № 5. Основні форми наукового знання
- •1. Факт
- •2. Наукові поняття
- •3. Наукова проблема
- •4. Наукова ідея і науковий закон.
- •5. Гіпотеза
- •6. Теорія
- •Модуль iі. Методологічні, структурні, світоглядно-ціннісні засади й особливості наукового пізнання
- •1. Поняття теорії
- •2. Структура наукової теорії
- •3.Функції наукової теорії
- •4. Розвиток наукової теорії
- •5. Зміна наукових теорій
- •1. Емпіричні методи наукового пізнання
- •2. Теоретичні методи наукового пізнання
- •Загальнонаукові методи наукового пізнання
- •1. Концепція наукового знання неопозитивізму
- •2. Фальсифікаціонізм к. Поппера
- •3. Модель розвитку науки т. Куна
- •4. Методологія дослідницьких програм і. Лакатоса
- •5. Епістемологічний анархізм п. Фейєрабенда
- •Тема № 4. Наука в сучасному світі
- •1.Діалектичний взаємозв'язок філософії і науки
- •2. Етика науки
- •Тема № 5. Наука і техніка План
- •1. Проблема співвідношення науки і техніки
- •2. Специфіка природознавчих і технічних наук
- •3. Фундаментальні і прикладні дослідження в технічних науках
3.Функції наукової теорії
Теорія як цілісна система знань виконує такі функції:
а) системна функція об'єднання окремих достовірних знань у єдину, цілісну систему;
б) пояснювальна функція - виявлення причинних та інших залежнос тей, зв'язків наданого явища;
в) передбачувальна функція - на ґрунті теоретичних уявлень роблять ся висновки про існування невідомих раніше фактів, об'єктів, їх властивос тей та ін.;
г) методологічна функція - на основі теорії формулюються різномані тні методи, засоби тощо дослідницької діяльності.
Важливу роль у розвитку теорії виконує метод теоретичного дослідження - мисленнсвий експеримент. Процес розгортання змісту теорії передбачає максимальне виявлення можливостей, які закладені у вихідних посилках теорії, у структурі її ідеалізованого об'єкта. В теоріях, у яких математичний формалізм не набув розвитку, на перший план виходить міркування, що спирається на аналіз змісту вихідних посилок теорії, на мислен-нєвий експеримент з ідеалізованими об'єктами. Поряд із цим розгортання теорії передбачає утворення нових рівнів і шарів змісту теорії на основі конкретизації теоретичного знання про реальний предмет. Це пов'язано з включенням до складу теорії нових припущень, із побудовою більш змістовних ідеалізованих об'єктів.
Цей процес постійно стимулюється необхідністю охоплення в межах та на основі вихідних положень теорії різноманіття емпіричного матеріалу, який стосується предмета теорії. Тому розвиток теорії не є іманентним логічним рухом теоретичної думки. Це активна переробка емпіричної інформації і збагачення її понятійного апарату. Саме цей розвиток змісту теорії обмежує можливості логічної формалізації процесів її побудови.
Теорія може розвиватися відносно незалежно від емпіричного дослідження завдяки знаково-символічним операціям згідно з правилами математичних або логічних формалізмів, завдяки введенню різних гіпотетичних допущень або теоретичних моделей (особливо математичних гіпотез та математичних моделей), а також шляхом мисленнєвого експерименту з ідеалізованими об'єктами. Подібна відносна самостійність теоретичного дослідження утворює важливу перевагу мислення на рівні теорії, тому що надає йому великі евристичні можливості. Але реальне функціонування і розвиток теорії в науці здійснюється в органічній єдності з емпіричним дослідженням. Теорія виступає як реальне знання про світ тільки тоді, коли вона дістає емпіричну інтерпретацію. Емпірична інтерпретація сприяє здійсненню дослідної перевірки теорії, виявленню її пояснювально-передбачальних можливостей по відношенню до реальної дійсності. Як підтвердження теорії окремими емпіричними прикладами не може служити бездоганним свідченням на її користь, так і суперечність окремим фактам не є підставою для відмови від неї. Але подібна суперечність дає могутній стимул до вдоскона-
лення теорії аж до перегляду й уточнення її вихідних принципів. Рішення про остаточну відмову від теорії завжди пов'язано із загальною дискредитацією фактично основи програми досліджень і появою нової програми, яка виявляє більш широкі пояснювально-передбачальні можливості відносно сфери реальності, котру вивчає дана теорія.